Мамоведія
Все про здоров'я і розвиток дитини

Формування колективного імунітету в дитячих групах

Формування колективного імунітету в дитячих групах

Важко не погодитись, що сьогодні  увага кожного з нас прикута до проблеми, що сколихнула і в певній мірі змінила увесь світ, пандемії COVID-19. Ретельно слідкуючи за статистикою нових випадків захворювань, кількістю вакцинованих та, на превеликий жаль, летальних випадків, спричинених цією хворобою, ми дещо упускаємо ризики захворювань й іншими небезпечними інфекційними патологіями: туберкульоз, кір, кашлюк, дифтерія, поліомієліт та ін. Особливо це стосується дітей, адже більшість батьків об’єктивно побоюючись інфікування коронавірусом своїх дітлахів, свідомо уникають місць масового скупчення людей та зокрема, поліклінік, навіть за потреби візиту до педіатра та необхідності планового щеплення дитини за віком. Чим це може бути ризиковано?!  Перш за все, небезпека полягає в тому, що діти, які не отримали вакцинацію від туберкульозу, поліомієліту, правця, гепатиту В, дифтерії, кашлюка, кору, краснухи та паротиту, лишаються незахищеними від  цих небезпечних для здоров’я і життя хвороб, і можуть ними захворіти. Але самі хвороби мають ще й підступні наслідки: ускладнення, інвалідність та летальні випадки.

Згідно статистичних даних Центру громадського здоров’я України, охоплення щепленнями від основних інфекційних захворювань, які згадувались вище, до кінця поточного року сягне лише 70%, що є недостатнім для формування колективного імунітету у дітей. Таким чином, відправляючи невакциновану дитину у дитячі колективи (садочки, школи), батьки опосередковано наражають дитину на серйозну небезпеку. 

Що являє собою колективний імунітет та чому він важливий?

Колективний імунітет – це імунітет проти інфекційного захворювання, який формується в результаті охоплення вакцинацією понад 95% населення. Така маніпуляція убезпечує населення від поширення хвороби територією країни, навіть якщо вона мігрує з іншої держави.

Стосовно дитячої категорії населення, то наявність колективного імунітету не лише захищає вакцинованих малюків, але й дітей, яким не можна проводити вакцинацію через наявність тимчасових або постійних протипоказань, а також тих діток, які ще не встигли отримати щеплення, оскільки не досягли віку, рекомендованого  для вакцинації від певного інфекційного захворювання. Тож ті, хто не вакцинований, можна сказати, що живуть за рахунок тих, хто щепився. Але в разі, якщо дітей, які не вакцинуються, стане більше в Україні, може статися спалах інфекційних хвороб.

Загалом, коли колективний імунітет знижується, рівень захворюваності інфекціями, від яких проводяться щеплення, зростає і кількість хворих може наблизитись до епідеміологічного порогу. Таким чином, давно вже забуті в нашій державі хвороби можуть знову спалахнути, оскільки будуть завезені з інших країн, бо, як відомо, віруси й інфекції не зупиняються перед кордонами між державами, в цьому ми вже пересвідчилися за останні два роки. Так, для прикладу, завдяки вакцинації  з 1996 року і до сьогодні в Україні не реєструвалися випадки паралітичного поліомієліту, однак, на превеликий жаль, останні новини повідомили про декілька зафіксованих випадків цієї небезпечної невиліковної недуги. Ще одним невтішним прикладом є циклічні спалахи кору, які фіксуються в Україні кожні 5-6 років, а все через недостатній відсоток вакцинованих.

Як можна убезпечити дитину від небезпечних інфекційних захворювань?

