Мамоведія
Все про здоров'я і розвиток дитини

Коли слід вводити прикорм?

Коли слід вводити прикорм?

Оптимальний вік введення їжі перехідного періоду можна визначити шляхом порівняння переваг і недоліків різних термінів.

Слід оцінити, в якій мірі грудне молоко може забезпечити достатню кількість енергії і харчових речовин для підтримки зростання і попередження дефіцитів, а також який ризик захворюваності, особливо інфекційними і алергічними хворобами, від споживання заражених продуктів харчування і ”чужорідних” харчових білків.

До інших важливих міркувань відносяться фізіологічний розвиток і зрілість, різні показники розвитку, які вказують на готовність немовляти приймати їжу, і фактори, пов’язані з матір’ю, такі, як харчовий статус, вплив зменшення смоктання грудей на фертильність матері і її здатність доглядати за дитиною, а також існуючі принципи і методи догляду за дітьми раннього віку.

Занадто ранній початок введення прикорму має свої небезпеки, тому що:

  • грудне молоко може бути витіснене їжею для прикорму, і це призведе до зменшення вироблення грудного молока, а значить і до ризику недостатнього споживання дитиною енергії та харчових речовин;
  • грудні діти піддаються впливу хвороботворних мікробів, присутніх у продуктах харчування і рідинах, які можуть бути заражені, і тим самим збільшують ризик диспептичних захворювань і, отже, недостатності харчування;
  • загроза диспептичних захворювань і харчових алергій збільшується внаслідок незрілості кишечника, і через це зростає ризик недостатності харчування;
  • до матерів швидше повертається фертильність, тому що зниження смоктання грудей зменшує період, протягом якого пригнічується овуляція.

Проблеми виникають також і в тому випадку, коли прикорм вводиться занадто пізно, тому що:

  • недостатнє надходження енергії і харчових речовин від одного грудного молока може призвести до затримки росту і недостатності харчування;
  • внаслідок нездатності грудного молока задовольняти потреби дитини можуть розвинутися дефіцити мікронутрієнтів, особливо заліза і цинку;
  • може бути не забезпечено оптимальний розвиток рухових навичок, таких, як жування, і позитивне сприйняття дитиною нового смаку і структури їжі.

Тому вводити прикорм потрібно в свій час, на відповідних етапах розвитку.

Зберігається багато розбіжностей з приводу того, коли саме починати введення прикорму. І хоча всі згодні, що оптимальний вік є індивідуальним для кожної конкретної дитини, питання про те, чи рекомендувати введення прикорму у віці ”від 4 до 6 місяців” або ”приблизно в 6 місяців”, залишається відкритим.

Слід пояснити, що “6 місяців” визначається як кінець перших шести місяців життя дитини, коли їй виповнюється 26 тижнів, а не початок шостого місяця, тобто 21-22 тижні.

Точно так само “4 місяці” належить до кінця, а не до початку четвертого місяця життя.

Існує практично загальна згода в тому, що не слід починати введення прикорму до настання віку 4 місяців і затримувати його до віку старше 6 місяців.

У резолюціях Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я 1990 і 1992 рр. . рекомендується “4-6 місяців”, тоді як в резолюції 1994 рекомендація говорить ”приблизно в 6 місяців”. У декількох більш пізніх публікаціях ВООЗ та ЮНІСЕФ використовуються обидві формулювання.

В огляді ВООЗ (Lutter, 6) було зроблено висновок про те, що наукове обгрунтування рекомендації терміну 4-6 місяців достатніх документальних підтверджень не має. В опублікованій недавно доповіді ВООЗ / ЮНІСЕФ про введення прикорму в країнах, що розвиваються  автори рекомендували годувати доношених дітей виключно грудьми приблизно до віку 6 місяців.

У багатьох рекомендаціях в промислово розвинених країнах використовують період 4-6 місяців. Проте, в опублікованих нещодавно в Нідерландах офіційних рекомендаціях  говориться, що дітям, які перебувають на грудному вигодовуванні і мають достатні показники зростання, з аліментарної точки зору не потрібно давати ніякого прикорму до приблизно 6 місяців.

Якщо ж батьки вирішують почати прикорм раніше, це цілком допустимо за умови, що дитині виповнилося не менше 4 місяців. Крім того, в заяві Американської академії педіатрії  рекомендується вік ”приблизно 6 місяців”, і те ж саме прийняли різні держави – ​​члени Європейського регіону ВООЗ, коли адаптували і реалізовували навчальні програми ”Комплексне ведення дитячих хвороб” ( IMCI ) для медичних працівників.

