Депресія

Image 640xs

Депресія – це розлад психіки людини, при якому спостерігається значне зниження настрою, нездатність до почуття радості, переважання негативного мислення і песимізму, а також загальмованість рухової активності.

Якщо людина перебуває в стані депресії, то у неї спостерігається занижена самооцінка, вона втрачає інтерес до життя. У деяких випадках, людина в депресії зловживає алкоголем чи іншими психотропними препаратами.

На сьогоднішній день, депресія вважається найпопулярнішим і поширеним психічним розладом, причому жінки набагато більше схильні до депресії, ніж чоловіки. Відсоток населення, яке страждає депресією, значно збільшується з віком. У деяких випадках, депресія може зустрічатися у дітей і підлітків.

У наш час депресія піддається успішному лікуванню за умови своєчасного звернення за допомогою професіонала.

Виявляється, таке захворювання як депресія, було відомо ще з часів античності. Гіппократ проводить опису стану людини, яке дуже нагадує сучасний стан депресії, а також давав рекомендації з лікування такого стану. Тільки в ті часи він описував цей стан під назвою «меланхолія». Гіппократ рекомендував при депресії настоянку опію, очисні клізми проти психологічних запорів, теплі ванни, масаж, прийом мінеральних вод. Крім цього, Гіппократ звернув увагу на взаємозв’язок депресії з погодними умовами і часом року, а також простежив значне поліпшення стану хворих після безсонної ночі.

Депресія людини може виникати з різних причин, найпоширенішою з яких є переживання і події в житті людини, втрата близької людини, звільнення з роботи, погіршення становища в суспільстві. Крім цього, депресія може виникнути унаслідок відсутності сонячної погоди або яскравого кольору, у зв’язку з прийомом деяких лікарських препаратів, зловживанням снодійними і седативними ліками.

У деяких випадках, депресія виникає на тлі таких захворювань, як атеросклероз головного мозку, хвороба Альцгеймера, черепно-мозкова травма, грип, інсульт, епілепсія, цукровий діабет, уремія, анемія, гепатит, цироз печінки, бронхіальна астма та ін.

Труднощі в діагностиці депресії у пацієнтів полягають в тому, що половина з них вважає за краще замовчувати про свій стан і справлятися самостійно без лікарів. Крім цього, багато хто побоюється призначення лікарем антидепресантів або спілкування з психіатром.

З метою діагностики депресії застосовують скринінг на наявність депресії, клінічну оцінку депресії, опитувальник хворого, спостереження за окремими симптомами пацієнта (тривога, суїцидальна активність).

Симптоми депресії поділяють на дві групи – основні та додаткові симптоми. До основних симптомів депресії відносять погіршення настрою тривалістю більше 14 днів, втрату інтересу до улюбленого заняття, значну стомлюваність і занепад сил протягом місяця. До додаткових симптомів депресії відносять почуття страху, провини, песимізм, зниження самооцінки, думки суїциду, погіршення апетиту і сну (безсоння або пересипання).

Діагноз «депресія» ставиться в тому випадку, якщо перераховані вище симптоми спостерігаються у людини протягом більше 14 днів, або має місце сильна вираженість окремих симптомів.

Депресія у дітей може відзначатися втратою або погіршенням апетиту, нічними кошмарами, нетиповими проблемами в школі, агресивністю і віддаленням дитини, зниженням ваги або апетиту, гальмуванням.

Виділяють кілька форм депресії – уніполярні депресії (настрій людини залишається в межах одного зниженого полюса) і біполярні депресії (у людини спостерігається афективний розлад).

У більшості випадків, лікування депресії проходить амбулаторно і може включати в себе фармакотерапію, психотерапію та соціальну терапію. При фармакотерапії пацієнтові, залежно від форми і тяжкості депресії, призначають антидепресанти стимулюючої і седативної дії, рослинні препарати, препарати магнію. Крім цього, для боротьби з депресією можуть використовуватися фізичні вправи, акупунктура, гіпнотерапія, музикотерапія, арт-терапія, аромотерапія, медитація.

Авторизуйтесь Щоб мати змогу залишати коментарі