Вагітність та пологи в бомбосховищі під час війни
За період повномасштабної війни в Україні народилося понад 100 тисяч дітей, із них понад 5 тисяч у Києві. В основному найбільша кількість новонароджених зареєстрована в центральній та західній частині країни.
Як проходить вагітність та пологи у воєнний час і як народжують українські жінки у бомбосховищі, ми поговоримо у нашій статті.
Перед війною гінекологи радили жінкам під час вагітності уникати стресів, і пропонували приємно проводити час, займаючись домашніми клопотами. Це була досить проста порада, але їй стало не так просто слідувати після того, як у країні завили сирени, ракетні удари почали знищувати житлові будинки та квартали, а на вулицях міста велися запеклі бої.
Російське вторгнення в Україну стало жахом для майбутніх матерів, особливо в таких містах та їхніх передмістях, як Маріуполь, Буча, Ірпінь, Харків та Чернігів, які з початку війни зазнавали практично постійних бомбардувань.
Вагітність та пологи у бомбосховищі під час війни
Жінки у зонах воєнних дій по всій країні змушені народжувати у холодних напівзруйнованих підвалах або на станціях метро, де люди ховаються від бомбардувань, часто без електрики, водопроводу та акушерок, які могли б їм допомогти.
Багато жінок через стрес народжують передчасно. Комусь із них вдається доїхати до лікарні, хтось народжує дорогою, стоячи в чергах на блокпостах, інші жінки народжують у підвалі, бомбосховищі та метро. Не кожній породіллі вдається отримати кваліфіковану медичну допомогу в гарних умовах, часто пологи приймає чоловік, сусіди або незнайомі люди, які знаходяться поруч. Зафіксовано також випадки пологів по відеозв'язку з акушером.
Як зберегти вагітність і не нашкодити дитині?
Війна - це явний та довгостроковий ризик для матерів, батьків та їхніх дітей. Насамперед це передчасні пологи, які можуть призвести до ряду подальших ускладнень.
Через військові умови передчасне материнство загрожує дитині смертю або переліком проблем зі здоров'ям: респіраторними, неврологічними та ШКТ проблемами на все життя. А відсутність доступу до необхідних ліків може спричинити збільшення материнської смертності.
Пріоритетом кожної вагітної жінки має бути власна безпека, а відтак і безпека її майбутньої дитини. Саме тому важливо, щоб вагітні жінки по можливості виїжджали із зон активних бойових дій. Обов'язково потрібно мати при собі обмінну картку та інші документи, що засвідчують особу.
Як народжують під час війни?
Коли у лікарні звучить сирена повітряної тривоги, сходи заповнюються жінками з пологового відділення. Перемагаючи біль та перейми, що накочують хвилями, вагітні жінки повинні спускатися в сховище до закінчення сирени. У подібному місці складно прийняти зручну позу, там холодно (чи навпаки, душно) та мало місця.
"Під час тривог спускалися в підвал. Пологовий зал знаходився на 3 поверсі. Дружині під час перейм двічі доводилося спускатися вниз пішки. Після народження малого, ми тільки встигли перенести речі в палату і нас змусили знову йти до підвалу. Тоді тривога тривала 3 години. Після тривоги лише встигли піднятися розкласти речі та знову тривога", - розповідає Олександр із Києва про народження свого молодшого сина. Перші 6 годин свого життя його новонароджений син провів у бомбосховищі.
У підвалі, де була родина Олександра після народження дитини, було досить холодно. Разом із ними у сховищі перебували лікарі, породіллі з дітьми та чоловіками, співробітники лікарні.
У багатьох пологових будинках переобладнали підвальні приміщення на випадок повітряної тривоги та бомбардувань: організували пологові зали з необхідними ліками та обладнанням, післяпологові "палати" та неонатології, для післяопераційного спостереження, щоб бути готовими будь-якої миті надати допомогу породіллі.
Після пологів жінки стали частіше стикатися з іншою проблемою: з'явилися складнощі з грудним вигодовуванням, що безпосередньо пов'язують із перенесеним стресом.
Спокій та зниження рівня стресу – головна стратегія, якої повинні дотримуватися вагітні жінки, породіллі та члени їхньої родини.
"Через повітряні тривоги дружина не переживала. Стрес був тоді, коли 25 лютого у нас над будинком у Києві щось вибухнуло. Тоді вирішили їхати (до західної частини України - прим. автора). Просто не давав їй новини читати, тому вона сильно через ситуацію не переживала. Тому в психологічному плані у нас все добре. Ані дружина, ані старший син не мають жодних страхів чи розладів", - ділиться Олександр.
Немає сумнівів, що ми живемо в темний час для нашої країни. Чим менше стресу та переживань відчуває жінка, тим більше у неї шансів народити здорову доношену дитину. Бажаємо кожній вагітній жінці України, кожній породіллі та мамі бути в безпеці та зберегти життя та здоров'я своїх дітей.
"...Адже доки діти народжуються від нас,
доки вони ростуть на нашій землі,
доти є кому битись за кожну з пристріляних трас,
доти є ким поповнити лави - невтомні й злі.."
С. Жадан
