Сутулість

Сутулість

Пряма розмова про сутулість

Беручи до уваги силу земного тяжіння і податливість молодих тіл, немає нічого дивного в тому, що діти ходять сутулячись, і сидять в найнеймовірніших позах. Однак, скільки б батьки не кричали “Перестань сутулитися!”, земне тяжіння бере гору.

Але чи дійсно важлива правильна постава?

Ми народжуємося з нормальними вигинами хребта і метою правильної постави є захист і підтримка цих природних вигинів, говорить Елі Клік, фізіотерапевт в клініці фізичної терапії, що знаходиться в Бала Кінвід і Флауартаун, штат Пенсільванія. Якщо ваша дитина горбиться під час ходьби і відкидається назад, коли сидить, цим вона збільшує ймовірність пошкодження хребта …

Коли звернутися до лікаря

Іноді дитина сутулиться в результаті неправильного розвитку і це не є порушенням постави, вважає Скотт Хальдеман, доктор медицини, доктор філософії, доктор хіропрактики, хіропрактик і клінічний ад’юнкт-професор неврології в Каліфорнійському університеті в Ірвіні. Таке може бути, якщо у дитини сколіоз - ненормальне бокове викривлення хребта.

Якщо проблема сколіозу у вашій родині переходить із покоління в покоління, ви повинні стежити за своїми дітьми, намагаючись не пропустити ознаки можливого викривлення хребта. Такими ознаками може бути постава, при якій одне плече вище іншого, або одне стегно вище іншого, або одяг погано сидить чи шви завжди здаються нерівними. Це знаки того, що вам потрібно звернутися за порадою до фахівця. Якщо у вас виникнуть сумніви, зверніться до ортопеда, що спеціалізується на сколіозі, говорить Шоммер.

Поведінка дитини, пов’язана з правильною поставою залишиться з нею на все доросле життя, вважає Глік. А неправильна постава у дитини може викликати больові відчуття в спині, коли вона стане дорослою.

Але як допомогти своїй дитині випрямитися, якщо окрик “Перестань сутулитися!” не досягає мети? Ось деякі поради щодо виправлення постави у дітей, отримані у фахівців.

Нехай ваша дитина побільше рухається. Напевно кращим для всіх дітей є активна поведінка і рухливі спортивні ігри, не пов’язані з ризиком травмування, наприклад плавання, говорить Скотт. Хальдеман, доктор медицини, доктор філософії, доктор хіропрактики, хіропрактик і клінічний ад’юнкт-професор неврології в Каліфорнійському університеті в Ірвіні. Під час плавання задіюються всі м’язи тіла, включаючи ті, що можуть поліпшити поставу. Іншими гарними видами спорту для поліпшення постави є, на думку доктора Хальдемана, європейський футбол, баскетбол і біг. Але він не рекомендує займатися американським футболом.

Запропонуйте дитині вправи на розтягування в положенні сидячи. Для поліпшення постави ваша дитина може спробувати деякі вправи, коли вона сидить, вважає Шерон Де Келле, фізіотерапевт приватною практикою в Мемфісі і директор відділення фізичної терапії в Хіллхейвен-Ролі. Нехай ваша дитина сидить на стільці випроставшись, подалі від спинки. Попросіть її потягнутися плечима до спинки стільця, при цьому вона повинна намагатися опустити плечі.

Потім нехай дитина підніме руки над головою, причому долоні повинні бути повернені назовні. Вона повинна після цього опустити руки вниз, згинаючи лікті, немов намагаючись засунути руки в кишені і тримати їх в такому положенні від п’яти до десяти секунд. Нехай ваша дитина проробляє цю вправу кілька разів поспіль, тричі на день, радить Де Келле. А ще краще, пропонує вона, робіть цю вправу разом з дитиною, оскільки постава у більшості з нас теж не ідеальна.

Пояснюйте що відбувається. У період статевого дозрівання дівчинки іноді сутуляться, щоб приховати розвиток свого тіла, говорить Де Келле. Оскільки дівчатка ростуть швидше за хлопчиків, вони часто соромляться свого зростання і грудей, які розвиваються нагадує вона. Поговоріть зі своєю донькою про зміни, які відбуваються з нею. Нехай вона перестане соромитися їх і переконайте її в тому, що все йде цілком нормально.

Запишить дитину в спортивну секцію. Один з кращих методів допомогти дитині подолати погану поставу - записати її в якусь секцію або групу, де практикується активний рух: танці, гімнастика, катання на ковзанах або плавання – будь-яке заняття, яке сподобається дитині і їй захочеться навчитися цьому, говорить Де Келле. У таких групах ваша дитина краще пізнає своє тіло, навчиться володіти руховим апаратом і відчує впевненість у собі.

