Упередження про грудне вигодовування

Упередження про грудне вигодовування

Треба відзначити, що уявлення сучасних жінок про грудне вигодовування часто сформоване на основі безглуздих міфів, які не мають доказів і часто суперечать реальності. Давайте розберемо найпопулярніші упередження, що присутні у суспільстві:

Упередження №1. “Грудне вигодовування – це щось неймовірно складне, практично ніхто не здатний годувати довго, у всіх завжди багато проблем і суцільні незручності”

Немає нічого легшого, зручнішого, приємнішого для матері і дитини, і, до речі, дешевшого, ніж правильно організоване грудне вигодовування. Але щоб це було саме так, грудному вигодовуванню потрібно вчитися. Кращим вчителем в цій справі може бути не книга і не журнал для батьків, а жінка, що годувала свою дитину груддю, довго, більше року, і що отримувала від цього позитивні емоції. Є жінки, що годували довго і сприймали це як покарання. Вони ні дня не годували правильно, а потім переконують всіх, що грудне вигодовування – це пекло, через яке не варто проходити ні в якому разі.

Упередження №2. “Грудне вигодовування псує форму грудей”.

Дійсно, грудне вигодовування не покращує форму грудей, але груди змінюються під час вагітності. Саме тоді вони збільшуються і стають більш важкими, і, якщо цьому сприяє її форма, вони “відвисають”. Що ж відбувається з грудьми?

Під час лактації груди змінюються. Форма грудей багато в чому залежить від наявності в них жирової тканини, кількість якої зменшується в процесі тривалого грудного вигодовування. Після закінчення грудного вигодовування поступово жирова тканина відновлюється. Якщо жінка не годує дитину, відновлення молочної залози відбувається протягом першого місяця після пологів. Але форма грудей все одно не стає, такою як до вагітності. (А якщо подумати і розібратися, для чого взагалі жінці груди? Саме для грудного вигодовування :)

Упередження №3. “Грудне вигодовування псує фігуру”

Багато жінок бояться набрати вагу під час годування груддю. Але, зазвичай, жінка додає у вазі в основному під час вагітності, а не тоді, коли годує грудьми. Під час вагітності вона повертається до своєї генетично закладеної фізіологічної норми + всім відомі 7-10 кг на матку, плід, навколоплідні води, збільшується обсяг циркулюючої крові і ще трохи на "різні дрібниці". Набирання ваги під час вагітності може бути значним. Худнути багато жінок починають після 6-8 місяців годування, і поступово, на другому, третьому році годування матуся “cкидає” все, що накопичила. Тобто, фігура від грудного вигодовування якраз покращується! Дуже часто виходить, що жінка, перестає годувати грудьми через 1,5 – 2 місяців після пологів і починає сильно набирати вагу. Можливо, це пов’язано з виникаючим гормональним дисбалансом, бо жоден жіночий організм «не розрахований» на швидке припинення лактації.

Упередження №4. Груди до годування потрібно готувати”.

І далі наводяться різні рекомендації. Від вкладання в бюстгальтер жорстких ганчірочок до «розсмоктування» молочних проток...

Груди до годівлі готувати не потрібно, вони так створені природою, що до моменту пологів цілком готові до вигодовування малюка. Різні ганчірки ж, наприклад, можуть викликати подразнення шкіри. Будь-які маніпуляції з соском наприкінці вагітності можуть привезти до дуже небажаних наслідків через стимуляції рефлексу окситоцину: стимуляція соска – викид окситоцину – скорочення під впливом окситоцину мускулатури матки – матка “в тонусі” – і, як найгірший варіант, стимуляція передчасної пологової діяльності.

Упередження №5. “C плоским, а тим більше втягнутим соском годування грудьми неможливе”

Людям, які ніколи не годували грудьми, це може здатися досить дивним, але сосок для дитини – просто точка, з якої витікає молоко. Якщо дитина смокче в правильному положенні, то сосок розташований на рівні м’якого піднебіння і у власне смоктанні не бере участь. Дитина смокче НЕ сосок, а молочну залозу, формуючи з неї своєрідну «соску». Де на частку соска, доводиться тільки одна третина, а інше на ареолу. Яку дитина захоплює, масажує і зціджує язиком. У товщі молочної залози (під ареолою) знаходяться молочні синуси – своєрідні резервуари для накопичення молока. При правильній техніці годування, відбувається випорожнення резервуарів. І молоко, що утворюється в часточках молочної залози, по протоках надходить в молочні синуси, знову наповнюючи їх. Ось чому необхідна правильна техніка грудного вигодовування – для профілактики застою в молочній залозі.

