Що являє собою імпетиго та чому воно виникає?

Імпетиго (поверхнева піодермія) – це бактеріальне захворювання шкіри, що в більшій мірі виникає у дитячому віці, й характеризується високою контагіозністю (здатністю до зараження). Збудниками імпетиго  являються стрепто- й стафілококи, проявляється дане захворювання утворенням еритеми на обличчі або кінцівках, яка в подальшому  перетворюється на пухирці заповнені гнійно-серозним вмістом з наступним утворенням на цьому місці жовтих кірок. Дана шкірна патологія складає близько 15% від усіх інших дерматологічних захворювань. 

Імпетиго може з’явитися як первинна інфекція на шкірі або ж внаслідок вторинної інфекції через іншу перенесену дерматологічну патологію. Поверхнева піодермія може передаватися від хворої дитини до здорової контактно-побутовим шляхом, через іграшки, посуд, одяг тощо у дитячих садочках, дитячих колективах, на ігрових майданчиках, в школах та ін.

Фактори ризику виникнення імпетиго

• порушення бар’єрної функції шкіри (подряпини, тріщини, атопічний дерматит), внаслідок чого збудник потрапляє через шкіру в організм
• дитячий вік 2-5 років
• патології внутрішніх органів (цукровий діабет)
• слабка імунна система
• літня пора року: розвитку даного захворювання сприяє тепла волога погода
• заняття деякими видами спорту, що передбачають контакт шкіра до шкіри

Форми та симптоми імпетиго

• небульозне імпетиго: найбільш поширена форма захворювання, його збудником являється піогенний стрептокок, а в подальшому приєднується стафілококова інфекція, даний вид патології супроводжується наявністю тонкостінних пухирців, за розміром менше 0,5 см, які заповнені мутним вмістом, через певний час вони розриваються і утворюються ерозії червоного кольору з кірковим покриттям світло-жовтого кольору;
• бульозне імпетиго: збудником даної, менш поширеної за статистикою, форми захворювання є виключно золотистий стафілокок, характеризується виникненням пухирців за розміром більше 0,5 см, наповнених мутним або жовтим вмістом, через деякий час вони розриваються з подальшим утворенням ерозій.

Додаткова симптоматика:

• підвищення температури тіла
• плями супроводжуються свербежем та больовими відчуттями
• найчастіша локалізація плям: підборіддя, ніс, щоки, губи, також вражатися можуть передпліччя, гомілки, сідниці.  

Діагностика та лікування імпетиго у дітей

При появі перших ознак захворювання важливо якомога швидше звернутися до дитячого дерматолога або педіатра, адже імпетиго особливо небезпечне своїми ускладненнями – рубцями, гнійним лімфаденітом, сепсисом та ін.

На підставі огляду та клінічної картини, а в деяких випадках за результатами мікроскопічного та бактеріологічного дослідження з місць ураження, лікар встановлює діагноз та призначає лікування в залежності від віку пацієнта, локалізації осередків ураження, важкості їх проявів та форми імпетиго.

Як правило, з лікувальною метою лікарі призначають застосування антибактеріальних місцевих засобів (мазей, кремів), антисептиків, анілінових барвників (фукорцин, розчин метиленового синього). В разі ураження великої ділянки шкіри призначають системні антибактеріальні препарати. Тривалість лікування імпетиго встановлюється індивідуально і може сягати до кількох тижнів.

Обов’язковим пунктом лікування є дотримання санітарно-гігієнічних рекомендацій: регулярне прання та прасування одягу, постільної білизни, санітарна обробка приміщення, іграшок, посуду, уникати торкання уражених ділянок шкіри, з метою мінімізації розповсюдження інфекції на здорові ділянки шкіри, обмежити контактування хворої дитини з іншими дітьми, також категорично забороняється контакт уражених ділянок з водою до повного регресу гнійних пухирців та кірок.

Профілактика імпетиго

• забезпечення дитини збалансованим харчуванням з достатньою кількістю білків, вітамінів та мікроелементів
• зміцнення імунітету дитини
• загартовування дитячого організму, заняття спортом та фізичними вправами
• дотримання правил особистої гігієни
• в разі виникнення подряпин чи мікротріщин своєчасно обробляти рани антисептичними  засобами
• регулярне проведення навчально-просвітньої роботи серед дітей щодо шляхів зараження поверхневими піодерміями та методів їх профілактики.