Аденовірусна інфекція: як її розпізнати?
Аденовірусну інфекцїю можна віднести до групи гострих респіраторних вірусних інфекцій. Це досить популярне інфекційне захворювання у дітей перших років життя, при якому відбувається ураження очей та органів дихання, лімфоїдної тканини, а також характеризується помірною інтоксикацією.
Найбільш схильні до цієї хвороби діти у віці від пів року і до 3 років, оскільки до 6 місяців малята слабо чутливі до даної інфекції внаслідок пасивного трансплантології імунітету. Практично всі дітки стикаються з аденовірусною інфекцією до 5 років. Перехворівши одного разу, організм дитини набуває досить стійкий імунітет, тому, починаючи зі шкільного віку, захворюваність аденовірусом у дітей різко знижується.
Основною причиною виникнення даного захворювання аденовіруси.
Аденовіруси це специфічна група вірусів, які відрізняються високою токсичністю, досить стійкі до факторів зовнішнього середовища, при впливі на них ефіру виявляють стійкість і можуть загинути тільки під впливом високих температур, ультрафіолету і хлору. Небезпека цих вірусів полягає в тому, що вони можуть сильно вражати органи дихання, очі і кишечник дитини. Аденовіруси розмножуються досить добре. І вже через 12 годин можна спостерігати перші ознаки ураження клітини.
Носіями аденовірусної інфекції виступають хворі діти в гострому періоді хвороби (тобто протягом перших двох тижнів), коли спостерігається максимальна концентрація вірусів у крові, носоглотці, фекаліях.
Заразитися аденовірусом малюк може повітряно-крапельним шляхом при безпосередньому контакті з хворим, а також через заражену воду, продукти харчування і побутові предмети. Інкубаційний період досягає 2-12 днів. У більшості випадків хвороба починається дуже різко, але характерні симптоми можуть з'явитися пізніше. Про початок захворювання аденовірусом можуть свідчити підвищення температури тіла дитини до 39С (рідше 40С), поява кон'юнктивіту, кашель і нежить, погіршення апетиту, сонливість, іноді блювота, головний біль, збільшення лімфовузлів. Вже з перших днів у хворого спостерігаються сильні виділення з носа, пізніше слизо-гнійні.
Температура тіла при аденовірусах зазвичай піднімається на 2-3 день хвороби і приходить в норму на 7-10 день. Нежить може тривати до 1 місяця, а кон'юнктивіт близько 1-2 тижнів. Причому кон’юктивіт може бути фолікулярним, катаральним або плівчастим. У новонародженого малюка може бути "вроджена аденовірусна інфекція", коли зараження відбувається ще в утробі матері. При цьому у нього відзначається трохи підвищена температура тіла, кашель і ускладнене дихання. Найнебезпечнішим у цьому випадку ускладнення після хвороби, в тому числі синусит, пневмонія, отит. Ускладнення аденовірусної інфекції зазвичай обумовлені вторинною інфекцією.
Діагностують аденовірусну інфекцїю на підставі катаракти верхніх дихальних шляхів, збільшенню шийних лімфоїдної, гарячки. Виділення аденовірусів проводять з крові, фекалій або носогорлових змивів у хворого.
Лікування аденовірусної інфекції повинне проходити під спостереженням лікаря. У разі легкої форми хвороби, допускається домашній постільний режим, а в разі важкої форми тільки стаціонар. Також рекомендується спеціальна вітамінізована дієта, призначаються препарати інтерферону, в разі необхідності жарознижувальні препарати, закапування носа і очей, відхаркувальні засоби, фізіотерапія (УВЧ, УФО), полівітаміни. Антибіотики призначаються лише наявності таких ускладнень як пневмонія, отит, синусит.
З метою профілактики захворювання необхідно заздалегідь ізолювати хворого від інших членів сім'ї, проводити постійні провітрювання кімнати, вологе прибирання і кип'ятіння посуду, білизни та одягу хворого. Медикаментозні препарати при хворобі призначає тільки лікар. Також при аденовірусах необхідно підвищувати і зміцнювати імунітет дитини. Для профілактики вірусних інфекцій потрібно проводити процедури загартовування дитини.
