Анатомія жіночих статевих органів
Жіночі статеві органи поділяються на зовнішні та внутрішні статеві органи.
До зовнішніх статевих органів належать: лобок, великі статеві губи, малі статеві губи, клітор, переддвір’я піхви, великі залози переддвір’я – бартолінових залози. Межею між зовнішніми і внутрішніми статевими органами є дівоча пліва.
Лобок – багате підшкірним жиром піднесення, що розташоване спереду і вище лонного зчленування. Верхньою межею лобка є шкірна борозенка – надлобковая складка, праворуч і ліворуч – пахові складки, ззаду лобок зливається з великими статевими губами. Лобок покритий волоссям, ріст волосся по формі трикутника, основою догори (це оволосіння за жіночим типом).
Великі статеві губи – дві поздовжні складки шкіри, що обмежують з боків статеву щілину.
Під шкірою залягає багата жиром клітковина. Спереду великі губи переходять до кінця лобка, ззаду вони сходяться і утворюють задню спайку. Шкіра на зовнішній поверхні губ покрита волоссям, містить потові і сальні залози. Простір між великими статевими губами називається статевою щілиною. У нормі великі статеві губи прикривають малі.
У товщі статевих губ закладені великі залози переддвір’я – бартолінові залози. Простір між задньою спайкою (спереду), заднепроходним отвором (ззаду) і паховими складками з боків називається акушерською промежиною. Це м’язово-фасціальна пластинка, покрита зовні шкірою.
Шов промежини – лінія, що йде від задньої спайки до заднього проходу.
Малі статеві губи – друга пара поздовжніх шкірних складок. Спереду вони роздвоюються і утворюють дві пари ніжок. Передня пара з’єднується над клітором, ззаду – під ним.
Клітор – невелике конусоподібне утворення, що складається з двох злитих печеристих тіл. Клітор рясно забезпечений судинами і нервами. Клітор видається у вигляді невеликого горбка в передньому кутку статевої щілини. Клітор є одним з головних органів статевого почуття.
Переддвір’я піхви – простір, обмежений спереду клітором, ззаду – задньою спайкою статевих губ, з боків – внутрішньою поверхнею малих статевих губ. Зверху, з боку піхви, межею переддвір’я є дівоча пліва.
Сечівник (уретра) – його зовнішній отвір розташований на 2-3 см ззаду від клітора. Довжина його у жінок становить 3-4 см.
Хід каналу майже прямий, з незначним вигином догори. Уретра на своєму протязі з’єднана з передньою стінкою піхви. Збоку від зовнішнього отвору уретри розташовуються парауретральні ходи (скінєєві залози).
Дівоча пліва – сполучно-тканинна перетинка, яка закриває вхід у піхву у дівчат. Після перших статевих зносин відбувається розрив дівочої пліви, що супроводжується кровотечею із зруйнованих судин.
До внутрішніх статевих органів належать: піхва, матка, маткові труби і яєчники.
Піхва – це порожниста трубка довжиною 9-10 см, має 4 стінки – 2 бічних, передню, задню. Стінки піхви разом з шийкою утворюють 4 зводи, що мають назви відповідно стінок. Задній звід – найглибший, з нього беруть вміст на ступінь чистоти піхви, яких всього 4.
Перша ступінь – чиста культура товстої нерухомої грампозитивної палички (Додерлейна) і поодинокі клітини епітелію.
Друга ступінь – поряд з піхвовою паличкою Додерлейна є сапрофіти, ніжна,
злегка вигнута грамнегативна паличка і поодинокі лейкоцити.
Третя ступінь – велика кількість лейкоцитів, майже відсутня піхвова паличка, присутні різні коки.
Четверта ступінь – вагінальна паличка повністю витіснена гноєродной флорою, велика кількість лейкоцитів – гнійний секрет, з’являються трихомонади.
Піхва покрита складчастою слизовою, під якою знаходиться м’язовий шар. У піхву при статевих зносинах виливається сперма.
Матка має грушовидну форму довжиною 8 см, в ній 4 відділи: 2/3 складає тіло, l/З частина – шийка, між шийкою і тілом знаходиться перешийок. Тілом матки називають верхню, найбільш масивну частину. Куполоподібно височіє частина тіла, що розташовується вище ліній прикриття прикріплення маткових труб, називається дном матки.
Шийка матки має циліндричну форму. У шийці проходить цервікальний канал, який має зовнішній і внутрішній отвір (зів). Зовнішній зів має круглу або овальну форму у жінок, які не народжували і щілинну форму у жінок, які народжували. Порожнина матки має форму трикутника, основою догори, бічні кути переходять в маткові труби, а вершина – в цервікальний канал. Секрет залоз матки являє чисту, прозору слиз, який заповнює цервікальний канал як пробка.
У слизовій оболонці тіла матки існують два шари: функціональний і базальний. Матка є плодовмістилищемм, до функціонального шару слизової матки прикріплюється запліднена клітина.
Маткові труби мають довжину 10-12 см, просвіт 0,5-1 мілімікрон, на кінці труби – воронка, що закінчується фімбріями (бахромки).
Труба має три відділи.
Інтерстиціальна частина – в товщі стінки матки, перешиїчна (істмічна) – середня і ампулярна — кінцевий відділ (воронка). Слизова оболонка маткових труб покрита одношаровим циліндричним миготливим епітелієм, війки якого мерехтять в одну сторону матки. В ампулярній частині труби відбувається запліднення.
Яєчники мають мигдалеподібну форму, їх довжина – 3,5-4 см, ширина – 2-2,5 см, товщина – 1-1,5 см, вага – 8 р.
Яєчник вставлений одним краєм в задній листок широкої маткової зв’язки, вся інша поверхня яєчника очеревиною не покрита. Розрізняють зародковий епітелій, білкову оболонку, корковий шар, мозковий шар.
Яєчник виробляє яйцеклітину (жіночу статеву клітину) і гормони.
Нормальному, типовому розташуванню внутрішніх статевих органів сприяють власний тонус статевих органів, узгоджена діяльність діафрагми, черевного пресу і тазового дна, а також зв'язковий апарат матки.
Джерело: “Сестринська справа в акушерстві та гінекології” Л.А. Лисак