Мамоведія
Все про здоров'я і розвиток дитини

Аутизм: що потрібно знати про хворобу

Аутизм: що потрібно знати про хворобу

Стаття за науковою редакцією професора, доктора медичних наук, лікаря педіатра вищої категорії Няньковської Олени Сергіївни.

 

Аутизм – це комплексне порушення розвитку, яке в першу чергу проявляється змінами психічного розвитку, та обов’язково перші симптоми мають з'явитись в ранньому віці, тобто до трьох років.

Сучасна повна назва – розлади аутистичного спектру, або РАС. Термін «спектр» підкреслює різноманіття клінічних проявів – від ступеня вираженості тих чи інших симптомів до їхнього поєднання. Тому розрізняють РАС легкого ступеня , середньої важкості та важкого ступеня.  Про легку форму аутизму можна говорити, якщо дитина потребує незначної сторонньої підтримки, проте слід розуміти, що всі особливості (поведінкові, сенсорні) залишаються.

Терміни «ранній дитячий аутизм» (РДА), «синдром Аспергера» та інші використовувались у попередній класифікації (МКХ 10 та DSM IV), зараз актуальним є термін РАС. Проте МКХ 10 в Україні ще діє, РДА та інші терміни на сьогодні ще використовуються, хоча насправді є застарілими.

Звернення «аутист» є неактуальним, дехто вважає його образливим, тому пропонують вживати термін «особа /людина/дитина з аутизмом/РАС).

Симптоми РАС

Симптоми аутизму можуть бути помітними як в дуже ранньому віці (в 12 місяців), так і набагато пізніше. Все залежить від ступеня важкості та можливої наявності супутніх проблем. Якщо є підозра на аутизм у малюка, спершу пройдіть скринінгові онлайн тести для раннього виявлення аутизму. На сьогодні у вільному доступі є MCHAT та CARS. Отримані результати в жодному разі не є підставою для встановлення діагнозу, вони навіть і формулюються як «низька, середня або висока ймовірність виявлення аутизму».

Проте наступним кроком має бути звернення за спеціалізованою допомогою, яку можна отримати у центрах раннього втручання (від народження до 4 років), або в ІРЦ (інклюзивно-ресурсних центрах), які надають консультативну, діагностичну (мають спеціальні методики для встановлення діагнозу, зокрема ADOS-2) та корекційну допомогу дітям від двох років. Отже, запідозрити діагноз може як лікар будь-якої спеціальності, так і, наприклад, психолог чи логопед, проте встановлення діагнозу в багатьох країнах (зокрема, і в Україні) – прерогатива тільки психіатра.

Ознаки аутизму, так звані «червоні прапорці», важливі для ранньої діагностики, можна розподілити на дві основні групи: 1) порушення комунікації та соціалізації; 2) поведінкові порушення, включно із сенсорними особливостями.

Як проявляється РАС?

Дитина не реагує на своє ім’я, не дивиться в очі (але це не обов'язково!!), не виражає емоцій, коли бачить близьких людей або коли хтось йде, не цікавиться іншими дітьми, не розуміє невербального звернення (жестів, міміки, емоцій). Часто діти з аутизмом є  немовними або використовують мовлення неефективно, тобто нема продуктивного спілкування, вміння підтримати розмову. Наприклад, вони можуть повторювати слова чи речення з реклами, пісні, мультфільму, проте зовсім недоречно. Гра дітей з аутизмом є одноманітною та нетиповою.

Сенсорні порушення появляються у зниженій або підвищеній чутливості до подразників: звуків, світла, запахів, смаку, доторків. Наприклад, дитина з аутизмом не може перебувати у шумному приміщенні, в натовпі; не їсть їжу певної консистенції, не вдягне одяг, що викликає в неї дуже неприємні тактильні (до болю) відчуття. Може опиратись таким побутовим заходам догляду, як миття голови, стрижка тощо. При зниженні чутливості, навпаки, ви можете зауважити у малюка несприйняття болю, потребу годинами (буквально) гойдатись або стрибати – це свідчить про знижену чутливість вестибулярного апарату. Або дитина може постійно щось жувати – одяг, гілочки або листя – знижена сенсорна чутливість ротової порожнини.

Причини аутизму на сьогодні ще до кінця не встановлені, проте сучасна концепція говорить про те, що є генетична основа (часто це мутації, які сформувались в конкретної людини), які реалізуються під впливом зовнішніх несприятливих чинників (вік батьків, недоношеність, екстракорпоральне запліднення, забруднення середовища, особливості перебігу вагітності та пологів, дефіцит вітамінів та мінералів, зокрема вітаміну Д, який відповідає за відновлення ДНК).

Чи лікується аутизм?

Ні, але вчасно впроваджені методики для корекції РАС  дозволяють максимально компенсувати наявні дефіцити та соціалізувати дитину.

На сьогодні доведено ефективними визнано поведінкову терапію (АВА та ТЕАССН), також Денверську модель раннього втручання. За умови грамотно індивідуально складеної програми реабілітації будуть ефективними сенсорна інтеграція, адаптивна фізкультура, анімалотерапія та арт-терапія. Обов’язковими є залучення до команди, що працює з дитиною, таких спеціалістів, як корекційний педагог, логопед, психолог, ерготерапевт.

Є ряд інших методів, ефективність та безпечність яких не доведена, тому слід дуже добре зважити, перш ніж захочете спробувати їхню дію.

Проте враховуючи, що люди з аутизмом часто мають супутні проблеми з боку травної системи, не зайвим буде отримати консультацію гастроентеролога, а також по можливості генетика для виявлення особливостей геному конкретної людини.

 

Література:

  1. Аутизм. Чч.1-3. Фред Р. Волкмар, Лиза А. Вайзнер
  2. Розлади спектру аутизму. О. Романчук
  3. Учебное пособие по аутизму www.helpuatismnow.com
  4. Перші 100 днів для родин, діти яких отримали діагноз аутизм. Посібник.  www.autism.ua
  5. Хигасида Н. Почему я прыгаю