Що потрібно знати про хвороби шлунка і 12-палої кишки?
Частота хвороб шлунка і дванадцятипалої кишки збільшується з віком. До найбільш частих захворювань відносяться функціональні порушення шлунка, виразкова хвороба і хронічне запалення слизової.
У дітей запальні процеси рідко бувають обмеженими, тобто вражають тільки шлунок (гастрит) або тільки дванадцятипалу кишку (дуоденіт). Найчастіше зустрічається поєднання запального процесу шлунка і дванадцятипалої кишки – гастродуоденіт.
Якщо ще 20 років тому виразковою хворобою хворіли виключно дорослі і в дітей вона зустрічалася як рідкісний виняток, останнім часом відзначається підвищення захворюваності виразковою хворобою дітей, особливо шкільного віку. При цьому виразка у дітей, як правило, локалізується в дванадцятипалій кишці.
Певне значення має спадковість. Так, серед близьких родичів і батьків дітей із захворюваннями шлунково-кишкового тракту зазвичай буває багато хворих з цими ж захворювання, що говорить про генетичну обумовленість.
Провокуючими факторами є порушення режиму харчування, нерегулярне харчування, недоброякісна їжа, надто гаряча або суха, їжа, звичка їсти на ходу, швидко і переїдати.
Необхідно враховувати такі причини, як порушення обміну речовин і нервової та ендокринної систем, наявність кишкових паразитів, підвищену чутливість до деяких харчових продуктів і лікарських препаратів.
Спочатку в травному тракті виникають функціональні розлади, які незабаром можуть перерости в органічні з виникненням запальних змін і виразок слизової оболонки.
У всіх захворювань шлунка та дванадцятипалої кишки багато спільних рис.
Вельми однотипні і скарги хворих.
Розібратися в них і призначити правильне лікування може тільки лікар.
Основним симптомом є біль в животі, що локалізується в верху живота або навколо пупка.
За силою і тривалості болі бувають різними.
При хвилюванні або порушенні болі в животі посилюються.
При функціональних порушеннях шлунка болі короткочасні і не пов’язані з прийомом їжі.
При гастродуоденіті вони сильніші, різної тривалості та виникають або після їжі, або натщесерце.
При переході запального процесу слизової оболонки шлунка в хронічний болі менш гострі, але більш тривалі і з’являються в основному після їжі.
У таких випадках після їжі, крім болю, може спостерігатися відчуття розпирання, тяжкості у верхній частині живота.
При виразковій хворобі болі, так звані голодні (натщесерце), виникають навіть вночі, а після їжі вщухають.
Дитина може скаржитися на печію і відрижку, після їжі в роті залишається гіркий присмак.
Часто буває нудота, особливо вранці, в деяких випадках має місце блювота, після якої діти відчувають полегшення.
З рота з’являється неприємний запах, язик покривається білуватим нальотом.
У деяких дітей апетит зберігається або навіть підвищується, у більшості ж погіршується.
Часто відзначається схильність до запору та утворення в животі великої кількості газів. Іноді бувають короткочасні (не більше одного дня) проноси.
Діти скаржаться на головні болі і втому. Під очима у них часто бувають кола, самі діти бліді, худі, легко збудливі.
На підставі одних тільки перерахованих симптомів діагноз поставити неможливо. Необхідний цілий ряд досліджень, які проводяться виключно в лікарняних умовах.
При виникненні у дитини симптомів захворювання зверніться до дільничного лікаря. При необхідності він направить дитину на обстеження в лікарню.
У гострому періоді захворювання дитину краще лікувати в стаціонарі, а продовжувати лікування можна в домашніх умовах.
Догляд.
Важливе місце в лікуванні і догляді за дитиною відводиться дієті, яка тим суворіше, ніж важче захворювання.
При загостренні дитина повинна їсти частіше: протягом першого тижня 5-6 разів на день, пізніше 4-5 разів, при цьому їжу необхідно приймати в один і той же час малими порціями. Частий прийом їжі сприяє зниженню кислотності шлункового соку.
Спочатку перевагу слід віддавати молоку і кефіру всього до 1 л на добу, слизовим супам, яйцям некрутим або киселям.
Їжа повинна містити малу кількість солі.
Протягом наступних двох тижнів додають каші (манну, рисову, геркулесову), відварений фарш, відварну рибу, овочеве пюре, сухарі з білого хліба, сир.
Поступово переходять на відповідну віку їжу. При цьому виключають з харчового раціону їжу, яка дратує слизову і важкоперетравлювану їжу: смажене м’ясо, м’ясні супи, прянощі і гострі приправи, консерви, мариновані, копчені і смажені продукти.
Протипоказані також жирна їжа, квашена і сира капуста, огірки чорний хліб, кислі ягоди (агрус, червона смородина), лимонад, морозиво.
Через 3-4 тижні переходять на звичайну їжу.
Залежно від перебігу захворювання лікар може продовжити дієту.
У разі нового загострення дієта знову стає суворіше.
Найчастіше необхідно тримати дитину на щадній дієті 3-4 місяці.
У період загострення захворювання рекомендується давати натщесерце 2-3 рази на день по 1/2 -- 1 склянці теплого чаю з ромашки, ведмежого вушка або липового.
Корисні й мінеральні води, однак, перш ніж їх вживати, слід з’ясувати характер шлункової секреції , вона може бути з нормальною, підвищеною або зі зниженою кислотністю.
При захворюваннях шлунка і дванадцятипалої кишки застосовують такі мінеральні води: Боржомі, Єсентуки № 4, Єсентуки № 17, Смирновская, Славяновская, Нарзан, Друскініккай.
При нормальній секреції мінеральну воду п’ють за 30-40 хвилин до їжі повільно, невеликими ковтками.
При зниженій секреції – за 10-15 хвилин до їжі, повільно, маленькими ковтками.
При підвищеній секреції важливо, щоб мінеральна вода була підігріта до 40 ° С, пити воду потрібно швидко, великими ковтками за 1 --1,5 год. до їди.
Дитині краще давати натуральні вітаміни, наприклад у вигляді чаю з плодів шипшини або чорної смородини.
При сильних “голодних болях” рекомендується випити слабкого теплого чаю з білими сухарями.
В деяких випадках, крім дієти, потрібне медикаментозне лікування, яке призначає тільки лікар. Іноді застосовують фізіотерапію.
Велике значення має час прийому ліків: до, під час або після їжі.
Хороший ефект дає санаторно-курортне лікування.
