Казкотерапія - максимум користі від найменшої казочки

Казкотерапія - максимум користі від найменшої казочки

Серед модних батьків сьогодні поширилося популярне слово «казкотерапія». Та чи всі до пуття розуміють, що це таке? Їм колись у дитинстві так само читали казки. Усі, що були вдома на полиці: народні і авторські, чарівні і про тварин… Тільки не називали це ніяк. То чи була це також казкотерапія? І так, і ні.

Чому кожне читання казок можна вважати казкотерапією?

Казка звертається до дитини її мовою. Тут усе просто, бо казка дає змогу побачити зі сторони те, що важко збагнути. Наприклад, дитині не зрозуміло, чому не треба вередувати. А в казці на прикладі героя вона побачить це збоку і зможе зробити висновок про те, що така поведінка небажана. Казка каже про все м‘якше, ніж ми, дорослі. Залучаючи дитячу уяву та трохи чар, вона сама творить справжні дива, дарує дітям сміливість, доброту та віру в краще.

Чому НЕ кожне читання казок  здатне стати справжньою казкотерапією?

Не все так просто. Щоб казка спрацювала, треба читати не для годиться. Важливо пережити події казки разом із дитиною. Тільки тоді ви побачите ефект від казкотерапії.

Які казки подобаються малюкам?

Вибір улюбленої казки дитиною може багато про що розповісти («діагностувати», як сказали б дитячі психологи). Маленький слухач обирає саме ті казки, у яких знаходить вирішення своїх психологічних проблем. Звісно, несвідомо.

 Як зрозуміти, що саме ця казка «зачепила» малюка?

  • Він просить читати її ще і ще.
  • Можливо, він малює її персонажів.
  • Під час ігор він інсценує епізоди казки.
  • Може уявляти себе в якості одного з героїв.  

Чим казки кращі за мультфільми?

Комусь запитання видасться некоректним, але казки справді корисніші за мультфільми. Слухати їх можна повільно, перечитувати незрозумілі чи улюблені епізоди. Казка не дає повного образу і вмикає уяву. Плюс жива енергетика того, хто казку читає, діє благочинно та заспокійливо.

Як знайти казки, потрібні саме вашій дитині?

Спочатку «спіймайте» проблему. Що турбує малюка? Відсутність друзів? Сором’язливість? Чи може вас самих турбує те, що дитина нечепура, не турбується про оточуючих тощо? Знайшли проблему? Тепер шукайте казку, у якій вона трапляється.

Наприклад, у видавництва «Ранок» є серія дитячих книжечок, що має назву «Казкотерапія», де є казки, написані дитячим психологом Наталією Чуб, для тієї малечі, яка:

- не хоче ходити зранку до садочку,

- погано засинає,

- боїться темряви,

- вередує.

Ці маленькі казочки не такі прості, як здаються. Спробуйте почитати їх дитині. Він обов’язково знайде щось цікаве для себе. А як читати – ми навчимо:

По-перше, це має бути «смачно», тобто виразно.

По-друге, обов’язково повільно, з зупинками, щоб дати малюкові порозмірковувати, поставити запитання, почути відповідь.

По-третє, ви маєте самі бути зацікавлені. Від бубоніння не буде ніякої користі.

Успіхів вам, казкотерапевти!

Наталія Чуб