Мамоведія
Все про здоров'я і розвиток дитини

ЧОМУ ДІТЯМ НЕ МОЖНА ЗАБОРОНЯТИ СОЛОДКЕ. РАЗОМ З ЛІКАРЕМ РОЗВІНЧУЄМО МІФИ

ЧОМУ ДІТЯМ НЕ МОЖНА ЗАБОРОНЯТИ СОЛОДКЕ. РАЗОМ З ЛІКАРЕМ РОЗВІНЧУЄМО МІФИ

Відсутність необхідної кількості глюкози в організмі може призвести до ацетономічного синдрому у дітей.

З дитинства ми звикли до того, що їсти багато солодкого – шкідливо для здоров’я. Проте надмірне обмеження солодощів у раціоні дитини також має певні побічні ефекти. Про це зазначає дитячий імунолог вищої категорії, завідуюча педіатричним відділенням медичного центру Наталія Бравістова.

Передусім, за її словами, це може негативно вплинути на роботу головного мозку. У людей, які не вживають солодкого,  також суттєво підвищується ризик захворіти на артрит та тромбоз. Повне виключення цукру з раціону може призвести й до захворювань печінки, селезінки та серцево-судинної системи. З віком можуть з’явитися проблеми з пам’яттю та хронічний поганий або апатичний настрій.

Що таке ацетономічний синдром та як солодке може йому запобігти?

Їжа – найголовніше джерело отримання енергії. Вона дає змогу людині запасатися такими поживними речовинами як жири, білки, вуглеводи.  Найшвидше людський організм витрачає вуглеводи, зокрема, глюкозу. Тому після споживання солодкого енергетичний ефект відчувається одразу.

Однак глюкоза надходить у кров навіть тоді, коли ми не споживаємо солодощі. Джерелом цієї речовини виступає глікоген, який накопичуються у печінці та м’язах унаслідок харчування.

Запаси глікогену у всіх індивідуальні. Проте відомо, що у дітей вони у 10 разів менші, ніж у дорослих. А енергії для повноцінного функціонування дитячого організму потрібно інколи значно більше – на ріст, розвиток, для рухової активності, переварювання жирної їжі та боротьби з інфекціями.

Якщо дитині не вистачає енергії у глікогенових сховищах, її організм починає шукати її деінде - розщепляє жири, а згодом і білки. У результаті цього утворюються продукти розпаду жирних кислот – кетонові тіла (ацетон, ацетооцтова кислота та бета-гідромасляна кислота)

На тлі цього може розвинутися ацетономічний синдром, що має такі симптоми як млявість, сонливість, слабкість, відсутність апетиту, головний біль, нудота, підвищення температури тіла до  39 градусів, тощо. Проте його головною ознакою є характерний запах ацетону з рота (схожий на запах прілих фруктів).

Які солодощі варто вживати та у яких кількостях?

За словами Бравістової, з огляду на цей ризик, повністю забороняти дітям солодке не можна. Однак й зловживати ним не слід – перенасичення організму дитини вуглеводами, особливо цукром, є шкідливим, і може призвести до накопичення зайвого жиру, зниження здатності організму давати відсіч хворобам тощо.

Скільки цукру мають споживати діти залежить від віку. На першому році життя – до 30 грам, у віці від 1 до 3 – 35 грам, від 3 до 6 – 40 грам, а у 7-10 – до 50 грам чистого цукру.

Варто враховувати, що йдеться не лише про цукор у складі чаїв, компотів, цукерок, зефіру тощо, а й про той, що входить до складу готових страв, таких як каші, сирники, вареники, пироги тощо.

Потрібно також враховувати, що холодна пора року, емоційне збудження, стрес, підвищена рухова активність та будь-яка інфекційна хвороба можуть збільшувати потребу у вуглеводах. У такій ситуації корисно дати дитині солодкий фрукт-сливу, абрикос, аличу чи персик (джерела глюкози) або виноград, яблуко, груші, кишмиш чи мед (джерела фруктози). За відсутності свіжих фруктів можна вживати варення, джеми, солодкий чай – але у дещо менших кількостях, адже у них присутній білий цукор, що засвоюється на 99 %.

Чому деякі лікарі не рекомендують давати дітям солодке?

Нерідко від лікарів можна почути, що дітям не слід їсти солодощів. І хоча інколи обмежити вживання продуктів з високим вмістом цукру й справді потрібно, більшість чуток про шкоду солодкого є лише міфами. Наталія Олександрівна розвінчує головні міфи про солодке:

Міф 1. Від солодкого може виникнути алергія

Алергії на солодке бути не може, тому що харчова алергія виникає через потрапляння в організм чужорідного білка, а вуглеводи, як і жири, цього робити не вміють. Може бути лише харчова непереносимість вуглеводів через брак ферментів та особливостей всмоктування у кишечнику.

Міф 2. Солодке може стати причиною діабету

Виникнення діабету першого типу ніяк не пов'язане з вживанням солодкого. Це автоімунне захворювання – власні антитіла організму починають знищувати бета-клітини підшлункової залози, відповідальні за вироблення інсуліну. Причини того, чому люди хворіють на цю форму діабету,  досі вивчають, проте кількість спожитого цукру до них точно не входить. Що ж до діабету другого типу, то вживання цукру лише опосередковано впливає на виникнення цієї хвороби у людини – надлишок солодкого може спровокувати збільшення ваги, що, своєю чергою, збільшує ризик діабету.

Міф 3. Цукор – це легалізований наркотик

Дослідження цього питання справді проводилися і результати одного з них свідчать, що підвищена потреба у цукрі пов’язана з тією ж ділянкою мозку, що залучена у процес формування наркотичної залежності. Французькі вчені, що проводили цей експеримент, дійшли висновку, що залежність від цукру є сильнішою за кокаїнову.

Однак деякі дослідники не згодні з цим висновком. Вони звернули увагу на те, що під час експерименту (який проводився на мишах) тваринам дозволяли їсти цукор лише  протягом короткого проміжку часу – це й спровокувало розвиток у них поведінки, характерної для наркотичної залежності. Якщо ж тваринам можна було їсти що завгодно і коли завгодно, цього не спостерігалося.

Міф 4. Задля профілактики карієсу і ожиріння можна повністю відмовитися від цукру

Це зробити не так просто – якщо обмежити вживання чистого цукру можна, то відмовитися від фруктів дещо важче. Ліпше дотримуватися збалансованого харчування, що буде містити відповідну кількість білків, жирів та вуглеводів.

Міф 5. Замість цукру варто використовувати його замінники, бо вони – корисніші

Більшість досліджень доводять, що замінники цукру є зовсім не корисними. Навпаки - вони можуть сприяти збільшенню ваги, збільшувати ризик розвитку діабету другого типу та серцево-судинних захворювань. До того ж, ці замінники не дають організму енергії, а отже можуть спричинити кетоз і появу ацетономічного синдрому у дітей.

За матеріалами tsn.ua

Відео інтерв'ю з доктором медичних наук: ацетонемічний синдром у дітей, чому він виникає і як лікується