Груди з плоским або втягнутим соском дитині важко утримувати в роті під час смоктання. Мамі потрібно проявляти терпіння і наполегливість у перші дні після народження малюка. Будь-яка дитина відмінно навчається смоктати навіть самі незручні (з нашої точки зору) груди.

Сосок в процесі смоктання змінює форму, витягується і набуває більш зручної форми для дитини зазвичай за 3-4 тижні. Жінці з плоскими або втягнутими сосками дуже важливо зробити так, щоб її малюк після народження ніколи нічого не смоктав, крім маминих грудей. Дитина такої мами, посмоктавши пляшку або пустушку, швидко розуміє, що це більш зручний предмет для смоктання, і починає відмовлятися від грудей. У цій ситуації матусі знадобиться ще більше терпіння і наполегливості.

Упередження №6. Не можна тримати новонародженого біля грудей більше 5 хвилин, а то будуть тріщини”

Дитину потрібно тримати біля грудей стільки, скільки їй необхідно. Годування закінчується тоді, коли дитина сама відпускає груди.

Чого ж не можна дозволяти робити дитині? Так це смоктати кінчик соска. Малюк не повинен ні однієї хвилини смоктати груди неправильно. Йому все одно, як смоктати, він не знає, що він робить мамі боляче, не знає, що неправильне положення не дозволяє йому висмоктувати достатню кількість молока, не знає, що при неправильному положенні немає достатньої стимуляції маминих грудей і не буде достатнього вироблення молока.

Не можна дозволяти дитині бавитись з соском. Дитина, яка навчилася "з’їжджати" на кінчик соска, іноді починає пропускати сосок через щелепи туди – сюди. Мамі звичайно, боляче або неприємно, але в більшості випадків мами дозволяють це робити “Аби смоктав…” 

Щоб уникнути травми, треба правильно вкладати сосок в ШИРОКО відкритий рот, проносячи сам сосок мимо щелеп, як можна глибше.

Мами не вміють правильно забирати груди. Забирати сосок можна тільки попередньо розтиснувши мізинцем щелепи (кінчик пальця швидко ввести в куточок рота і повернути – зовсім не боляче і ніхто не страждає).

Упередження №7. Поки немає молока, треба додатково давати воду”

В першу добу після пологів у жінки в грудях утворюється рідке молозиво, на другу добу воно стає густим, на 3-4 добу може з’явитися перехідне молоко, 7-10-18 день – молоко стає зрілим. Молозива мало і воно густіше молока. Це є головним аргументом на користь допоювання та догодовування дитини (а то дитина, нібито, страждає від голоду і спраги).

Якби новонародженому відразу після народження необхідні були б великі об’єми рідини, то природа влаштувала б жінку так, що вона б "заливалася" молозивом відразу після пологів. Але малюкові зовсім не потрібна зайва вода. Все що йому потрібно він отримує з молозива і молока! Вода, яку дають дитині поки у мами молозиво, буквально “змиває” молозиво з шлунково-кишкового тракту, позбавляючи малюка необхідної для нього дії молозива. Воду дають з пляшки, що призводить до “плутанини сосків” у дитини і може прозводити до відмови від грудей. Вода викликає помилкове відчуття насичення і знижує потребу в смоктанні у дитини. Якщо ми даємо дитині 100 г води на добу, вона на 100 г менше висмоктує молока (це стосується не тільки новонародженого). Нирки малюка не готові до великого навантаження водою і починають працювати з перевантаженням.

Упередження №8. Поки немає молока, треба догодовувати дитину сумішшю, а то вона втрачає у вазі, голодує”.

У перші дні після народження дитині цілком вистачає одного молозива. Втрата у вазі в перші дні життя є фізіологічною нормою. Новонароджені втрачають в перші два дні свого життя до 6-8 % ваги при народженні. Більшість дітей до 5-7 дня життя відновлюють свою вагу або починають додавати у вазі. Докорм сумішшю в перші дні життя дитини – це грубе вторгнення у функціонування організму малюка. Можна назвати це вторгнення метаболічної катастрофою.

