Проблеми зі шкірою

Проблеми зі шкірою

Шкіра новонародженого і немовляти дуже ніжна і багата кровоносними судинами. Епітеліальний покрив шкіри складається всього з 2-3 рядів ороговілих клітин, тому шкіра дитини легко вразлива і служить хорошими вхідними воротами для інфекції. Далі ми познайомимося з найбільш характерними для новонароджених і грудних дітей вправ шкіри.

Попрілість є почервонінням шкіри, яка виникає на сідницях, в пахових складках, за вухами, на шиї і в пахвових западинах. Вона зустрічається у всіх дітей. Найбільш часта причина попрілості-неправильний догляд за шкірою дитини. Якщо дитина довше звичайного була у мокрих пелюшках, шкіра на сідницях і на стегнових складках у неї може почервоніти, а іноді й запалитися.

Особливо часто це трапляється, якщо на дитину надіті непромокальні штанці або поверх пелюшок накладена поліетиленова плівка. Коли дитину нерегулярно купають, занадто тепло сповивають або не прочищають їй шкірні складки, попрілість може виникнути в області шиї і пахв, за вухами. Особливо легко розвивається попрілість у алергічних, надчутливих дітей. У них причиною попрілості можуть стати пелюшки із залишками синтетичного прального порошку.

Д о г л я д . Після того як у дитини було випорожнення, ретельно обмийте їй сідниці і окружність заднепрохідного отвору теплою водою, після чого насухо промокніть шкіру.

Висушувати шкіру дитини слід і після сечовипускання.

Щодня протирайте області, схильні до утворення попрілості, купленим в аптеці і призначеним для догляду за шкірою новонароджених соняшниковою олією. Порошками (пудрою, тальком) користуватися не рекомендується, оскільки вони можуть звалятися в грудочки і натирати шкіру.

Для лікування попрілості рекомендуються повітряні ванни, які треба робити 7-8 разів на день. Дитину слід сповивати так, щоб місця, на яких є попрілості, залишалися відкритими. Якщо попрілість на сідницях, дитину рекомендується класти на живіт. Для вбирання сечі під живіт треба покласти складену в кілька разів марлю. Відкритими слід залишити тільки запалені сідниці, а саму дитину треба вкрити.

Якщо попрілість вже виникла, користуватися маслом не слід. Щодня купайте дитину, додаючи у ванну кристали перманганату калію до світло-рожевого забарвлення води або настій череди. Попрілості шкіри можна змащувати цинковою маззю, пастою Лассара, бовтанку окису цинку і тальку, 1%-ним спиртовим розчином зеленки або 5%-ним водним розчином перманганату калію. Ніколи не користуйтеся для лікування попрілості мазями, що містять гормональні препарати (преднізалон, гідрокортизон, лорінден, локакортен тощо), оскільки частина сильнодіючого гормонального препарату всмоктується через пошкоджену шкіру в кров і може завдати шкоди організму дитини.

Пітниця виникає при перегріванні дитини, якщо дитину дуже туго сповивають або кутають, якщо в кімнаті дуже жарко або у дитини висока температура. На тілі, на шийці, за вушками, на грудях, на спинці і на стегнах дитини з’являються червоні мілкокраплинні прищики. В деяких випадках висип з’являється на всьому тілі, в тому числі на обличчі і волосяній частині голови.

Д о г л я д . Сповийте дитину вільніше, відповідно до навколишньої температури. Зробіть їй ванну. Рекомендуються повітряні ванни. Якщо з якоїсь причини купати дитину не можна, слід протерти її шкіру горілкою, розбавленої водою у співвідношенні 1:1. Після гігієнічного туалету шкіри та повітряної ванни висип зазвичай зникає.

Дрібна пухирчатка (везікулез) зустрічається як у новонароджених, так і у грудних дітей. При пухирчатці на шкірі дитини утворюються мілкокраплинні, оточені почервонінням пухирці, наповнені прозорою або жовтуватою рідиною. Найбільше бульбашок на шкірі голови, на шиї і в паху. Через 2-3 дні пухирці лопаються і покриваються скоринкою. Якщо нічого не робити, бульбашки розповсюджуються по всьому тілу, збільшуються в діаметрі до 0,5-5 мм і наповнюються мутнуватою рідиною. Після того як бульбашки луснуть, на шкірі залишаються вологі червоні плями.

Д о г л я д . Дитину потрібно щодня купати. У воду додавати кристали перманганату калію до утворення світло-рожевого забарвлення. Бульбашки розкрити пінцетом і припекти зеленкою. Дитину слід обов’язково показати патронажній сестрі або лікарю, тому що дрібну пухирчатку можна сплутати з більш небезпечним захворюванням-пухирчаткою новонароджених, збудником якої є хвороботворний мікроб.

Гнейс, або себорея, виникає внаслідок гіперфункції сальних залоз. В області великого джерельця з’являється жовтувата сальна кірка, яка може перейти на брови і на лоб. Шкіра під кіркою зазвичай вражається або ж злегка червоніє і мокне. Після видалення кірка з’являється знову. У новонароджених і дітей грудного віку гнейс зустрічається дуже часто, особливо у хворих ексудативним діатезом.

Д о г л я д. За 2-3 години до ванни кірку слід змастити рослинним маслом. Розм’якшена маслом кірка у воді легко відходить. Її можна також видалити тупим гребінцем. Оскільки себорея має схильність до повторення, процедуру часто доводиться повторювати. Якщо кірку не видалити, під нею може виникнути нагноїння.

Джерело: “Якщо дитина захворіла”. Лаан І., Луйга Е., Тамм С.

Статті на тему "Проблеми першого року життя"