В нашій державі згідно з Національним календарем профілактичних щеплень, передбачені планові щеплення проти наступних десяти інфекційних патологій:

  • дифтерія (гостре інфекційне захворювання, що передається повітряно-крапельним шляхом, характеризується місцевим фібринозним запаленням слизових оболонок ротоглотки та явищами загальної інтоксикації з переважним ураженням серцево-судинної, нервової систем та нирок)
  • кашлюк (доволі контагіозне захворювання з повітряно-крапельним шляхом передачі при чханні або кашлі, при якому напади кашлю супроводжують дитину від 4 до 8 тижнів, окрім того спостерігається жар та нежить; захворювання призводить до таких ускладнень як пневмонія, конвульсії, ураження головного мозку)
  • кір (небезпечне вірусне захворювання, що характеризується значним підвищенням температури тіла впродовж 4-7 днів, нежиттю, кашлем, сльозотечею та почервонінням очей, дрібними білими плямами на слизовій оболонці щік, висипами на обличчі та тілі; до основних ускладнень кору відносять: отит, бронхіт, пневмонія, енцефаліт та ін.) 
  • поліомієліт (дане небезпечне інфекційне захворювання спричиняється поліовірусом, має невиліковний характер, перебігає з ураженням ЦНС, виникненням парезів та паралічів, іноді може закінчуватись летальними наслідками)
  • правець (може виникнути в результаті отриманих травм чи пошкоджень шкіри й слизових оболонок  з інфікуванням спорами специфічного збудника, захворювання характеризується ураженням нервової системи, проявляється періодичними генералізованими клонічними судомами на фоні постійного тонічного напруження скелетних м’язів)
  • туберкульоз (характеризується хронічним перебігом і частою багатосистемністю уражень, а також несе небезпеку життю людини; класичними проявами хвороби є: тривалий кашель з кровохарканням, гіпертермія, нічна пітливість і втрата ваги)
  • краснуха (дане вірусне інфекційне захворювання характеризується типовою симптоматикою: збільшення потиличних і шийних лімфовузлів, поява рясних висипань рожевого кольору, при цьому плями середнього розміру чергуються з дрібними плямами; може супроводжуватися такими ускладненнями як гематурія, пародонтози, розвитком артритів)
  • епідемічний паротит (характеризується набуханням слинних залоз, що розміщені нижче мочок вух; патологія викликає такі ускладнення  як: запалення яєчок у хлопчиків, що може вплинути в майбутньому на їх репродуктивну функцію, запалення яєчників і молочних залоз, зниження слуху, панкреатит, енцефаліт, менінгіт та ін.)
  • гепатит В (дана вірусна інфекція вражає печінку і може спричинити як гостру, так і хронічну форму хвороби; характеризується пожовтінням очей та шкіри, надмірною втомою, нудотою, блюванням, потемнінням сечі тощо; гепатит може призводити до розвитку фіброзу, цирозу та  раку печінки)
  • гемофільна інфекція (характеризується переважним ураженням органів дихання, ЦНС та розвитком гнійних вогнищ у різних органах; найбільш частими її клінічними формами є: менінгіт, пневмонія, середній отит, синусит, перикардит, гнійні артрити та ін.).

Вакцинація від даних захворювань являється єдиним безпечним способом формування захисту від інфекцій, які супроводжуються тяжким перебігом та розвитком серйозних ускладнень. Провідні фахівці імунологи запевняють, що вакцинація є найбільш ефективним засобом профілактики інфекційних захворювань у дітей, і альтернатив їй поки що не існує.

Та попри те, що вакцинація вже давно стала визнаним у світі способом профілактики інфекційних хвороб, досі багато батьків з упередженням ставляться до даної процедури. Причиною цьому, як правило, є низька санітарна культура населення. Адже жоден з батьків не хоче вірити, що саме його малюк може захворіти важким інфекційним захворюванням, що закінчиться непоправними наслідками, втім  варто все ж бути відповідальними в цьому питанні, та не ризикувати найдорожчим.

Звичайно, дотримання гігієнічних рекомендацій, загартовування, правильне харчування, регулярне прибирання та провітрювання приміщень житла надзвичайно важливі для здоров’я дитини, однак все це не зможе захистити від інфекційних хвороб, адже специфічний імунітет дитини формується в залежності від перенесених хвороб та вакцинацій.      

Статті на тему "Актуальні питання"

Вигодовування Актуальні питання

Ангіна у мами, що годує – як лікувати

Післяпологове відновлення Режим дитини Актуальні питання Актуальні питання

Тайм-менеджмент молодої мами: як все встигати і де брати енергію?