Крім того, введення докорму здійснюється через пляшку, що дуже швидко призводить до “плутанини сосків” і відмови дитини від грудей. Іноді буває досить одного-двох годувань з пляшки, щоб дитина перестала брати груди!

Суміш викликає відчуття насичення, довго затримується в шлунку, у дитини зменшується потреба в смоктанні, що призводить до зменшення стимуляції грудей і зниження вироблення молока.

Упередження №9. Я годую дитину на вимогу! Вона у мене просить через 3,5 години!”

Годування на вимогу означає прикладання дитини до грудей на кожне занепокоєння або рухи, ніби дитина шукає. Малюк потребує прикладаннях до грудей дуже часто: він засинає біля грудей, і коли прокидається, йому дають груди. Новонароджена дитина на першому тижні свого життя дійсно може прикладатися відносно рідко -7-8 разів на добу, але на другому тижні життя інтервали між прикладаннями завжди скорочуються. Під час неспання дитина може просити груди до 4х разів на годину, тобто кожні 15 хвилин! Зазвичай дитина, яка годується на вимогу, на першому місяці життя вона може прикладатись12 і більше разів на добу, зазвичай 16-20 разів. Якщо дитина перших місяців життя прикладається менше 12 разів, значить мама або не помічає її невиразні прохання, або ігнорує їх (мається на увазі здорова, фізіологічно зріла дитина).

У переважній більшості випадків, в той момент, коли дитина починає частіше просити груди, мама вирішує, що дитина голодна і вводить прикорм. А дитина просить груди зовсім не тому, що голодна. Їй постійно необхідні докази фізичного контакту з матір’ю. За час свого життя в маминому животику вона дуже звикла до того, що там тепло, тісно, чутно, як стукає серце, дихають легені, бурчить кишечник, вона відчуває запах і смак навколоплідних вод (вони заповнюють ніс і рот дитини), майже весь час вона смоктала кулачок (навчається смоктати). Тільки в цих умовах малюк відчував себе комфортно і безпечно. Після пологів він може потрапити в схожі умови тільки якщо мама візьме його на руки, прикладе до грудей і тоді йому знову стане тісно, тепло, він почує знайомі ритми, почне смоктати і відчує знайомий запах і смак (запах і смак молока схожі на смак і запах навколоплідних вод). І новонароджена дитина прагне знаходитись в таких умовах як можна частіше. А сучасна мама чекає не дочекається, коли ж збільшаться проміжки між годуваннями, коли ж дитина почне їсти через 3,5 – 4 години, коли ж вона перестане прокидатися вночі??? Скоріше б! І, як правило, на слабкі спроби дитини попросити груди мати відповідає пустушкою, брязкальцем, дає воду, розмовляє, розважає . Дитина, зазвичай, прикладається до грудей тільки тоді, коли прокидається. І вона швидко погоджується з таким становищем… Дитина завжди приймає мамину позицію … Але тут маму і малюка чекає “сюрприз” – недостатня стимуляція грудей і, внаслідок цього, зменшення кількості молока.

Упередження №10. “Годування на вимогу – це кошмар! Неможливо цілодобово сидіти і годувати дитину!”

Так кажуть мами, які не вміють годувати. При правильно організованому годуванні мама відпочиває! Вона лежить, розслаблена, обіймає малюка, малюк потихеньку смокче молочко. Що може бути краще? Більшість же жінок не можуть підібрати зручну позу, сидять, дитину тримають незручно, затікає спина або рука; якщо годує лежачи, то ззвичай, вона “нависає” над дитиною на лікті, затікають лікоть і спина. Та ще якщо дитина погано бере груди, мамі боляче… Про яке задоволення тут можна говорити? У перші місяць – півтора після пологів, коли дитина прикладається хаотично, без вираженого режиму, смокче часто й подовгу, мама може добре себе почувати, тільки за умови правильної організації грудного вигодовування. Якщо мамі зручно годувати, вона вміє це робити стоячи, лежачи і сидячи (і навіть рухаючись!)

Упередження №11. Після кожного годування треба зціджувати залишки молока, інакше молоко пропаде”

Ні, молоко не треба зціджуватися після кожного годування при правильно організованому грудному вигодовуванні. У природі жодна тварина не зціджує, і у них не виникає жодних проблем!

