Більше уваги поставі

Більше уваги поставі

Постава – це звична правильна поза, яка формується в процесі росту організму в тісному зв’язку з розвитком рухових функцій. Правильна постава має естетичне значення, вона надає тілу дітей стрункість і красу. Вона визначається формою і гнучкістю хребта, нахилом таза, станом нервово-м’язового і зв’язкового апарату. При правильній поставі у дитини голова трохи піднята, груди злегка вигнуті вперед, спина пряма, живіт підтягнутий, ноги прямі, не зігнуті в колінах.

Постава формується в ранньому дитинстві, головним чином в дошкільному періоді. У цьому віці ще повністю не завершений процес формування структури кісток. Вони поки недостатньо міцні, в них мало мінеральних солей. Скелет дитини в значній мірі складається ще з хрящової тканини. До того ж у молодших дошкільнят м’язи-розгиначі розвинені недостатньо. Тому постава у дітей дошкільного віку нестійка і легко порушується під впливом неправильного положення тіла.

Причинами зміни постави можуть стати невідповідні віку меблі, дуже м’яка постіль, постійне притримування дитини при ходьбі за одну і ту ж руку, звичка подовгу стояти з опорою то на одній, то на іншій нозі (в нормі маса тіла розподіляється рівномірно на обидві ноги, ступні при цьому паралельні). Перераховані фактори сприяють закріпленню неправильного співвідношення кісток, зміні тонусу м’язово-зв’язкового апарату, тим самим обумовлюючи мляву, неправильну поставу. Те ж саме можна сказати про неправильну позу під час сну, якщо малюк постійно спить «калачиком», із зігнутими ногами, або приймає неправильну позу при сидінні (нахиляє корпус вперед або в сторони, закидає руку за спинку стільця, підкладає під себе ногу). Порушення постави частіше розвивається у малорухомих ослаблених дітей з погано розвиненою мускулатурою.

Відхилення в поставі не тільки непривабливі естетично, АЛЕ і несприятливо позначаються на стані та роботі внутрішніх органів (серця, легень, печінки, шлунково-кишкового тракту). Наприклад, сутула спина або запалі груди ускладнюють нормальну екскурсію грудної клітки при диханні, внаслідок чого глибина дихання зменшується. В результаті знижується насичення крові киснем, його менше надходить до тканин, що обов’язково відображається на загальному обміні речовин.

Порушення постави у дівчаток небезпечно важкими наслідками в майбутньому житті, коли дівчинка стане жінкою. Тому надзвичайно важливо постійно стежити за поставою дошкільника, звертати увагу на те, як він сидить за столом, яке положення займає в ліжку під час сну, як вважає за краще стояти, ходити. Сидіння для дітей – не відпочинок, а акт статичної напруги. При сидінні вони на відміну від дорослих витрачають більше зусиль і виконують значну м’язову роботу.

А так як м’язи-розгиначі у них ще слабкі, то діти від сидіння швидко втомлюються, прагнуть змінити позу або вскочити і побігати. Процес сидіння полегшує правильна посадка. Сидіти правильно – це означає прийняти положення, при якому стегна знаходяться під прямим кутом до хребта і гомілок, підошви торкаються підлоги всією поверхнею. Погано, якщо ноги не дістають до підлоги або сидіння настільки низько, що гомілки піднімаються вище рівня тазостегнових суглобів. І в першому, і в другому положенні порушується тонус м’язів, і вони швидко втомлюються. Бажано виробити пряму посадку, щоб спина дитини була паралельна спинці стільця. Зайва опора на спинку і пов’язане з нею відхилення спини так само шкідливі, як і нахил тулуба вперед, що сприяє розвитку неправильної постави, круглої спини, сутулості.

Висота столу для дитини повинна бути такою, щоб кисті та передпліччя вільно лежали на ньому без упору. Відносно високий стіл викликає зайвий підйом ліктя і компенсаторне викривлення хребта. При низькому столі дитина згинає тулуб вперед, сутулиться. Неправильна посадка за столом – це не тільки фактор можливого розвитку порушення постави, а й обмежені умови для діяльності життєво важливих органів: серця, легень, нирок, кишечника.

Дитина дошкільного віку не може тривало рівно стояти. Її це дуже втомлює, так як м’язи спини швидко розслаблюються, не витримуючи тривалого статичного навантаження. Тому малюк починає переступати з ноги на ногу, намагається до чогось притулитися або втекти.

Важливо не залишити без уваги перші ознаки порушення постави (сутулість, округла або плоска спина, лопатки, що відстають, випнутий живіт, злегка зігнуті при стоянні ноги) і дати їм належну оцінку, так як запобігти розвитку відхилень постави у дітей молодшого віку простіше і легше, ніж у старших.

