Що таке нефрит?

Що таке нефрит?

Гостре запалення нирок (нефрит) – інфекційно-алергічне захворювання. Причиною нефриту може бути перенесене гостре захворювання (грип, гостре респіраторне захворювання, ангінаскарлатина і т. д.) або хронічний осередок інфекції (хронічний тонзиліт, незапломбіровані, запалені зуби). Запалення нирок розвивається зазвичай через 10 – 20 днів після перенесеного гострого захворювання. Оскільки хвороба виникає на тлі алергізації організму, завжди уражаються обидві нирки.

Виникненню нефриту сприяють ослаблений стан дитини після перенесеної інфекції, перевтома, нестача вітамінів. Особливо шкідливо переохолодження як усього організму, так і окремих частин. Небезпечно довго гуляти з мокрими ногами, сидіти на холодному камені або сирій землі, лежати на вологому піску. Все це веде до охолодження і спазмів судин, а слідом за ними рефлекторно звужуються і кровоносні судини нирок. Погіршення кровопостачання ниркової тканини створює умови для розвитку в ній запального процесу.

Якщо хвороба виникла, першими скаргами, як правило, є стомлення, поганий апетит, головні болі, рідше – тупий біль в поперековій області. Температура буває нормальною або трохи підвищеною. Впадає в очі блідість шкіри, особливо обличчя. В деяких випадках з’являються набряки обличчя, особливо навколо очей, в більш важких випадках – набряки на ногах, спині і на всьому тілі. Кількість виділеної сечі зменшується. Відразу ж після сечовипускання вона може бути каламутною або червонуватого кольору. При появі перелічених симптомів корисно виміряти загальну добову кількість сечі і показати її лікарю. Якщо лікар призначить аналіз сечі, її слід правильно зібрати і віднести в лабораторію.

Якщо у дитини визначили гостре запалення нирок, її потрібно госпіталізувати. В залежності від форми і протікання хвороби лікування може затягнутися. З огляду на те що при лікуванні нефриту важливе значення має дієта, дитині не можна приносити в лікарню продукти, які заздалегідь не були обговорені з лікарем. Порушення дієти може негайно викликати погіршення стану дитини.

В період одужання лікування продовжують вдома. Як і раніше важливо виконувати призначення лікаря і дотримуватися дієти. Категорично забороняється за власною ініціативою або за порадою знайомих давати «чудодійні» ліки. Якщо лікар призначив хворому гормональні препарати, їх слід вводити суворо і пунктуально, оскільки припинення лікування може викликати небезпечний для життя стан.

Догляд. При домашньому лікуванні рекомендується завести спеціальний зошит, в яку щодня записувати прийняті протягом днядитиною ліки, температуру, скарги, раціон харчування. Вимірюйте 1-2 рази в тиждень добову кількість сечі і раз на тиждень вранці натщесерце – масу тіла хворого. Більш старші діти можуть вести такий зошит самі.

Діти, які страждають на запалення нирок, повинні знаходитися на суворій дієті не менше року. Вся їжа – з обмеженою кількістю солі. Забороняється вживати оселедець, кільку та іншу солону рибу, солоне м’ясо (солонину), солоні огірки і гриби. Через високий вміст солі не дозволяється і житній хліб. У важких випадках, коли обмеження солі повинно бути ще більш суворим, їжу необхідно готувати зовсім прісною, а сіль у дозволеній кількості (наприклад, 1 г в день) додавати безпосередньо перед їжею. Виключаються копченості, консерви і маринована їжа, до числа заборонених харчових продуктів відносяться і спеції: перець, гірчиця, оцет, хрін, петрушка, сира і смажена цибуля. З солодкого не можна вживати шоколад, шоколадні цукерки, какао, тістечка, торти, зате можна – карамель, мармелад, марципан, зефір, соєві батончики, мед, солодкі булочки, оладки, компоти, варення. Можна вживати в їжу і цукор, хоча не слід забувати , що солодке в великій кількості знижує апетит і дитина не стане їсти інші необхідні їй продукти. З молочних продуктів не можна вживати сир через високий вміст в ньому солі, а молоко, кефір, сир, сметану, масло і маргарин діти можуть їсти сміливо.

Яйця можна їсти в будь-якому вигляді. М’ясо та рибу краще давати у вареному вигляді. М’ясні і рибні супи, соуси потрібно виключити з раціону дитини. Супи їй треба варити без м’яса, покращуючи їх смак додаванням масла. Дуже корисні страви з овочів, салати із сирих овочів. При приготуванні овочевих салатів рекомендується використовувати рослинну олію. З овочів давати дитині капусту, картоплю, моркву, буряк, огірки, помідори, гарбуз. З фруктів і ягід перевагу треба віддавати місцевим плодам. З південних плодів хворому на нирки можна їсти кавуни та дині. Так як апельсини та мандарини можуть викликати алергію, хворим вони не рекомендуються.

