Мамоведія
Все про здоров'я і розвиток дитини

Календар розвитку до 1 року

10 місяць 3 тиждень розвитку дитини

Здоров'я та турботи малюка в 10-місяців

Шуми в серці

Шум - це звук (зазвичай не повинен бути присутнім), який педіатр виявляє, слухаючи серце дитини за допомогою фонендоскопа (спеціальний інструмент, який використовується для прослуховування серцевого ритму та дихання). Слід зазначити, що шуми в серці можна визначити по багатьом факторам, перш за все по турбулентному проходженню крові через деякі ділянки серцевої структури, такі, як клапани, внутрішню порожнину (зокрема, шлуночки) та великі судини (аорта та легенева артерія).

Клапани - це ті частини серця, які регулюють потік крові та перешкоджають її руху в зворотному напрямку (рефлюкс). Вони розташовані між передсердями та шлуночками (лівий атріовентрикулярний мітральний клапан, та правий тристулковий) та в гирлі аорти і легеневої артерії. Також необхідно пам'ятати, що серце дитини має особливу форму в тому сенсі, що його порожнини відносно малі в порівнянні з клапанами, які в порівнянні з дорослим серцем значно більші. Це сприяє появі шуму в серці.

Ще один аспект, який слід враховувати, полягає в тому, що частота серцевих скорочень у дитини значно вище (в середньому 120 ударів в хвилину в перший рік життя проти 70 у дорослих) та має тенденцію поступово зменшуватися з ростом дитини. Навіть ця особливість може привести до утворення шумів.

Однак тільки в рідкісних випадках шум в серці, виявлений педіатром під час огляду, вказує на аномалії серця.

Що робити?

У 80 відсотках випадків педіатр заспокоює батьків тим, що у дитини прослуховуються так звані «невинні» шуми. Це означає, що шум присутній, але не являється причиною для занепокоєння, оскільки він пов'язаний з певною анатомічної формою серця, яка не виражає ніякої аномалії. Якщо необхідні подальші дослідження, зазвичай педіатр проводить консультації з кардіологом, і призначає три основних обстеження:

  • електрокардіограма - це відстеження електричної активності серця, що дозволяє оцінити його функціональність (регулярність ритму, координацію скорочення між передсердями та шлуночками, можливі проблеми окремих областей);
  • ехокардіограма; дозволяє досліджувати кількість та тенденцію кровотоку всередині серцевого м'яза та великих артерій, а також відображає рух серцевих клапанів;
  • рентгенографія грудей - крім органів дихання та кісткових тканин дозволяє обстежити серце, його розмір, положення, форму. Найчастіше рентгенографія діагностує застійну серцеву недостатність.

Висока температура: як виміряти, як лікувати

Лихоманка, тобто підвищення температури тіла, що перевищує нормальне значення, яке відповідає 37,0 - 37,2 ° для дитини до 1 року, є симптомом захворювання, але також і природною захисною системою організму. Фактично, вона з'являється під дією речовин - пірогенів, за рахунок перебудови системи терморегуляції - механізму, який дозволяє тілу підтримувати температуру, здатну гарантувати хорошу функціональність всіх органів та систем. Віруси та бактерії є найбільш поширеними пірогенним агентами, що провокують лихоманку у дітей.

Захисна дія лихоманки полягає в тому, що, з одного боку, створюється в організмі несприятливе середовище для проживання та поширення вірусів та бактерій, а з іншого, відбувається стимулювання роботи імунної системи.

Незважаючи на це, якщо температура перевищує певний поріг, або якщо, залишаючись на невисокому рівні, призводить до сильного нездужання дитини, необхідно збивати температуру, інакше від лихоманки буде більше мінусів, ніж плюсів.

Калькулятор індексу маси тіла дитини по стандартам ВООЗ

girlДівчинка
girlХлопчик

Дата народження:

Рекомендації по вимірюванню та контролю підвищеної температури, незалежно від її походження (вірус, чи бактерія), дуже прості, і всі батьки повинні їх знати. Ось вони:

  • температуру тіла потрібно вимірювати в зоні під пахвими за допомогою електронного або ртутного термометра.
  • Медичні препарати для збивання температури слід призначати тільки тоді, коли лихоманка супроводжується станом пригніченості, жалібним плачем, надмірною сонливістю.
  • Жарознижуючі препарати, які рекомендуються дітям, - це препарати на основі парацетамолу або ібупрофену. Дозування потрібно розраховувати відштовхуючись від ваги дитини, а не її віку.
  • Парацетамол – це єдиний жарознижуючий засіб, який можна використовувати з народження. Ібупрофен не підходить при вітряній віспі, або коли дитина зневоднена. Ці два препарати не можна приймати одночасно для досягнення швидкого результату.
  • Бажано приймати жарознижуючі перорально. Супозиторії можна використовувати в тому випадку, коли у дитини йде безперервна блювота, або є інші перешкоди для перорального прийому.

Цистит

Цистит - це запалення сечового міхура, викликане агресивними агентами, які можуть проникати ззовні в сечові шляхи. Це викликає біль та дискомфорт у дитини під час сечовипускання. Також може з'явитися невелика кількість крові в сечі, загальне нездужання, лихоманка, біль внизу живота. У більшості випадків причиною захворювання є кишкова паличка Escherichia coli, бактерія, яка присутня в кишківнику, звідки з легкістю потрапляє до уретри, частіше в дівчаток, оскільки в них канал знаходиться набагато ближче до анального отвору, ніж у хлопчиків.

Що робити?

Якщо ви підозрюєте у дитини цистит, вам потрібно поговорити з педіатром, який призначить повний аналіз сечі , включаючи посів сечі, щоб визначити бактерію, яка спричинила захворювання. За результатами, педіатр призначить лікування, яке також може включати антібіотік.

Непереносимість глютену (целіакія)

Глютен (клейковина) - це білок, який міститься в ячмені, пшениці та житі. Йдеться про непереносимість глютену або целіакії тоді, коли з причин генетичної природи, споживання глютену спонукає до виробництва певного ферменту, який пошкоджує кишківник, що ускладнює засвоєння поживних речовин, що містяться в їжі. Найбільш характерними симптомами захворювання є блювота, діарея, затримка росту або навіть втрата ваги.

В даний час існує дві протилежні гіпотези щодо профілактики захворювання: на думку деяких фахівців, введення перших продуктів з глютеном після першого року життя може захистити від розвитку захворювання. Інші дослідники вважають, що глютен слід вводити раніше, тобто з початком прикорму, тоді шанси на те, що хвороба не розвиватиметься, можуть зрости. Однак питання залишається відкритим.

Що робити?

Ліків від хвороби не існує; єдиним засобом проти захворювання є повне виключення всіх продуктів, що містять глютен. Діагностувати хворобу можна завдяки спеціальним аналізам, які повинен призначати педіатр. В деяких випадках, щоб мати підтвердження існування проблеми, може знадобитися проведення біопсії дванадцятипалої кишки (робиться шляхом гастроскопії).

 

Статті на тему "Батькам про дітей"

Популярне