Догляд

З перших днів життя ви повинні забезпечувати гігієну вух і нігтів дитини. Нігтики потрібно обрізати коротко, оскільки дитина може випадково подряпатися. Кращий час для їх обрізання - відразу після годування, коли добре нагодований малюк провалюється в глибокий сон, що дозволяє досягти максимального розслаблення. Навіть в три місяці рекомендується продовжувати стригти нігті, коли малюк спить, не дивлячись на те, що ви набули певної майстерності. Коли дитина не спить, вона може раптово здригнутися чи поворухнутися, що може спричинити нещасний випадок з ножицями.

Вуха дитини ніколи не чистіть косметичними бавовняними паличками. Єдине, що потрібно робити, це обережно витирати вушко зовні після ванни, видаляти залишки вушної сірки, не залишати вологою вушну раковину. Внутрішню частину вуха ніколи не чіпайте! Цього правила потрібно дотримуватися завжди, незалежно від віку дитини.

Кишкові коліки

Вони характерні для перших двох-трьох місяців і проявляються нападами, в основному в кінці дня і вечірні години, коли дитина виглядає схвильованою, плаче і скручується, щоб зменшити біль, викликаний дуже напруженим і роздутим від газів животом.

Кольки, по суті, це повітря, яке дитина проковтнула перед годуванням: якщо дитина їсть після тривалого крику, неправильно прикладена до грудей (дитина повинна захоплювати більшу частину грудей в рот), через вузький отвір в сосці від пляшечки (якщо дитина їсть з пляшки).

Щоб заспокоїти малюка, йому можна запропонувати пустушку, або прикласти його до грудей - смоктання заспокоює. Можна спробувати заколисати дитину, або покласти її на животик, підклавши під нього руку.

Щоб випустити надлишок газів і зменшити коліки, корисно також виконувати масаж живота: дитина лежить на спинці, в цей час мама здійснює кругові рухи за годинниковою стрілкою по животику малюка. 

Пелюшковий дерматит

Кал, крім того, що він не стерильний, містить ферменти, здатні впливати на поверхневі шари шкіри, іноді його кислотність може збільшуватися, роблячи кал більш «корозійними» для чутливої ​​шкіри дитини. Це основна причина пелюшкового дерматиту, тобто почервоніння періанальної зони через сильне подразнення.

Вибір підгузка є фундаментальним, оскільки він має оклюзійний ефект, тобто перешкоджає виділенню поту або тепла через шкіру. І цей ефект посилюється, якщо підгузок виготовлений з низькосортного погано абсорбуючого матеріалу.

Калькулятор індексу маси тіла дитини по стандартам ВООЗ

Дівчинка

Хлопчик

Дата народження:

Розрахувати

Сприяти попрілості може і випадкова затримка в зміні підгузка, що може статися, коли ви далеко від дому або в дорозі.

Якщо почервоніння дуже інтенсивне і поширюється також на складки шкіри (паху, мошонки у хлопчиків і статевих губ у дівчаток), цілком ймовірно, що у дитини генітальний кандидоз. Як і в разі молочниці, його причиною є грибок Candida Albicans, для якого найкращими умовами розвитку являються: ослаблений імунітет, тепло тіла і вологість в результаті виділеного поту, які утримуються підгузком.

Щоб запобігти попрілості, найкраще застосовувати оксид цинку (присипки, мазі, пасти), речовина протизапальної дії, яку необхідно застосовувати кожен раз при зміні підгузка. Якщо все ж стався дерматит, може бути достатнім використовувати продукт оксиду цинку разом з миючим засобом, призначеним для шкіри дитини, і більш частою зміною підгузка. У разі генітального кандидозу, лікування неможливе без противогрибкового крему (запропонованого вашим педіатром), який буде застосовуватися три рази в день протягом 5-7 днів, до зникнення ознак мікозу (глибокий червоний колір шкіри, грубий зовнішній вигляд поверхні шкіри з білуватим візерунком , ураження складок шкіри).

Часте зригування

Зригування невеликої кількості молока після годування є поширеним явищем серед дітей, починаючи з перших тижнів життя. Майте на увазі, що кількість молока, яке дитина «повертає», насправді дуже скромна, не дивлячись на те, що здається досить істотною. Якщо дитина росте у відповідності зі своїм віком, і в цілому виявляє хороше здоров'я, немає причин для занепокоєння.

Інша ситуація, якщо зригування супроводжується кашлем, пригніченим станом, частим плачем під час годування і уповільненням зростання. В такому випадку можна підозрювати наявність більш серйозної проблеми - рефлюксу. Однак діагноз повинен ставити педіатр, якому необхідно визначити характер зригувань, в тому числі на підставі загального стану здоров'я дитини.

Щоб уникнути або значно скоротити число дитячих зригувань, бажано тримати дитину на руках у вертикальному положенні протягом приблизно десяти хвилин після закінчення годування.

Читайте також: «Лактація і годування в перші дні життя малюка»