Ацетонемічний синдром у дітей

Ацетонемічний синдром у дітей

Діагностика і методи лікування ацетонемічних станів у дітей.

Ацетонемічний синдром у дітей – це сукупність симптомів, зумовлених підвищенням у крові кетонових тіл. До причин розвитку ацетонемічного синдрому у дітей відносять вірусні інфекції, незвичну їжу, переїдання, психічне перенавантаження. В основі ацетонемічного блювання лежать гормональні та метаболічні порушення, порушення надниркової системи, вегетативної регуляції, зниження рівня глюкози у крові. Як правильно харчуватись під час хвороби та головні методи боротьби із нею – читайте далі.

Ацетонемічний синдром у дітей буває двох видів: первинний та вторинний. Первинний ацетонемічний синдром проявляється у дітей віком від 1 року до 12-річного віку. Як правило, до закінчення підліткового віку хвороба повністю зникає. Вторинний синдром супроводжується цілим рядом захворювань у дітей: цукровий діабет, лейкемія, голодування, черепно-мозгові травми, пухлини мозку тощо.

Однак найчастіше вторинний ацетонемічний синдром породжується захворюваннями шлунково-кишкового тракту та печінки.

До основних симптомів ацетонемічного синдрому в дітей належать:

  • повторюване чи невпинне блювання протягом кількох днів;
  •  відмова від їжі і навіть пиття;
  • блідість шкіри;
  • млявість м’язів, дратівливість та малорухливість через зневоднення організму та інтоксикацію;
  • слабкість та сонливість;
  • порушення ритму серця;
  • сильний біль у животі;
  • підвищення температури тіла.

 

Основні правила діагностики та лікування ацетонемічного синдрому в дітей:

  • пити більше рідини: солодкий чай з лимоном, негазовану мінеральну воду, фруктові соки. Важливо забезпечити потрапляння глюкози в організм;
  • при початкових симптомах варто очистити і промити кишечник 1-2% розчином натрію гідрокарбонату;
  • у першу добу дитину бажано не годувати;
  • нормалізувати функціональний стан гепатобіліарної системи та усунути наслідки інтоксикації допоможе комбінація амінокислот аргініну та бетаїну;
  • при ускладненні симптомів вчасно звернутися до лікаря;
  • після лікування дотримуватися дієти.

Варто зауважити, що необхідною умовою лікування ацетонемічного синдрому в дітей є корекція харчового раціону.

Наведемо основні правила харчування під час лікування хвороби:

- пити більше чаю, соків, негазованої мінеральної води, компоту із сухофруктів;

- виключити із раціону м’ясні, рибні та грибні бульйони, м’ясо молодих тварин телятину, курятину, жирну свинину, гуску, качку і птиці, жирне м’ясо, печінку, субпродукти, сметану та ряжанку, помідори, баклажани, кольорову капусту у вареному вигляді, бобові, шоколад, апельсини, напої, що містять кофеїн, холодні та газовані напої, а також модифіковані продукти.

- можна споживати супи та борщі на овочевому бульйоні, яловичину, нежирну свинину та курятину, м’ясо кролика, індика, морську рибу, яйця (не більше 1 шт. на день), молоко, сир, кефір, кашу (гречану, вівсяну, пшеничну, кукурудзяну), свіжі овочі та фрукти.

 

Після закінчення хвороби важливо дотримуватися наступних правил:

  • проходити тести на глюкозу;
  • робити УЗД органів черевної порожнини;
  • вдосталь гуляти на свіжому повітрі;
  • регулярно займатися фізичними навантаженнями, слідкувати за тим, аби ваша дитина була фізично здоровою;
  • доцільно відвідувати басейн;
  • спати не менше 8 год. на добу;
  • менше перебувати перед телевізором та екраном комп’ютера;
  • їсти часто (до 5 разів на день), але невеликими порціями.

За матеріалами 1plus1.ua

Відео інтерв'ю з доктором медичних наук: ацетонемічний синдром у дітей, чому він виникає і як лікується