Чергуйте періоди, коли ваша дитина сидить, з періодами руху.

Дуже важливо переконати дитину не сидіти нерухомо годину за годиною, нагадує Глікк. Оскільки при тривалому сидіння на хребет зазнає чиниться сильне навантаження, дитина повинна вставати і рухатися якомога частіше, змінюючи положення тіла принаймні кожні півгодини.

Якщо вашій дитині доводиться сидіти на стільці більш тривалий час в школі, наприклад, порадьте їй “робити перерву для потягування”, говорить доктор Хальдеман. Такі перерви потрібно проводити кожні 15-30 хвилин. Дитина може нахилятися вперед і торкатися підлоги, або відхилятися назад і витягати ноги.

Підніміть книгу. Дитина надмірно стомлює свій хребет, якщо сидить, схилившись над столом, дивлячись в книгу. Коли ваша дитина виконує домашнє завдання, буде краще, якщо книга перед нею знаходиться під кутом, зручним для читання, говорить Глікк. Краще за все мати спеціальну підставку на столі, але якщо такої підставки немає, можна покласти книгу, яку вона читає, на декілька інших книг так, щоб вона знаходилась під кутом.

Купуйте дитині стілець, відповідний до її зрісту. Якщо дитина сидить на стільці, занадто великому для неї або занадто маленькому, вона мимоволі займе незручну позу, яка впливає на поставу. Доктор Хальдеман радить батькам купуйте стільці і столи, зручні для дітей.

Перевірте її зір. Поганий зір також може сприяти розвитку поганої постави, якщо вашій дитині доводиться схилятися над книгами, щоб прочитати текст, говорить Глікк. Якщо ви помітите, що дитина схиляється над столом і вдивляється в сторінку, відведіть її до очного лікаря для перевірки зору.

Змініть кут екрану комп’ютера на більш зручний. Якщо всі в вашій родині користуються комп’ютером, екран може виявитися встановленим на висоті, зручній для дорослих, але не для дитини. Покажіть дитині, як змінювати положення монітора, щоб їй було зручно дивитись на екран, радить Глікк.

Підкладіть подушку. Правильна поза є важливою для гарної постави, вважає Глікк. Найкраще користуватися таким стільцем, який забезпечує підтримку уздовж усього хребта, включаючи поперек. Можна поліпшити поставу дитини, яка сидить на стільці з прямою спинкою, якщо ви підкладете подушку під поперек дитини. Це забезпечить більш правильну поставу і підтримає хребет. Якщо звичайна подушка з ліжка занадто велика, спробуйте скористатися меншою подушкою, взятої з дивана, або купіть спеціальну подушку для підтримки спини.

Не заперечуйте проти босих ніг. Дослідження, що проводяться останнім часом, показали, що у дітей, які люблять ходити босоніж, розвивається гарна постава, висловлює точку зору Жанет Перрі, фізіотерапевт, що займається відновленням правильних функцій тіла в Орегоні. При ходінні босоніж, діти отримують більше сенсорної інформації від ніг, набувають більш правильних навичок ходіння і постави, вважає вона. Дітям краще дозволити ходити вдома без взуття, а також і в інших місцях, де безпечно ходити босоніж, – це один із способів поліпшення постави, говорить Перрі.

Нагадуйте дитині про те, що вона не повинна сутулитися. Дуже просто сказати дитині, щоб вона не сутулилась, коли ви це бачите, говорить доктор Хальдеман. Ваші нагадування можуть здаватися надокучливими, але дитина, тим не менш, звикне стояти прямо, принаймні, у вашій присутності.

Змініть положення, в якому вона сидить перед телевізором. Якщо батьки й інші діти в сім’ї сутуляться, сидячи перед телевізором, маленькі діти також будуть так робити. Лежати і дивитись телевізор не можна, вважає Глікк. Якщо тато і мама саме так дивляться телевізор з дивана, важко переконати дитину, що вона повинна дивитися на екран, сидячи і випрямивши спину.

Нехай підніме ногу. Якщо вашій дитині доводиться десь стояти протягом тривалого часу, навчіть її спиратися однією ногою на щось, а потім міняти положення ніг, говорить Де Келле. Коли вона стоїть, спираючись на одну ногу, навантаження на хребет стає меншим.

Джерело: «Домашній лікар для дітей», Поради американських лікарів під ред. Клафлін Едвард