Цитомегаловірус: чи є підстави для хвилюваня?

Цитомегаловірус: чи є підстави для хвилюваня?

«Лікарю, ви наша остання надія!» Приблизно такі слова я чую від схвильованих батьків, які заходять в кабінет з результатами імунологічних досліджень на цитомегаловірус (ЦМВ). Заспокойтеся, дорогі мої, зараз розберемося ...

Назва «цитомегаловірус» звучить досить страшно. Краще звучить «хвороба поцілунків» - так дану проблему прийнято називати в Європі та Америці. В даний час кожна вагітна жінка повинна пройти обстеження на цитомегаловірус, бо він небезпечний саме для плода.

Хворобою поцілунків дана недуга названа невипадково і відображає самий поширений шлях передачі - повітряний-крапельний. Але до чого тут вагітні? Справа в тому, що первинне зараження даним видом вірусу відбувається в 80-90% випадків у ранньому дитинстві, коли дитину цілують батьки або родичі, які є безсимптомними носіями ЦМВ. І, як правило, хвороба протікає безсимптомно, на тлі численних ГРВІ та інших дитячих інфекцій.

Трапляється так, що до самого дорослого віку зараження так і не відбувається. У такому випадку, якщо заражання трапляється під час вагітності у жінки, то вона теж не надто страждає, але всюдисущий вірус проникає через плаценту і заражає майбутнього малюка, незрілий імунітет якого не взмозі опиратися вірусу.

Ще одна небезпека - загострення інфекції та її перехід з безсимптомної в активну форму. Чому це трапляється? Справа в тому, що ЦМВ - це один з численних членів сімейства герпес-вірусів, а вони, як відомо, ніколи повністю не виводяться з організму, якщо один раз до нього потрапили. Вони мають ефективні механізми взаємодії з імунною системою, що дозволяє вірусам досягти максимального поширення і зберігатися в організмі протягом всього життя. Вірус може періодично рецидивувати з характерними клінічними проявами або безсимптомно, або мати генералізований характер з можливим летальним результатом. Саме цього і бояться батьки з результати з лабораторії.

Кому ж це загрожує? Людям зі скомпрометованою імунною системою, до яких відносяться всі, хто має той чи інший варіант імунодефіциту (у тому числі і ВІЛ), а також ще не народжені діти.

В процесі своєї лікувальної практики мені доводилося бачити багато випадків ЦМВ-інфекції, включаючи і смертельні при СНІДі. Буквально днями поставила цей діагноз чотирирічному пацієнту. І ось що дивно: в деяких, абсолютно нетипових випадках, пацієнта проганяють через лабораторію, досліджуючи на всі герпес-віруси, а за наявності чітко вираженої картини - не направляють навіть на скринінгові!

Зараз я перейду до улюбленої теми про лабораторії і діагностики та багатьох зовсім заплутаю. Постараюся коротко і зрозуміло.

Скринінгом я називаю дослідження крові на наявність так званих IgG (імуноглобулінів Gілі антитіл) до ЦМВ та інших вірусів герпесу.

Наприклад, у мене є пацієнт зі скаргами на затяжний кашель, збільшення лімфовузлів (особливо шийних), загальне нездужання протягом 1,5-2 місяців. Я можу запідозрити герпес-вірусну інфекцію. Але як мені визначити, з чим я маю справу? Прояви практично всіх герпес-вірусів в організмі людини часто схожі! , Якщо зробити абсолютно всі аналізи на всі (їх на сьогоднішній день 6, включаючи вітряну віспу і «лихоманку на губах») віруси сімейства герпесу, то вартість даного обстеження буде приблизно дорівнювати середньо-місячному бюджету української родини. А якщо пацієнт подивиться в направлення і побачить там загадкові вирази «авідність» і «полімеразна ланцюгова реакція», то ще й на заспокійливі таблетки доведеться витратитися.

Все не настільки страшно! Отже, дивлячись на клінічну картину, я починаю шукати в крові клітини пам'яті. Це і є ті самі IgG, які починають утворюватися при інфекції першими і ніколи не зникають повністю. Якщо інфекція, викликана будь-яким з 6 типів герпесу, яка колись була в принципі - вони будуть в наявності. Якщо інфекції не було ніколи, - відповідь негативна. Якщо інфекція була давно - показник, хоч і є, але в межах норми. Якщо підвищений - потрібно розбиратись далі (хоча в деяких випадках, особливо яскравих, я відразу починаю лікуванню). Є різниця - дослідити далі один тип вірусу або відразу обстежити на всі шість? Звичайно є!

Далі маю визначити - на якій стадії хвороби знаходиться пацієнт (це потрібно для вирішення питання про необхідність і про вид лікування). Питання досить важливе, тому що теж стосується бюджету. У разі герпес-вірусів (і ЦМВ теж!) люди дуже часто отримують неналежне лікування, яке не допомагає, але сильно виснажує гаманець. Якщо рухатися за моїм алгоритмом - зрештою вдасться використати кошти за призначенням. Отже, другий етап - дослідження наявності в крові IgM (вони з'являються тільки в гострій фазі, або при загостренні інфекції) і авідності антитіл IgG. Перший показник дуже швидко змінюється (в силу цієї обставини я іноді його не включаю в обстеження!), Другий досить чітко говорить про те, чи давно відбулося зараження. Якщо антитіла низькоавідні («бійці», мало контактували з вірусом-загарбником) - інфекція почалася недавно, є сенс в повному курсі противірусного лікування. Якщо антитіла високоавідні, добре навчені воїни, давно знають «ворога в обличчя», отже - інфекція давня, всі ці роки імунітет з нею справлявся, але зараз явно щось пішло не так. В даному випадку я роблю акцент на стимуляції імунітету.

Отже, 2 стадії дослідження (2 рази звернення в лабораторію): 1) хто винен? 2) що робити?

Плюси - точна діагностика, правильне і ефективне лікування.
В останньому випадку з моїм чотирирічним пацієнтом, на жаль, вийшло не зовсім так. Хлопчик потрапив до мене на консультацію з приводу збільшених підщелепних лімфовузлів, загального нездужання і кашлю, отримавши до того часу 3 курсу антибіотиків і масу симптоматичних засобів «від ГРВІ», а також рослинних імуномодуляторів та гомеопатії. При цьому стан якщо і поліпшувався, то короткочасно і незначної мірою. Подібну картину дають, зазвичай, 2 герпес-віруси - 5 типу (ЦМВ) і 6 типу (Епштейна-Барра). Саме до них я і досліджувала IgG. Всього 2 показника, один з яких виявився значно підвищеним - і в діагнозі сумнівів вже не було.

Безумовно, ця інформація цікава лише тим батькам, кому довелося почути страшні слова «цитомегаловірус», «Епштейн-Барр» і «герпес-вірусна інфекція». Можливо, що цієї інформації для них буде навіть мало. Я готова відповісти на виникаючі питання. Тому що ці тривоги зрозумілі. І тільки фахівець, що розбирається в специфіці імунології та інфектології, зможе чітко сказати - що потрібно вам саме зараз.

Автор: педіатр-імунолог Бравістова Н.О.