Коли приймається рішення про те, чи слід вказувати в рекомендаціях термін 4-6 місяців або приблизно 6 місяців, необхідно оцінити, як це тлумачать батьки або медичні працівники. Медичні працівники можуть неправильно витлумачити рекомендацію і заохочуватимуть введення прикорму до 4 місяців , просто “про всяк випадок”.

У результаті батьки можуть подумати , що їхні діти повинні їсти їжу для прикорму до моменту досягнення 4-місячного віку і тому почнуть вводити ”нові смаки” їжі до 4 місяців. Тому національним органам слід оцінювати, як інтерпретуються їхні рекомендації батьками та медичними працівниками.

У країнах з перехідною економікою є дані про підвищений ризик інфекційних захворювань при введенні прикорму до 6 місяців і про те, що введення прикорму до цього віку не покращує темпів збільшення маси і довжини тіла дитини. Більше того, виключно грудне вигодовування протягом перших приблизно 6 місяців дає переваги для здоров’я.

У несприятливих умовах навколишнього середовища, навіть якщо з введенням прикорму трохи збільшиться надходження енергії, витрата енергії у відповідь на підвищення захворюваності, пов’язана з введенням продуктів і рідин крім грудного молока (що особливо ймовірно в негігієнічних навколишніх умовах), призводить у результаті до того, що немає ніякої чистої вигоди з точки зору балансу енергії.

Що стосується поживних речовин, то потенційні вигоди від введення прикорму будуть, швидше за все, зведені нанівець втратами в результаті підвищення захворюваності та зниження біологічної доступності поживних речовин, що містяться в грудному молоці, коли одночасно з грудним молоком даються додаткові продукти харчування.

В умовах коли виникає заклопотаність дефіциту поживних речовин у грудних дітей до 6 місяців, більш дієвим і менш ризикованим шляхом запобігання недостатності поживних речовин у матері і у дитини може стати поліпшення харчування матері.

Оптимальне харчування матері під час вагітності та годування груддю не тільки гарантує високу якість молока для дитини, але і підвищує до максимального рівня здатність матері доглядати за своєю дитиною.

Для Європейського регіону ВООЗ рекомендація полягає в тому, що грудні діти повинні перебувати на виключно грудному вигодовуванні починаючи з народження до приблизно 6 місяців і не менше, ніж протягом перших 4 місяців життя.

Деяким дітям може знадобитися прикорм раніше 6 місяців, але вводити його до 4 місяців не слід. На необхідність введення прикорму до 6 місяців вказує те, що дитина за відсутності явної хвороби недостатньо додає у вазі (що визначається на підставі двох – трьох оцінок поспіль)  або виглядає голодною після необмеженого годування груддю.

Слід звертати увагу на використання правильних карт нормативних показників фізичного розвитку, зважаючи на те, що діти, що вигодовуються грудьми, мають не такі темпи фізичного розвитку, як ті діти, на яких засновані нормативні величини Національного центру медичної статистики США.

Проте, починаючи вводити прикорм до 6 місяців, потрібно враховувати й інші фактори, такі, як маса тіла і внутрішньоутробний вік при народженні, клінічний стан і загальний статус фізичного розвитку та харчової статус дитини .

У результаті дослідження, проведеного в Гондурасі, було встановлено, що годування дітей, що знаходяться на грудному вигодовуванні, з масою тіла при народженні від 1500 до 2500 г безкоштовними високоякісними продуктами для прикорму починаючи з 4 -місячного віку не давало ніяких переваг для фізичного розвитку.

Ці результати підтверджують правильність рекомендації годувати дітей виключно грудьми протягом приблизно 6 місяців навіть для маловагих дітей.

Перед  початком введення прикорму дитині, потрібна консультація лікаря-педіатра, який допоможе визначити термін введення прикорму з урахуванням індивідуальних особливостей вашої дитини.

 

 

Статті на тему "Вигодовування"

Перші дні життя Вигодовування

Різноманітність раціону при введенні прикорму

Вигодовування Проблеми першого року життя Питання до лікаря

Харчова алергія у немовлят, коліки, дисбактеріоз – з чим стикаються батьки новонароджених