Для забезпечення організму вітамінами С і Р корисний чай з плодів шипшини, звичайної або чорноплідної горобини, чорної смородини. Чай треба давати 2-3 рази на день перед їжею, дошкільнику по 1/4 склянки, дитині шкільного віку по 1/2 склянки на один прийом. Велике значення для хворого, який страждає захворюванням нирок, має споживання правильної кількості рідини.

Однаково шкідливо як недостатнє, так і надмірне введення в організм рідини. Об’єм рідини, що надходить в організм з питвом і їжею, у дошкільника має становити 1 л, у школяра він може доходити до 1,5 л за добу. Дозволяється вода, слабкий чай, ненатуральна кава, молоко, фруктово-овочеві соки, морси (особливо журавлинний, брусничний). Рекомендуються також яблучний, виноградний і сливовий соки. Заборонені натуральна кава, какао, пепсі-кола, апельсиновий і мандариновий соки.

Що стосується режиму, то тут важливо остерігатися охолодження, застуди, контакту з інфекційними хворими, а також зайвих фізичних навантажень. Тому дитину дошкільного віку в перший рік після запалення нирок не рекомендується віддавати в дитячі установи, де небезпека застуди і особливо зараження вірусними захворюваннями більше, ніж удома. Звичайно, в цьому випадку вирішальними є домашні обставини. Після повернення дитини з лікарні дуже важливо скласти їй правильний розпорядок дня, в якому передбачити час для денного сну або відпочинку протягом 1-2 годин. Дитина повинна добре виспатися, тому укладайте її слати своєчасно. Дівчата повинні щовечора підмиватися теплою водою з милом. З дозволу лікаря дитина може митися у ванні 1 раз на тиждень. У приміщенні одягайте дитину розумно – не легко, але і не дуже тепло. Краще, якщо дитина носить бавовняну білизну і панчохи, синтетичний одяг може викликати алергію, крім того, діти в ньому легко потіють і охолоджуються.

Виводити дитину на прогулянку можна тільки з дозволу лікаря. Спочатку ви повинні супроводжувати дитину на прогулянку. Час прогулянки збільшуйте поступово з 15 хвилин до півгодини, а потім до однієї години. Якщо дитина почала гуляти і грати у дворі самостійно, стежте за тим, щоб вона була одягнена по погоді. Суворо забороніть дитині сидіти на землі, на каменях і металевих предметах.

Тривалість перебування на домашньому режимі залежить від того, як іде одужання. Буває, що дитина може перебувати вдома 2 тижні, а буває, що місяць, а то й більше. Школярі вдома займаються за навчальною програмою.

Школу дитина починає відвідувати з дозволу лікуючого лікаря »отримуючи 1-2 додаткових вихідних дня на тиждень. Від усіх позакласних навантажень (різні гуртки, уроки музики та іноземної мови) спочатку слід відмовитися. Від уроків фізкультури дитинапротягом першого року після хвороби повністю звільняється. На наступний рік їй дозволяють займатися фізкультурою в спеціальній групі, надалі в підготовчій групі. Займатися спортом і приймати участь в змаганнях забороняється протягом декількох років.

Така дитина, звільняється і від щеплень. Після одужання дозвіл на щеплення дає лікар. Після повернення дитини з лікарні її продовжують спостерігати в дитячій поліклініці. Диспансеризацію проводить або фахівець-нефролог, або дільничний педіатр. Протягом першого місяця контроль проводиться щотижня, протягом другого місяця – раз в два тижні, в подальшому – один раз на місяць. При необхідності диспансеризація проводиться частіше. Під час кожної перевірки робиться аналіз сечі, а при необхідності інші дослідження згідно з приписом лікаря. Протягом першого року після хвороби режим дитини поступово стає все вільніше. Протягом другого року на диспансерний контроль потрібно приходити кожні 2-3 місяці, протягом третього року після хвороби – 1 раз в 3 місяці.

Якщо лікування і догляд за дитиною неповноцінні, якщо дитину дуже швидко переводять на вільний режим і в її організмі зберігаються хронічні вогнища запалення (хронічний тонзиліт, незапломбіровані зуби), хвороба може знову загостритися і перейти в хронічне запалення нирок.

Запалення нирок вважається хронічним, якщо протягом одного року після гострого нефриту не настає одужання. Лікувати запаленнянирок, що далеко зайшло в хронічне, дуже важко. Значно легше вберегти дитину від переходу гострого нефриту в хронічну форму. Для цього необхідно суворо виконувати всі приписи лікаря у відношенні як лікування, так і дотримання дієти, а також правильний режим. Досвід показує, що у дітей дошкільного віку та школярів перших класів результати лікування гострого запалення нирок значно краще, ніж у дітей старшого віку.

Джерело: “Якщо дитина захворіла”. Лаан І., Луйга Е., Тамм С.

Статті на тему "Нефрит"