Гра – заняття серйозне

Гра – заняття серйозне

Іграшки дитині доцільно купувати тільки ті, які вона давно бажає. Іграшка повинна відповідати рівню розумового розвитку дитини. У віці 3-6 років діти дуже люблять іграшки, зроблені дорослими: паперові пароплави і шоломи, ляльки, будиночки із сірникових коробок і т. д.

Особливу радість дітям приносить спілкування з тваринами, особливо з маленькими. Спостерігати за їх зростанням, грати з ними – для малюка велике задоволення. Про них можна подбати, їх можна погодувати і захистити. Це заступництво підносить дитину у власних очах.

Діти дуже люблять, коли дорослі грають разом з ними. Маються на увазі в першу чергу рухливі гучні ігри і весела метушня.

Розгойдування на зігнутих ногах, підведення, підкидання, вилізання на плечах, гра в конячки, уявна боротьба на дивані (з піддавки) приносять дитині багато радості, веселого порушення та фізичної тренованості.

Не потрібно тільки захоплюватися і вимагати від дитини непосильного: стояння на руках, голові й т. п.

Танці дорослого і дитини виховують почуття ритму, синхронності рухів, уміння тонко регулювати свою фізичну активність, здатність підлаштовуватися до ритму партнера.

Сучасні батьки вже соромляться так грати на вулиці, але в межах квартири це можна і слід робити.

Гра для дитини – дуже серйозне заняття. Дорослі повинні бачити в грі малюка елементи підготовки до майбутніх трудових процесів і відповідно направляти їх, приймаючи в цьому участь.

Дуже важливо щоб дитина не втомилася, а з іншого – не перезбудилася.

Ігри з дорослими або однолітками мають ще одне важливе значення. В процесі спілкування діти діляться своїми враженнями, відчуттями, знаннями. І так природньо, невимушено і непомітно відбувається «скидання інформації», від надлишку якої страждають сучасні діти.

Особливості психіки людини такі, що, придбавши якісь знання, інформацію, новини, вона прагне поділитися ними. Це повною мірою відноситься і до дітей дошкільного віку, які в силу своєї допитливості набувають у вигляді відповідей на свої численні запитання велику кількість всіляких відомостей. Дитина в грі така, якою буде, коли виросте і стане самостійно працювати.

У цьому віці з’являються перші симпатії, які представляють зародки дружби.

Для нормального розвитку дитині потрібні товариші-однолітки, з якими вона відчуває себе на рівних. Раніше дитина могла вільно обходитися тільки суспільством дорослих, ляльок та іграшок, то з четвертого року життя її вже це не влаштовує. Грати одній їй нудно, вона шукає спілкування з іншими дітьми.

Спочатку діти цього віку зазвичай тягнуться до старшіх дітлахів, ображаються, якщо ті їх не приймають. У них з’являється відчуття, що вони вже багато знають, вміють, і їм хочеться це показати.

Тому спілкування з однолітками стає так само необхідно, як і з дорослими, а часом, особливо під час ігор, ще більш бажано. Якщо в сім’ї є інші діти, ця потреба в певній мірі задовольняється.