Фімоз у дитини – норма чи патологія?

Фімоз у дитини – норма чи патологія?

Фімоз у дитини – це стан крайньої плоті, при якому відбувається її звуження, в результаті чого важко виведення голівки статевого органу дитини.

Для самих маленьких дітей фімоз – це норма. У новонароджених малюків головка статевого органу покрита спеціальними спайками або синехія, які не дозволяють легко оголити голівку. Така будова передбачено фізіологічно і допомагає перешкоджати попаданню інфекції до голівки статевого члена малюка і розвитку там запалення. Цей стан називають ще фізіологічним фімозом. Для дітей віком до 7-8 років фізіологічний фімоз є абсолютною нормою.

Згідно з медичною статистикою, частота фімозу у хлопчиків у віці 5-7 років становить приблизно 8-9%, а частота фімозу у юнаків 16-18 років – всього лише 0,5-1%.

У зв’язку із зростанням, головка статевого органу буде поступово розсовувати складочки над нею і фізіологічні синехії будуть зруйновані. У період статевого дозрівання відбувається активізація чоловічих статевих гормонів, що сприяє тому, що крайня плоть ставати еластичною і здатна добре розтягуватися. У цей період відбувається повне розкриття голівки статевого члена. У більшості випадків, це трапляється у віці 13-14 років.

Оскільки фізіологічний фімоз є варіантом норми, він не вимагає ніякого лікування. Батькам потрібно тільки регулярно контролювати стан зовнішніх статевих органів дитини. Почервоніння, набряклість, а також ситуація, коли дитина постійно тягнеться ручками до статевого органу, повинні насторожити батьків. У такій ситуації потрібно негайно проконсультуватися з дитячим андрологом, хірургом чи урологом. Не варто затягувати візит до лікаря, оскільки це може призвести до скрутного сечовипускання і до ряду інших проблем.

Діагноз «фімоз у дитини як патологія» можна ставити малюкові тільки після досягненням ним семирічного віку. У тому випадку, якщо у хлопчика у віці семи років не вдається вивести головку статевого члена, йдеться про патології звуження крайньої плоті.

Патологічний фімоз поділяють на атрофічний і гіпертрофічний. При атрофічному фимозе шкіра крайньої плоті є дуже тонкою, тому існує висока ймовірність мікротравм, а при гіпертрофічному фімозі, навпаки, шкіра крайньої плоті дуже товста і виступає за голівку статевого органу дитини.

Для усунення патологічного фімозу застосовують консервативні та хірургічні методи. Консервативні методи мають на увазі поступове розтягування крайньої плоті дитини, яке, в більшості випадків, здатні проводити батьки. При порушенні сечовипускання показані хірургічні методи лікування фімозу.