Мамоведія
Все про здоров'я і розвиток дитини

Як правильно слідкувати за здоров’ям грудничка

Як правильно слідкувати за здоров’ям грудничка

Професор, доктор медичних наук, лікар педіатр вищої категорії Няньковська Олена Сергіївна відповідає на поширені запитання стосовно здоров’я новонароджених: на що звертати увагу батькам, які найчастіші звернення до лікаря, «найпоширеніші» аналізи на першому році життя, профілактика для здоров’я грудничка.

 

В перші місяці життя малюк здається зовсім беззахисним, він такий крихітний та безпомічний, що батьки весь час переживають, чи все в порядку, чи не пропустили вони раптом якихось важливих ознак порушення розвитку або захворювання.

Звичайно, краще зайвий раз переконатись, що все добре, ніж пропустити ознаки початку захворювання і потім картати себе.

Отже, на що варто звертати увагу щодо здоров'я дитинки?

Сон та періоди активності, харчування та набір ваги, стан шкіри, тім’ячка та інші прояви, про які зараз докладніше поговоримо.

В перші тижні життя – це стан спочатку пуповинного залишку, а пізніше пуповинної ранки. В нормі вона має загоїтись протягом двох тижнів, і все, що потрібно від вас – це утримання її в чистоті. Зверніться до лікаря, якщо побачите почервоніння, набряк або появу гнійних виділень в ділянці пуповинної ранки.

Щодо загального стану, то важливо стежити за тим, як малюк дихає (ритм, глибина; небезпечними є зупинки дихання – так звані апное, довше 20 с; частіше спостерігаються у передчасно народжених діток). Колір шкіри – наявність висипів, плям різного кольору, «мармуровість» (сітчастий малюнок), локальна блідість або ціаноз, наприклад, носогубного трикутника.

Зверніть увагу на поведінку малюка – він має бути активним, добре смоктати. Постійна млявість або навпаки підвищена збудливість, плач, який ще й супроводжується вибуханням тім’ячка, потребує звернення до лікаря. Про такий небезпечний стан, як зневоднення, можуть свідчити виражена млявість дитини, западіння тім’ячка, сухі слизові оболонки.

Ми розглянули найбільш загрозливі стани, які потребують негайної допомоги. Проте вони зустрічаються нечасто. Найбільш поширеними причинами звернення батьків із дітками на першому році життя є наступні: зригування, кольки, закреп.

Ці стани по суті є функціональними розладами, які обумовлені незрілістю в цілому організму немовляти.

Зригування – найчастіше непокоїть батьків, проте якщо відбувається лише 2-3 рази на день, незначними об'ємами (1-2 мл), при цьому дитинка добре себе почуває та набирає вагу, то особливо турбуватись не варто. Якщо ж ситуація серйозніша, то після огляду лікар може призначити спеціальне лікування (антирефлюксні суміші, ліки або навіть оперативне втручання).

Частота випорожнень у діток в перші тижні життя може дорівнювати кількості прийомів їжі, надалі – 1-3 рази на день на грудному вигодовуванні та до 1 в день або навіть раз на 1-2 дні на штучному вигодовуванні. Отже, характер харчування має виражений вплив на частоту випорожнень малюка. Із введенням прикормів у віці 5-6 місяців, багатих на клітковину, ситуація, як правило, змінюється на краще. Проте якщо процес дефекації є болючим для малюка, випорожнення щільні (в нормі до двох років мають бути неоформлені), є виражене здуття животика, дитинка неспокійна або занадто млява, відмовляється від їжі – тобто є ознаки інтоксикації, не набирає вагу – слід провести додаткові обстеження. Причиною закрепу можуть бути вроджені вади розвитку кишківника (мегаколон, доліхосигма, хвороба Гіршпрунга), які можуть потребувати хірургічного втручання або спеціального лікування.

