Розеола: причини, симптоми, лікування
Бравістова Наталія Олександрівна, дитячий імунолог вищої категорії, завідуюча педіатричним відділенням медичного центру, розповідає про одну з найпоширеніших хвороб, з якою стикаються батьки малюків у ранньому віці, – розеолу.
У житті батьків (особливо батьків первістка) дуже багато стресу. Вагітність, пологи, грудне вигодовування – і це тільки рутинні питання. З якою спадковістю народився малюк? Як виявити приховані захворювання і запобігти їх? Чи немає у нього шансу реалізувати якусь пухлину? Чому він мало (багато) спить? Чому він багато (мало) їсть? Чому він не п’є, або п’є забагато? Які щеплення треба робити, а які не потрібно? (Спойлер: потрібно робити всі щеплення, правильний графік і вибір стратегії вакцинації підкаже дитячий імунолог).
Ці та багато інших запитань терзають мам і тат день і ніч.
І якщо на тлі цього батьківського стресу у дитини раптом вночі (або ще гірше – вранці, вдень) підвищиться температура, та ще й вище 38 °С – це привід для справжньої паніки.
Якщо в мій кабінет забігають перелякані подружжя, а на руках у них немовля від 8-9 місяців до 1,5 років з температурою 38,5-39,5 °С – я майже впевнена в діагнозі. На «майже» припадає понад 70% ймовірності. З високою вірогідністю – це розеола.
Колись її називали коровою краснухою. КоровОю – через високу температуру і млявість малюка, а краснухою – через схожу висипку. Зараз кажуть: розеола.
Що ж означає це слово?
Дуже ймовірно, що це поєднання коренів двох латинських слів «рожевий» і «хвиля».
Як хвиля накочує на берег і відступає – точно так само проявляється «триденна лихоманка» (це інша її назва), залишаючи після себе дрібноточковий рожевий висип.
Ще одна назва – «інфекційна екзантема», що означає – інфекційне висипання на шкірі.
І жодне визначення точно не характеризує цю хворобу, офіційна назва якої «розеола» народилася в 1935 році. А її збудники, «причинні» віруси герпесу 6 і 7 типів були відкриті і того пізніше – в 1986 році. І вживане до 1935 року «корова краснуха» зовсім зникло, зараз цю назву ніхто не застосовує, так як плутанина з ним неабияка.
Віруси герпесу 6 і 7 типів були відкриті досить пізно. А міфів, пов'язаних з їх «небезпекою», донині гуляє предостатньо. В даний час відомо 8 типів вірусу герпесу, що мають різні симптоми, а взагалі їх сімейство нараховує 40 найменувань.
І якщо стривожені батьки почнуть шукати інформацію в Інтернеті – то виявлять багато лякаючого і суперечливого. Віруси герпесу 6 і 7 типів пов'язують з ураженням імунної системи, розсіяним склерозом, синдромом хронічної втоми, онкологією.
Можна починати боятися?
Ні. Антитіла – білки, вироблені імунною системою після зіткнення з вірусами герпесу 6 і 7 типів, виявляються у 85-92% населення Землі. А ось страшні хвороби, перераховані вище, – менш, ніж у 1%. Це означає, що до 2-4 років всі люди хворіють розеолою (хто з лихоманкою, хто – без, хто з висипом, хто – без), окрім генетично нечутливих до вірусу герпесу і якимось чином не хворих. Але ускладнення, у вигляді ураження різних органів і систем, і навіть онкопроцесу – розвиваються далеко не у всіх, а тільки у осіб з певним ступенем дефіциту імунітету. Іноді (дуже рідко!) ця хвороба вроджена, спадкова (первинний імунодефіцит), частіше її викликає СНІД. Але ще раз підкреслюю – у більшості хвороба проходить типово, в дитинстві, 1 раз в житті і більше ніяк себе не виявляє.
Клінічна картина
Клінічна картина проста: три дні у малюка лихоманка до 39-40 °С, погано піддається корекції жарознижувальними. На 4 день температура падає, але малюк стає вкрай примхливим і нервовим (особливо вночі), і вранці його обсипає. Висип починає з'являтися з шиї і поверхні спини, схожий на пітничку, але яскравіше. Він переходить на груди і починає «сповзати» вниз. Ноги уражаються вкрай рідко. Висип може турбувати малюка, йому дискомфортно.
Чим лікувати?
Нічим. У імунокомпетентних дітей хвороба проходить самостійно. Якщо ж температура тримається більше 5 діб – це привід показати малюка інфекціоністу і обстежитися при необхідності. Якщо висипка турбує – допоможе щось на кшталт «Покскліна» або «Пудерплина», або «Каламіна» (місцеве лікування свербежу шкіри)
Чого не треба робити? Здавати антитіла до вірусу герпесу 6 і 7 типів і ДНК до вірусу в крові або слині за рекомендацією педіатра, невролога, гастроентеролога чи отоларинголога.
Визначити, чи може у малюка бути якась «хронічна» форма або зв'язати наявність інших захворювань і колись перенесеної розеоли, повинен тільки лікар-інфекціоніст або імунолог! Переважна більшість дітей мають антитіла до герпесу 6 і 7 типів в абсолютно здоровому стані (так організм контролює герпес!), а багато хто періодично безсимптомно виділяють вірус зі слиною і благополучно заражають нею інших, ще жодного разу не хворівших малюків. На сьогодні ефективної профілактики розеоли немає, та поки вона і не потрібна. Якщо захворювання стане «агресивніше» – ми придумаємо, що з цим робити!
