Допитливість і відсутність життєвого досвіду у дітей-дошкільнят

Допитливість і відсутність життєвого досвіду	у дітей-дошкільнят

Для дітей дошкільного віку характерне надзвичайне прагнення до пізнання навколишніх предметів, речей, явищ.

Нові знання та вміння дитина набуває в процесі гри, праці, занять і т. д., тому важливо правильно їх організувати.

Саме з прагненням до пізнання бувають пов’язані різні неприємні події і навіть нещасні випадки: поранення гострими предметами, термічні і хімічні опіки, отруєння ліками та іншими отруйними речовинами, ураження електрострумом, потрапляння сторонніх тіл у дихальні шляхи, ніс, вухо. Щоб уникнути цього, необхідно прибирати небезпечні для дітей предмети і речовини в недоступні для них місця. Розетки треба встановлювати на такій висоті, щоб дитина не могла їх дістати, або закривати їх.

До отруєнь дітей може призвести недбале зберігання хімікатів, ліків в доступних для них місцях, інколи у коробках з-під цукерок або інших солодощів. Будучі допитливими, діти пробують все, що бачать. У дітей у віці до 2 років отруєння зустрічаються рідше і зазвичай пов’язані з випадковим прийомом яскраво забарвлених драже і таблеток, коли вони на якийсь, нехай нетривалий час, залишаються без нагляду. Побутові отруєння частіше трапляються з дітьми у віці 2-5 років.

Причиною отруєнь може також бути прагнення дошкільнят наслідувати дорослих, граючись в лікарів, кухарів і т. д. Граючи в лікаря і хворого, діти інколи шукають і знаходять справжні медикаменти  та приймають їх. Вони в іграх запрошують гостей і пригощають їх чим завгодно. Це можуть бути не тільки продукти з дому, але і різні рослини, ягоди, серед яких трапляються й отруйні.

У дошкільний період, особливо на четвертому році життя, різко зростають контакти дітей у дворах, скверах, дошкільних дитячих установах. Масові контакти небезпечні інфікуванням. У зв’язку з цим бажано, щоб батьки під час гігієнічних процедур, ретельно оглядали дітей. Першими ознаками багатьох інфекцій є висипання на шкірі (кір, скарлатина, краснуха, вітряна віспа) або збільшення залоз (епідемічний паротит, званий «свинкою», краснуха).

У будь-якому випадку хвору дитину потрібно укласти в ліжко, ізолювати від інших дітей і викликати додому лікаря.

Іноді на шкірі малюка з’являються різного роду подразнення, розчухування, висипання. Вони можуть бути проявом порушеного обміну речовин, ураженням шкіри хвороботворними грибками, гнійною інфекцією, кліщами корости і т. п. При таких ураженнях шкіри необхідно оперативно звертатися за медичною допомогою, оскільки це може бути симптомом важких захворювань (екземи, парші , корости і т. д.).

Оглядаючи дитину, потрібно звертати увагу на її вгодованість. Товщина жирової складки, яка визначається під лівою лопаткою, в нормі дорівнює 1 см. При надмірному харчуванні ця складка набагато товща, крім того, відзначається збільшення підшкірної жирової клітковини на животі, стегнах, сідницях і грудних залозах. Повнота, як і худоба, – сигнал тривоги, на який батькам варто звернути увагу.

Дитина в дошкільному віці, як і «немовлятко», потребує спостереження відносно правильного функціонування її організму.

Джерело: Від колиски до школи і далі. П.М.Дерюгіна