Мамоведія
Все про здоров'я і розвиток дитини

Робота з логопедом: як виявити потребу, з якого віку турбуватися

Робота з логопедом: як виявити потребу, з якого віку турбуватися

Усі ми пам’ятаємо з уроків літератури славнозвісний вірш великого генія українського народу Т.Г. Шевченка «Ну що б, здавалося, слова. Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється – ожива, як їх почує!.. Знать, од Бога і голос той, і ті слова ідуть меж люди!..», в тому своєму далекому дитинстві ми намагалися усвідомити повноту цих щирих слів про роль слова та мови, а також їх естетичну та духовну функції в житті людини. Нині, будучи батьками та маючи своїх власних дітей, вже розуміємо усю глибину й філософію тих слів, а перші вимовлені слова дитини, її перші прості речення та висловлені власні думки закарбовуються у нашій пам’яті та залишають одні з найяскравіших спогадів у житті.

Важко не погодитися, що це велике щастя, коли дитина повноцінно й послідовно проходить усі стадії розвитку мовлення: починає з лепету та гуління, далі вимовляє перші звуки, потім перші слова, а в подальшому складає повноцінні речення й приємно дивує своїми «перлами». Проте, не завжди процес розвитку мовлення у дитини відбувається злагоджено і батьки спостерігають певні відхилення або порушення мовлення, в таких випадках слід якнайшвидше звернутися за кваліфікованою допомогою до фахівців.

Особливості мовлення у дітей та чим зумовлені їх порушення?

Загалом, з точки зору нормального розвитку мовленнєвого апарату виділяють дві групи дітей: балакуни й мовчуни, різниця між ними в тому, що перші – починають говорити рано, ставлять багато запитань, дуже активно проявляють інтерес до навколишнього світу, а до другої групи відносяться діти, які багато спостерігають, однак говорити починають пізніше за своїх однолітків, їх вимова хоч і настає пізно, але вже практично без дефектів.

Дефекти мовлення можуть бути причиною:

  • вроджених патологій (спадкові хвороби, складні пологи, родові травми)
  • набутих патологій (часті хвороби, стрес, зниження слуху)
  • хвороб гортані та губ
  • неправильної будови щелепи
  • захворювань кори головного мозку.

Ознаки затримки мовного розвитку малюка

  • у 9-місячної дитини досі не з’явився лепет
  • дитина весь час мовчить, не промовляє ніяких слів, навіть самих простих
  • дитина не реагує на звернення до неї
  • дитина не може жувати
  • у віці 2-2,5 років дитина не вимовляє прості словосполучення
  • у віці 2-2,5 років дитина не може вивчити нові слова
  • в 3 роки дитина не може скласти прості речення
  • в 3 роки дитина не розуміє пояснень, простих казок
  • дитина говорить настільки нечітко й незрозуміло, що навіть батьки не можуть її зрозуміти.

До кого слід звертатися в разі виявлення перших ознак порушення мовлення?

Як уже зазначалося, перший та один із найважливіших етапів розвитку мовлення у дитини відбувається в ранньому дитинстві. Стадія гуління та лепету є надважливою для розвитку артикуляції дитячого мовного апарату, а її відсутність – являється першим насторожуючим дзвіночком для батьків і свідчить про те, що слід звернутися за консультацією до лікаря-педіатра та невролога. Як правило, до першого року життя малюка ця стадія закінчується і в діапазоні від півтора до двох років дитина повинна опанувати близько двох десятків простих слів: мама, тато, дай, киця, їсти, пити тощо. У тих випадках, коли мова у дітей такого віку відсутня або процес просувається занадто повільно, варто проконсультуватись з такими фахівцями як: ЛОР (лікар перевірить слух дитини і в разі необхідності призначить додаткові дослідження – отоскопія та аудіометрія), невролог (проведе діагностику, призначивши певні інформативні дослідження – електроенцефалографія, УЗД судин голови та шиї, реоенцефалографія, нейросонографія, комп’ютерна томографія для виявлення вроджених вад розвитку та ступеню розширення систем головного мозку), а також логопед

Звичайно, кожна дитина – індивідуальність, і в залежності від особливостей розвитку власного організму, в неї будуть свої етапи нових досягнень та удосконалень навичок. Проте, не слід забувати й про фізіологічну складову, і про те, що відповідальність за свою дитини несуть виключно її батьки, тож не варто слухати поради знайомих, подруг та «експертів  з форумів» по типу: що до 3 або й до 5 років звертатися до логопеда не має потреби і дитина обов’язково сама заговорить. А при виявленні перших ознак порушень або затримки мовного розвитку, якомога швидше бити на сполох, бо чим раніше почати корекцію та лікування, тим швидше дитина подолає відставання у мовленні, але при цьому батькам слід запастися неабияким терпінням, бо якісний результат залежить не лише від регулярних занять з висококваліфікованим логопедом, а й від батьківської старанності й наполегливості.