При годуванні дитини на вимогу молока завжди у мами стільки, скільки потрібно дитині і потреби в зціджуванні після кожного прикладання немає. Щоб новонароджений повністю висмоктував груди, він протягом 2-3 годин прикладається до однієї з грудей, наступні 2-3 години – до іншої. Десь після 3х місяців, коли дитина вже прикладається відносно рідко, їй може знадобитися в одне прикладання до двох грудей, тоді наступного разу він прикладається до тієї, яка була останньою.

У регулярному зціджуванні після годування є один великий недолік - лактазна недостатність. Коли мама зціджує після годування молоко, вона зціджує якраз ”заднє” жирне молоко, в якому міститься відносно небагато молочного цукру, лактози. Годує ж вона дитину переважно передньої порцією, яка і накопичується в грудях між нечастими годуваннями. У передній порції лактози багато. Дитина годується “однією лактозою”, шлунково-кишковий тракт дитини через якийсь час перестає справлятися з такими обсягами лактози. Розвивається лактазна недостатність (Лактаза – фермент, який розщеплює лактозу – молочний цукор, його починає не вистачати).

Упередження №12. “В одне годування треба давати дитині двоє грудей”

Ні, не обов’язково давати двоє грудей. Новонароджена дитина може прикладатися протягом 1,5-3 годин до однієї. Потім 1,5-3 години до іншої (наприклад, малюк прокинувся, трохи посмоктав і більше не хоче, але через 30 хвилин він захотів ще трошки посмоктати. Через 20 хвилин він посмоктав довше, і заснув. Всі ці прикладання були до однієї з грудей. Коли малюк прокинеться, можна запропонувати йому іншу). Це нам потрібно, щоб дитина висмоктував до кінця, і отримала “переднє” і “заднє” молоко в збалансованій кількості. Якщо під час годування малюка міняти груди, він недоотримає “заднього” молока, багатого жирами. Дитинка висмокче з однієї, головним чином, «передню» порцію молока, і з іншої таку ж порцію. При такому годуванні може розвинутися лактозна недостатність (про що вже говорилося вище).

У деяких випадках годувати в одне годування з двох грудей доводиться для стимуляції лактації при недостатній кількості молока (наприклад, під час лактаційного кризу). Підростаючому маляті, найчастіше після 3-4 місяців можуть знадобитися двоє грудей в одне годування. Тоді наступне прикладання починають з тієїі, яка була останньою.

Упередження №13. “Чим більше п’єш рідини, тим більше молока.”

Є мами, які прагнуть пити якомога більше, іноді до 5 літрів рідини на день. А жінці, яка годує, потрібно пити стільки, скільки хочеться. Мама не повинна відчувати спрагу. А якщо пити воду спеціально, та більше 3-3,5 л на добу, лактація може почати зменшуватись (яким би дивним це не здавалося).

Упередження №14. “Смоктати кулачка дуже шкідливо”

Смоктання кулачка – одна з вроджених звичок новонародженого. Після пологів дитина починає смоктати кулачок, як тільки він потрапляє їй до рота. У 3-4 місяці кулачок – це перше, що малюк може самостійно засунути собі в рот. Він може зробити щось самостійно! Це чудово! І в цьому віці багато малюків починають активно смоктати свої пальці і кулачки. У цьому немає нічого страшного. Мамі потрібно тільки трошки поспостерігати за малюком. Якщо малюк з кулачком грає, то посмокче, то перестане, його можна від цього заняття не відволікати. Якщо малюк починає занадто активно смоктати кулачок, значить, малюкові захотілося посмоктати по-справжньому, запропонуйте йому груди. Якщо потреба в смоктанні дитини повністю задовольняється грудьми, то смоктати кулачок дитина перестає до 5-6 місяців. Кулачок дитина смокче майже так, як груди, широко розкриваючи рот.

Упередження №15. “Моя дитина вимагає пустушку”

Дитина не розрахована природою на смоктання чого-небудь крім грудей (і кулачка, в крайньому випадку). До пустушки дитину ЗАВЖДИ привчають. Мами, наприклад, іноді притримують пустушку пальцем, щоб малюк не виштовхував. Ще деякі примудряються змастити цукром, солодкою водою, медом... Найчастіше дитина отримує соску тоді, коли вона просить груди, а мама неправильно тлумачить причину її занепокоєння, не знає, як заспокоїти дитину і дає їй пустушку. А дитина просила груди. Але нічого не поробиш – не дали бажане, доводиться смоктати те, що є.