Кольки є чи не найбільшою проблемою для батьків та малюків на 2-3 місяці життя. Практично щодня, в ті самі години, переважно ввечері, малюк починає несамовито кричати, бити ніжками, животик напружується та збільшується. Тривати це може кілька годин. Причиною є біль від перерозтягнення кишківника бульбашками газу. Як допомогти немовляті?

Взяти на руки, колисати, притулити до себе (тепло допоможе зняти спазм кишківника); масаж животика за годинниковою стрілкою; і основне – профілактика – прийом спазмолітика до початку нападу. Інші варіанти – трав’яні чаї, препарати симетикону не настільки ефективні. Газовідвідну трубку взагалі не слід використовувати через низьку ефективність та високу ймовірність травмувати малюка. Також важливо запобігати заковтуванню повітря (аерофагія теж сприяє розвитку кольок): викладання на животик, носіння після годування, правильне прикладання до грудей або антиколікові пляшечки: все те саме, що і при зригуваннях.

Щодо обстежень дитини – відповіді на найпоширеніші запитання: Які аналізи потрібно здати, щоб перевірити здоров’я дитини?

Які аналізи здавати дитині для профілактики? Жодні аналізи з профілактичною метою здавати не слід. Тільки за показами за призначенням лікаря. Ніяких аналізів перед щепленням теж проводити не потрібно.

Які аналізи потрібно здати, щоб перевірити здоров’я дитини? Можливо, але не обов’язково, загальний аналіз сечі та загальний аналіз крові (для виявлення залізодефіцитної анемії) у віці 9 або 12 місяців.

Аналіз крові новонароджених проводять для визначення групи крові та резус-фактора. Норма крові у новонародженого є непостійною, надалі щодня змінюється, тому оцінювати її може тільки досвідчений лікар-неонатолог. Саме тому призначати й трактувати результати  загального аналіз крові у грудничка – норма чи ні – може тільки спеціаліст.

Також проводять аналіз крові на білірубін у новонароджених за показами.

Біохімія крові у дітей призначається виключно лікарем з чітким переліком показників і тільки у разі необхідності.

Чи доцільно робити копрограму у дітей? Тільки тоді, коли насправді є ознаки порушення роботи травного тракту або кишкової інфекції. При бажанні зміни можна виявити завжди, проте далеко не всі вони потребують втручання. Особливо це стосується копрограми новонароджених – в перші тижні життя є транзиторний дисбактеріоз, і копрограма буде малоінформативною.

Які аналізи давати при високій температурі у дітей? Загального аналізу крові з формулою та загального аналізу сечі цілком достатньо.

Якщо дитина часто хворіє – які аналізи здати?

Це визначає тільки лікар, виходячи з результатів огляду та анамнезу дитини. Взагалі, поняття «часто хворіти» дуже відносне – для малюка першого року – це більше 4-5 разів на рік, для дитинки, яка відвідує дитячий садок або школу – більше 6-8 разів.

 

Література:

  1. Gregory K. Microbiome aspects of perinatal and neonatal health // J Perinat Neonatal Nurs. 2011, 25: 158–162.
  2. Blume-Peytavi U., Lavender T., Jenerowicz D., Ryumina I., Stalder J. F., Torrelo A., Cork M. J. Recommendations from a European Roundtable Meeting on Best Practice Healthy Infant Skin Care // Pediatric Dermatology. 2016, 33 (3): 311–321.
  3. Профилактическая педиатрия / Под ред. А. А. Баранова. М: Союз педиатров России, 2012. 692 с.
  4. Уход за кожей новорожденного ребенка. Научно-обоснованные методические рекомендации. 2016. Доступен http://www.pediatr-russia.ru/sites/default/files/file/uhod_za_kojey.pdf.

Статті на тему "Фізичний та психічний розвиток"

Фізичний та психічний розвиток Догляд

Переваги й недоліки сповивання новонароджених

Фізичний та психічний розвиток Виховання Виховання

Чому дитина не розмовляє в два роки і старше?