На перших порах ознаки неправильної постави проходять. Дитина ще може легко виправити неправильне положення тіла і сидіти і стояти, як належить. Але якщо вона обирає неправильне положення, яке найбільш для неї зручне, це вже свідчить про необхідність порадитися з лікарем-ортопедом і фахівцем з лікувальної фізкультури і суворо виконувати їх рекомендації.

У першу чергу дитину потрібно вчити правильній манері триматися. Постійно робити словесні зауваження «випрямись», «не сутулься», «підніми голову», «стій рівно» практично нічого не дає. Набагато більш дієвий спосіб – лікувально-профілактична гімнастика, спрямована на зміцнення зв’язкового і м’язового апарату. Її бажано робити всім дітям. Набувати навичок вірно тримати своє тіло допомагають правильно проведені ходьба, лазіння, біг. Останнім часом стає популярним оздоровчий біг, який є потужним і багатогранним засобом, що впливає на організм. Якщо вся родина або хтось з дорослих починає свій день з бігу, то на таку пробіжку можна брати і старшого дошкільника. Діти молодше цього віку швидко стомлюються від одноманітних рухів. При спільній пробіжці дорослого з дитиною рекомендується чергувати біг з ходьбою.

Необхідно стежити, щоб дитина під час бігу дихала через ніс. Бігати краще в легкому спортивному взутті (кросівки, кеди) та в одязі, який не стискує рухи. Крім загальнозміцнюючих занять фізичною культурою рекомендуються і спеціальні заняття коригуючою гімнастикою. Такі заняття можуть проводитися в будь-який час: вранці, вдень, ввечері. Головне – кожен день.

Важливо стежити, щоб діти під час занять правильно дихали, не напружувалися. При підніманні вгору рук дитина повинна підняти і голову, подивитися вгору, підняті руки розводять так, щоб вони були ширше за плечі. Спеціально підібрані вправи зміцнять м’язи тулуба, допоможуть уникнути викривлення хребта, виробити нормальну поставу та хорошу координацію рухів, закласти міцну основу для подальшого розвитку фізичних можливостей дитини, що, зрозуміло, дуже важливо. До числа таких вправ відносяться наступні вправи.

1. «Кішечка добра – кішечка сердиться». Початкове положення: дитина рачки спирається об підлогу колінами і ліктями. У першій частині вправи спина прогинається вниз, голова піднімається догори, дитина говорить «мяу». У другій частині вправи голова опускається вниз, а спина круто піднімається вгору. Дитина на видиху вимовляє шиплячий звук, що імітує розсерджену кішку.

2. «Колемо дрова». Початкове положення: ноги на ширині плечей, руки в замок, закинуті за голову. Різкий нахил тулуба вперед супроводжується гучним видихом (рис. 99).

3. На голову ставиться який-небудь неважкий предмет, і дитина робить коло, намагаючись не упустити його.

4. «Пташка». Початкове положення: лежачи на животі. Дорослий притискає до підлоги гомілки малюка, а він у цей час намагається підняти голову і розкинути в сторони руки (рис. 100).

5. Лежачи на спині, піднімати по черзі, а потім разом обидві ноги вгору і повільно опускати. Ускладнити цю вправу можна, роблячи рухи назусріч хрестопобіні рухи ногами (ножиці) або злегка піднімаючи ноги від підлоги і імітуючи їзду на велосипеді (рис. 101).

6. Кругові рухи витягнутими руками назад в положенні стоячи.

7. Лежачи на спині, дитина притискається до підлоги так щільно, щоб під стегна, поперек і шию не можна було просунути і краю долоні.

8. Лежачи на животі, руки скласти під підборіддям; ноги, стуливши, випрямити. Спочатку, наскільки можливо, підняти, а потім опустити одну пряму ногу, потім так само другу. Повторити вправу 2-3 рази.

9. Лежачи на животі, руки витягнути вперед, випрямлені ноги стулити. З цього положення підняти праву ногу і ліву руку, опустити їх. Потім такий же рух зробити лівою ногою і правою рукою. Вправу повторити 2-3 рази.

10. Лежачи на животі, руки витягнути вперед, ноги випрямити і стулити. Не відриваючи від підлоги ніг і не згинаючи їх, розвести руки в сторони, потім зігнути їх в ліктях, провести під грудьми, імітуючи рухи плавця, після чого повернутися в початкове положення. Повторити вправу 3-5 разів.

11. Взяти палицю, лягти на спину. Руки з палицею підняти над головою, ногами на чотири рахунки виконати рухи, що імітують їзду на велосипеді. Повторити 2-3 рази. Довжина палиці повинна перевищувати ширину плечей дитини на 40 см.

Джерело: Від колиски до школи і далі. П.М.Дерюгіна