Упередження №16. Дитина часто просить груди, значить голодна, їй не вистачає молока

Як ми з Вами вже говорили, новонароджена дитина просить, щоб її прикладали часто зовсім не тому, що вона голодна. Він хоче смоктати, хоче до мами. Їй постійно потрібне підтвердження психоемоційного та фізичного контакту з матір’ю. Досвідчені мами знають, що дуже часто крик малюка означає не вимога «Я голодний ! Погодуйте!!!», А прохання: «Візьми на ручки і обійми міцніше!!!!!».

Упередження №17. Вистачає чи ні молока, дізнаємося на контрольному вигодовуванні”.

Нічого ми не дізнаємося на контрольному вигодовуванні (дитину зважують до і після годування, вираховують різницю і дізнаються, скільки він висмоктав за годування). Тому, що:

Дитина, що годується на вимогу, постійно висмоктує різні порції молока. В одне прикладання 20 мл, в інше 70, в третє - 200. Можна потрапити і на 5 мл. Якщо дитина, яка перебуває на грудному вигодовуванні, мочиться 10 разів і більше на добу (тест «мокрих пелюшок»), і сеча у неї світла, прозора, без запаху, то молока їй ЦІЛКОМ ВИСТАЧАЄ і турбуватися нема про що. (Це тест на мокрі пелюшки, а не на використані памперси, тому що потрібно знати саме кількість сечовипускань за добу. В памперсі це перевірити практично нереально).

Якщо мама використовує памперсами, але хоче дізнатися, чи вистачає молока, треба зняти памперси з дитини на три години. Якщо малюк за три години помочиться 3-4 рази і більше, то можна не рахувати далі – молока малюкові вистачає. Якщо помочився 3 рази і менше, рахуємо за 6 годин. Якщо за шість годин помочився 4-5 разів і більше, можна далі не рахувати, якщо менше 4 – рахуємо далі. І т.д…

Упередження №18. Якщо часто прикладати, дитина все висмокче швидко, груди весь час м’які - немає молока. Треба “збирати” молоко до годування.”

При годуванні дитини на вимогу груди стають м’якими приблизно через місяць після початку годування, коли утворення молока стає постійним. Груди ніколи не бувають “порожніми”, у відповідь на смоктання дитини в них постійно утворюється молоко.

Якщо ж мама намагається наповнити груди до годування, чекає, поки груди “наповняться”, вона поступово зменшує кількість молока. Організм матері отримує команду: «Молока занадто багато, треба зменшити його кількість». І воно зменшується. І навпаки, чим частіше мама прикладає дитину, тим більше виробляється молока.

Упередження №19. Шлунок повинен відпочивати

А шлунок у дитини і не дуже працює. Молоко там тільки створожується і досить швидко переходить в кишечник, де і відбувається власне перетравлювання і всмоктування. У новонародженого немає годинника. Жодна тварина не робить рівномірних проміжків між годуваннями своїх дитинчат. Організм дитини пристосований до безперервного надходження материнського молока, і відпочивати йому зовсім не потрібно.

Упередження № 20. Вночі треба спати

Вночі треба не тільки спати, а й груди смоктати.

Нічні годування при правильно організованому грудному вигодовуванні виглядають приблизно так: малюк занепокоївся, мама приклала його до грудей, малюк спить посмоктуючи і мама дрімає, через якийсь час він відпускає груди і спить далі. І таких епізодів може бути за ніч 4-6. Якщо дитина спить окремо від матері, у власному ліжечку, то вона перестає прокидатися для ранкових годувань, іноді вже через тиждень після пологів, іноді через 1,5 - 2 місяці. Більшість сучасних мам сприймають це з полегшенням, нарешті (Ура! !) Для них закінчилася нічна біганина туди-сюди. І тут їх чекає сюрприз під назвою недостатня стимуляція пролактину і, як наслідок, зниження кількості молока.

Мама і малюк – це чудова саморегулююча система. У той час, як у малюка з’являється потреба посмоктати під ранок, у його мами утворюється максимальна кількість пролактину (гормон, що відповідає за кількість молока), саме приблизно з 3 до 8 ранку.

Пролактин весь час присутній в жіночому організмі в невеликих кількостях, істотно його концентрація в крові зростає після того, як дитина починає смоктати груди. Найбільше пролактину виробляється саме в с 3 до 6 ранку. Дитина, яка вночі смокче, стимулює вироблення пролактину своєї мами і забезпечує собі достатню кількість молока вдень. А кому вночі посмоктати не вдається, той досить швидко може залишитися і вдень без молока.

