Яка вона, шестирічна дитина

Яка вона, шестирічна дитина

Шлях, який дитина проходить у своєму розвитку до школи, величезний. У шестирічному учневі не можна впізнати колишнього безпорадного малюка, який потребував постійної уваги і опіки, але він ще і не зовсім самостійний школяр.

Сучасні діти і ростуть і розвиваються швидше, ніж раніше. Сьогоднішні шестирічні діти помітно обганяють своїх однолітків 40-60-х років і по зростанню і за масою тіла. Їх загальний фізичний розвиток більш гармонійний. Це забезпечує гарні можливості для вдосконалення рухових функцій і фізичних якостей. У загальній конфігурації тіла дитини стають більш помітними статеві відмінності. Це не тільки особливості розподілу підшкірної жирової клітковини, що створюють специфічну конфігурацію дівочого і хлоп’ячого тіла, а й будова скелета, розвиток мускулатури. Рухи у хлопчиків різкі у дівчаток більш м’які.

Інтенсивно розвиваються всі фізіологічні системи шестирічної дитини: серцево-судинна, дихальна, опорно-руховий апарат, ендокринні залози... Підвищується витривалість, поліпшується координація рухів. Перебудова мозкових структур супроводжується ще більш значними змінами активності головного мозку, що виражається в прогресивній динаміці психічних функцій майбутнього школяра.

Шість років – рубіж між безтурботним життям до школи і шкільним періодом, що вимагає від дитини відповідального ставлення до навчання як серйозного обов’язка. Протягом цього року відбувається істотне нарощування необхідних психологічних якостей, які обумовлюють можливість переходу від однієї якісної форми діяльності до іншої, від гри до навчальних занять. Перехід цей поступовий, не має чітких границь.

Шестирічні діти починають усвідомлювати особливості власної поведінки, самі її оцінюють і надають великого значення оцінкам дорослих і однолітків.

Умови і правила навчання в школі пред’являють підвищені вимоги до організації всієї життєдіяльності дитини, перебудовують її режим дня. Успішно впоратися з підвищеними навантаженнями можуть лише здорові, добре розвинені у фізичному і психічному плані діти. Завдання батьків – допомогти дитині швидше адаптуватися до школи. Дитина повинна відчувати, що батьки розуміють важливість її нових обов’язків і вірять, що вона з ними впорається, сподіваються на її старання і сили.

Джерело: Від колиски до школи і далі. П.М.Дерюгіна