Мамоведія
Все про здоров'я і розвиток дитини

Антибіотики: панацея чи шкідлива звичка самолікування?

Антибіотики: панацея чи шкідлива звичка самолікування?

Початок нової ери в біології та медицині ознаменований одним із найбільш значущих відкриттів ХХ століття – винайденням першого антибіотику – пеніциліну, який свого часу вважався панацеєю від усіх інфекційних недуг. Трохи згодом в медичну практику увійшли нові класи антибіотиків, що дало обнадійливі підстави вважати: основні інфекційні захворювання вже назавжди переможені, тож «бактерії можуть вивішувати білий прапор»… Почалася «ера антибіотиків». 

Хто кого: ми – мікробів, чи вони – нас?

Здавалося б, людство врятовано від інфекційних недуг. Втім, вже через деякий час вияснилось, що деякі мікроорганізми проявляють надзвичайно високу живучість і здатні протистояти антибіотикам. Так, науковці й лікарі помітили, що під час застосування антибіотиків, втрачали свою життєздатність лише найбільш чутливі до них мікроорганізми, натомість сильніші – виживали, а в їх клітинах відбувалася адаптативна реакція – вони піддавалися мутаціям. Так звані нові «мікроби-мутанти»  володіли міцною й стійкою оболонкою, яка здатна була не пропускати речовини з антибіотиками  всередину клітини і до того ж «мікроби-мутанти» могли виштовхувати молекули антибіотиків на поверхню, унеможливлюючи таким чином дію ліків там де вони потрібні перш за все.  Ще однією проблемою стало те, що патогенний мікроорганізм припиняв продукувати молекули-мішені, саме на які і націлена фармакологічна дія антибіотиків або ж виділяв нейтралізуючі ферменти в надлишкових кількостях, таким чином лікарський засіб не мав змоги проявити свою терапевтичну дію. До того ж у патогенних бактерій досить часто почали змінюватися вразливі місця, які слугували своєрідними мішенями для антибіотиків. Це призвело до того, що антибіотик який спрацював одного разу в наступний раз ставав марним для тієї ж людини з таким же захворюванням. Таким чином патогенні  мікроорганізми навчилися перемагати силу ліків і передавати свою стійкість (антибіотикорезистентність) іншим бактеріям та у спадок своїм нащадкам-бактеріям. Складається таке враження, що мікроби оголосили «інтелектуальну війну» антибіотикам та людству: хто кого перехитрує?!    

Зловживання антибіотиками і «лікування на ногах»

Донедавна, шляхом пошуку нових молекул і застосування нових антибіотиків все ж таки вдавалося тримати оборону над хвороботворними мікроорганізмами, однак нині величезний асортимент та шалена популярність антибактеріальних препаратів тільки ускладнюють задачу. Адже масове, безконтрольне  та неправильне застосування антибіотиків пришвидшує мутації та зміцнює стійкість бактерій в колосальних масштабах.

Чому так відбувається? На превеликий жаль, у повсякденному житті з надзвичайно швидким темпом, коли хворіти ніколи, записатися на прийом до лікаря ніби то не маємо часу й можливості, ми все частіше вдаємося до самолікування. Так, при першому натяку на інфекцію або при застуді з першого ж дня захворювання, для того щоб «не розхворітися на повну потужність», призначаємо собі самостійно антибіотики. В той же час мало хто розуміє, що хвороба може бути викликана не бактеріальною інфекцією, а вірусною. Антибіотики на віруси не впливають. Лікар призначає антибіотики при ГРВІ лише в тому випадку, якщо після 3-4 днів лікування противірусними лікарськими засобами симптоми захворювання не зменшуються, а температура тіла залишається стабільно високою, що може свідчити про те, що до вірусної флори приєдналася бактеріальна, і хвороба ускладнюється запальним процесом, таким чином лікар приймає до уваги всі аспекти та приймає зважене рішення про призначення певного антибіотика у кожному індивідуальному випадку.

Кожен, хто вдається до самолікування повинен пам’ятати: антибіотики- це не панацея від усіх захворювань, це потужна й широка фармакологічна група антибактеріальних лікарських засобів, з певним діапазоном антибактеріального спектру дії, особливими умовами застосування та побічними ефектами.  Антибіотики здатні пригнічувати імунітет людини, знижувати захисну опірність організму, саме тому вважається недоцільним і безпідставним їх застосування при вірусній інфекції, коли імунітет навпаки повинен проявляти свою захисну активність, а його «добивають» антибактеріальними препаратами. Також антибіотики можуть провокувати дисбіотичні порушення шлунково-кишкового тракту, алергічні прояви, ускладнення зі сторони видільної системи, гепатобілірної, опорно-рухової та системи кровотворення.      

Чи можемо ми обійтися без антибіотиків?

Відповідь на це питання проста й однозначна, ні. Адже лікування більшості бактеріальних інфекцій заключається в пригніченні життєдіяльності збудників інфекційного процесу, цей підхід є обґрунтованим, оскільки направлений на першопричину захворювання. Звісно ж, не виключаються й додаткові методи боротьби з інфекційними недугами: специфічна та неспецифічна імуностимуляція, підвищення опірності організму шляхом загартовування, однак ці методи не можуть замінити  основне антибактеріальне лікування.

Більшість гострих інфекційних захворювань бактеріальної природи: ангіна, пневмонія, пієлонефрит, флегмона, абсцес, перитоніт, менінгіт, сепсис та інші, не можливо здолати без антибактеріальних препаратів. Адже лікування цих патологій без антибіотиків може викликати серйозні ускладнення та призвести або до хронізації захворювання з усіма витікаючими, або до летальних наслідків.

Раціональний підхід до антибіотикотерапії у педіатричній практиці

Коли мова заходить про дитячі хвороби та їх лікування, умовно батьки діляться на два табори: прихильники антибактеріальної терапії, які наполягають у лікаря-педіатра на призначення їх дитині антибіотика, та батьки, що відмовляються від антибіотикотерапії при обгрунтованому їх призначенні дитині. Насправді ж, батьки як відповідальні особи за здоров’я і життя своїх дітей, повинні прислухатися до рекомендацій педіатра. В жодному разі не варто займатися самолікуванням та самостійно обирати антибіотик для лікування дитини. 

Лікар призначає антибактеріальні препарати винятково у тих випадках, коли у виникненні патології у конкретної хворої дитини доведена роль бактеріального збудника.  Батькам не варто остерігатися антибіотиків при тих патологіях, при яких вони показані, а коректно підібраний лікарем антибактеріальний препарат допоможе дитині швидко подолати хворобу без ускладнень.

Фахівці виділять декілька критеріїв, які обов’язково враховуються під час антибіотикотерапії у педіатрії:

  • активність запального процесу
  • тяжкість перебігу захворювання
  • ідентифікація можливого бактеріального збудника та його чутливість до антибіотиків
  • побічні ефекти антибіотика
  • вік дитини
  • переносимість антибіотика
  • наявність супутніх патологій.

Кожен з нас, стикнувшись з хворобою повинен пам’ятати, що вчасне звернення до лікаря, призначене лікування та його дотримання допоможуть швидше подолати хворобу, не піддаючи загрозі життя і здоров’я дітей, себе та оточуючих. А призначена лікарем раціональна антибіотикотерапія  являє собою особливу стратегію та потужну зброю у ефективному  протистоянні бактеріям на шляху до одужання пацієнта.