Упередження №21. У мене від ”нервів” пропало молоко

Утворення молока залежить від гормону пролактину, кількість якого залежить від кількості прикладань дитини і більше ні від чого. Переживання матері з якогось приводу на нього впливу не чинять.

Але виділення молока з грудей залежить від гормону окситоцину, який сприяє скороченню м’язових клітин навколо залози і сприяє тим самим витіканню молока. Кількість цього гормону дуже сильно залежить від психологічного стану жінки. Якщо вона налякана, втомилася, відчуває біль або будь-який інший дискомфорт під час годування – окситоцин не працює і молоко перестає виділятися з грудей. Його не може висмоктати дитина, не зціджує молоковідсмоктувач, і руками зцідити теж не виходить…

Прояв “рефлексу окситоцину” спостерігала кожна жінка, яка годує грудьми: коли мама чує плач дитини (причому не обов’язково власної), у неї починає підтікати молоко. Організм підказує матері, що пора прикладати дитину. У ситуації стресу або переляку нічого такого не спостерігається. Щоб молоко знову стало витікати, треба намагатися під час годування розслаблятися, думати тільки про дитину. Можна пити заспокійливі трави, добре допомагає масаж плечей, спокійна розмова. Все, що допомагає розслабитися. Але більшість мам не вміють розслаблятися, і, внаслідок цього, «рефлекс окситоцину” не запускається. Молоко залишається в грудях, і з часом це призводить до зниження лактації.

Упередження №22. Дитина занадто товста, треба обмежити число годувань і давати воду”

Перегодувати дитину грудним молоком НЕМОЖЛИВО! Якщо малюк активно додає у вазі в перші півроку (до 1,5 до 2 кг на місяць), то в другому півріччі він різко «гальмує» в наборі ваги, і до першого року життя буде мати вагу, як і належить однорічній дитині – 12 – 14 кг.

Ніколи немає необхідності обмежувати число годувань, і, тим більше, давати воду.

Упередження №23. Дитині не вистачає поживних речовин, з 4 місяців потрібен прикорм”

Потреба в іншій їжі у дитини виникає приблизно з шестимісячного віку, коли вона починає активно цікавитися, що ж там всі їдять. І якщо мама бере з собою малюка за стіл, він починає активно цікавитися вмістом її тарілки. Така поведінка називається активний харчової інтерес, і вона говорить про те, що дитина готова до знайомства з новою їжею і можна вводити прикорм. Але! Грудне молоко залишається основним харчуванням дитини на першому році життя, а в багатьох випадках і на початку другого, воно містить абсолютно всі необхідні для дитини поживні речовини і багато іншого.

Упередження №24. У жінки, яка годує повинна бути сувора дієта”

Їжа повинна бути звичною. Рекомендується не використовувати в раціоні екзотичні продукти харчування, які не ростть у Вашій кліматичній зоні. У жінки, яка годує, можуть з’являтися незвичні харчові потреби, і їх треба задовольняти так само, як і бажання вагітної жінки. Жінка повинна їсти з апетитом, а не запихати в себе їжу за двох. Ну і, звичайно ж, потрібно намагатися харчуватися здоровою їжею. Не використовувати продукти, що містять консерванти, барвники та інші шкідливі добавки.

Упередження №25. Дитину треба годувати не більше року, потім в молоці все одно нічого корисного немає.”

Після року лактації якість молока зовсім не погіршується. Молоко продовжує залишатися джерелом всіх необхідних поживних речовин для дитини, а крім того, постачає ферменти, що допомагають малюкові засвоювати їжу, містить імуноглобуліни, які допомагають формувати імунітет малюка, і дуже багато інших речовин, яких немає ні в штучних сумішах, ні в дитячому харчуванні, ні в їжі дорослих (гормони, фактори росту тканин, біологічно активні речовини і багато, багато іншого.)

Ми розглянули тільки найбільш поширені упередження та стереотипи, проте цей перелік далеко не повний, і його можна продовжувати. Але не треба забувати, що грудне вигодовування - це не тільки харчування, це особливий спосіб спілкування мами і малюка. Прикладання до грудей необхідно не тільки щоб поїсти, а й, наприклад, щоб спокійно заснути, або отримати розраду, підтримку у важку хвилину. Все це необхідно не тільки на першому році життя.

Джерело: roddom.cn.ua