Кишенькові гроші для дітей
Кишенькові гроші: з якого віку давати дітям кишенькові гроші? Які плюси та мінуси?
Дітям неважливо, коли батьки дадуть гроші – наприкінці тижня чи місяця, головне, аби бажані гроші дали! Іноді здається, що це стало справжнім бізнесом у дітей, але й для батьків теж, адже вони змушені відкривати свої гаманці та давати дітям гроші.
Але давайте по порядку, крок за кроком розберемо цей звичай, який добре вкорінився в наших сім'ях, але часом трохи перебільшений. І, які плюси та мінуси роздачі кишенькових грошей дітям.
Кишенькові гроші: так чи ні?
Почнемо відразу з того, що поставимо собі таке запитання: чи правильно давати кишенькові гроші дітям? Дати вичерпну та переконливу відповідь не так просто, як здається. Насправді не всі батьки згодні давати своїм дітям фіксовану суму щотижня чи щомісяця.
- Проти: ті, хто бачить недоліки в кишенькових грошах, стверджують, що діти чи підлітки можуть настільки звикнути до грошей, що, користуючись ситуацією, проситимуть все більше і більше.
- За: ті, хто виступають за кишенькові гроші, вважають правильним давати своїм дітям певну суму грошей для задоволення їхніх бажань, якщо встановлені правила і максимальна межа.
Коли починати давати кишенькові гроші?
Це дилема, яка поєднує багатьох батьків. Коли розпочинати? В якому віці? Почнемо з того, що коли діти починають ходити до школи, а тут маються на увазі початкові класи, вони спілкуються між собою, спливають розмови про кишенькові гроші, і часто звучать перебільшені, часто вигадані цифри. Як тільки дитина повертається додому, вона розповідає це своїм батьками, і якщо вона вміє добре добиватися своєї мети, вона зазвичай вибиває собі додаткові гривні.
Перше, що варто зробити, це не порівнювати себе із сім'ями інших однокласників. Насправді не всі живуть в однакових соціально-економічних умовах, і тому не можна порівнювати однокласників, які приходять до школи, одягнені за останньою модою з тими, хто доношує одяг своїх старших братів.
Проте діти спілкуються та іноді вимагають щось від дорослих. Обмежуватися коротким «не можна» не варто, тому що це погане пояснення для дитини, і завжди варто говорити справжні причини. Кожен витрачає стільки, скільки може дозволити собі витратити. Вибір, чи давати дитині кишенькові гроші, очевидно залежить від віку та потреб дитини.
В останні роки віковий поріг для перших грошей значно знизився, і доходить до перших класів початкової школи, фактично йдеться про шести-семи літніх дітей. Але, навіщо ці гроші в такому юному віці? Зазвичай йдеться про суму на чіпси з колою/батончик шоколадки чи булочку. Проте, із віком потреби у грошах зростають.
Кишенькові гроші не повинні вважатися тенденцією чи обов'язком батьків перед дітьми: якщо їх дають однокласникам вашої дитини, це не обов'язково означає, що і ви маєте давати теж.
Вчити дітей цінувати гроші
Що батьки мають навчити своїх дітей до того, як давати кишенькові гроші, так це те, що гроші не "ростуть на дереві/друкуються/роздають безкоштовно", і що потрібно працювати, аби заробити свою «зарплату».
Отже, давайте перейдемо до справи. Ваша дитина просить умовну суму на тиждень? Дуже добре, але вона може її заробити. Давайте поговоримо про кишенькові гроші та можливу роботу для дитини.
- Допомога по дому з домашніми справами — не найкраща ідея для роботи, адже дитина повинна мати свої обов'язки в сім'ї на рівні з іншими членами сім'ї, а ніхто інший за це не бере грошей. Оплачувати хороші оцінки та старання у школі теж не рекомендується, це може вплинути, як не дивно, на зниження успішності.
- Ще одним важливим аспектом є те, що кишеньковими грошима не можна заохочувати чи карати: "якщо ти отримаєш 12 балів за контрольну з математики, я дам тобі 100 гривень!». Багато батьків грішать такими методами, але варто зазначити, що це неправильно, шкільні обов'язки – це одне, а кишенькові гроші – це інше.
- Варіанти праці, завдяки якій дитина здатна заробити свої кишенькові гроші, краще шукати серед тієї роботи, на виконання якої, зазвичай, залучається стороння людина, наприклад, миття машини тощо. Також, дитина може допомогти сусідові з простими дорученнями, доставці ліків/їжі з магазину, вигул домашньої тварини. Але в цьому випадку йдеться скоріше про підлітків, а не про дитину-першокласника. Дайте зрозуміти дітям, що вони є частиною суспільства, в якому не тільки вони мають потреби, але й інші люди, що знаходяться навколо.
Встановлення лімітів
Один із важливих аспектів — це встановлення обмежень на суму кишенькових грошей. Часто родичі, і тут у гру вступають бабусі та дідусі, зазвичай "протягують руку допомоги", і виконують переліміт за кишеньковими грошима у дитини. Накладення обмеження на це, або встановлення правил після отримання грошового подарунка - це не відсутність поваги чи неоцінка широкого жесту... будьте певні, якраз діти оцінять жест своїх бабусь та дідусів, ще й як! Але це не повинно ставати звичкою, інакше при найменшій відмові батьків, діти відразу ж підуть до милих бабусі та дідуся.
Що робити з кишеньковими грошима?
Запропонуйте невелику суму кишенькових грошей використовувати на потреби чи побажання дитини, щоб навчити її самостійно розпоряджатися своїми грошима та планувати витрати.
Решту грошей необов'язково відразу витрачати на розваги, але можна відкласти в скарбничку на покупку/подарунок, який приурочити до дня народження, Різдва або на іншу важливу подію, екскурсії чи поїздки.
Нарешті, звернемо увагу на сім'ї, де батьки розлучаються: суму кишенькових грошей батьки мають узгоджувати між собою, і вона не повинна подвоюватися через сімейну ситуацію.
Тема кишенькових грошей для дітей, безумовно, заслуговує на велику увагу і не повинна сприйматися легковажно. У наш час діти звикли пред'являти до батьків завищені вимоги, надто йти за модою, а також отримувати мобільні телефони останнього покоління за шаленими цінами. Проте, чого батьки насправді можуть навчити своїх дітей, так це що гроші не дорівнюють щастя.
Статті на тему "Актуальні питання"
Як правильно зберігати ліки?
День мами, коли немає мами
