Випорожнення у новонароджених

Випорожнення у новонароджених

У перші години і дні життя (2-3 доба) у новонародженого виділяється так званий первородний кал – меконій, який має вигляд густої маси темно-оливкового або темно-зеленого кольору, що нагадує згущений сік маку. Звідси і походить слово «меконій». Первородний кал позбавлений запаху, і його перші порції не мають бактерій. Кількість його приблизно дорівнює 60-90 г. У більшості випадків відходження меконію припиняється на 2-у добу. Буває і так, що меконій виділяється довше. Тоді можна припускати, що дитина отримує недостатньо харчування.

З 7-8-го дня починає формуватися звичне для новонародженого випорожнення – жовтувато-золотистого кольору з кислуватим запахом. Воно буває від 4 до 5 разів на добу і частіше. У ньому можуть зустрічатися домішки зелені і слизу, а також білі грудочки. Якщо дитина перебуває на штучному вигодовуванні, то випорожнення у неї, як правило, більш рясне і однорідний по консистенції. В залежності від кількості суміші його колір може змінюватися – від світло-жовтого до коричневого. Запах випорожнень досить різкий. Число випорожнень на добу менше, ніж у дітей, що знаходяться на грудному вигодовуванні, зазвичай одне-два в день.

При штучному вигодовуванні ви повинні уважно стежити за консистенцією випорожнень новонародженого. Якщо воно стає більш рідким, в калі з’явилися грудочки неперетравленого створоженного молока, це може свідчити про передозування суміші. Ви можете зменшити кількість суміші самі, але все-таки краще порадитися з лікарем.

При неускладненому перебігу вагітності плід знаходиться в стерильних умовах. Але після народження організм дитини дуже швидко заселяється мікробами. Тому в середині 1-го тижня (зазвичай на 3-й день) майже у всіх новонароджених спостерігається транзиторний розлад випорожнення.

Випорожнення стає частішим, неоднорідним як за забарвленням, так і за консистенцією. У ньому можуть з’являтися грудочки, слиз. Часто воно рідке, водянисте. Темно-зелені випорожнення можуть чергуватися з зеленуватими, жовтими і навіть білими. Такі випорожнення називають ще перехідними, а стан – фізіологічною диспепсією. Через 2-4 дні ці явища зникають: однорідні по консистенції кашоподібні випорожнення стають золотисто-жовтими.

Не у всіх дітей фізіологічна диспепсія виражена однаково. В одних випорожнення сильно водянисті і часті, до 6 і більше разів на добу, в інших не буває більше 2-3 випорожнень на день.

Лікування фізіологічна диспепсія не вимагає.

Інший перехідний стан, який спостерігається у новонароджених, – це транзиторний дисбактеріоз, пов’язаний із заселенням власної кишкової мікрофлори дитини. Вона відіграє велику роль у перетравленні їжі та в утворенні деяких вітамінів (наприклад, вітаміну К).

При грудному вигодовуванні дитини в кишковій флорі переважає Bacterium Bifidum-мікроорганізм, який чинить найбільш сприятливий вплив на травні процеси, при штучному – кишкова паличка. При погрішностях штучного вигодовування дисбактеріоз може затягнутися і стати причиною хвороби дитини.

Досить рідко буває так, що у новонароджених не виділяється меконій. Це може бути наслідком непрохідності кишечника через меконіеві пробки в прямій кишці, які видалити може тільки лікар, або важкого спадкового захворювання – муковісцидозу (кистофіброз). В останньому випадку в травному соку відсутні ферменти ліпаза і трипсин, в результаті чого меконій стає в’язким і прилипає до стінок кишечника. Перистальтика не здатна проштовхнути його. Виникає повна кишкова непрохідність. Як правило, в кінці 1-ї доби у дитини починається блювота. Це вкрай важкий стан новонародженого називають меконіевом ілеусом. Лікується він тільки хірургічним шляхом. Зустрічаються й інші причини непрохідності.

Запори можуть розвиватися і після благополучного відходження меконію. Однак нечасті випорожнення – наприклад, через день – необов’язково пов’язані з запором, якщо випорожнення у дитини залишається м’яким. Зазвичай, така частота випорожнення буває у дітей, що знаходяться на штучному вигодовуванні. Якщо ж випорожнення затримується на 2-3 дні, а потім маляті доводиться довго тужитися, щоб спорожнити кишечник, тоді говорять про запори.

Якщо у новонародженого запори виникають часто, обов’язково зверніть на це увагу лікаря.

Хронічні запори у новонародженого можуть бути пов’язані зі звуженням (стенозом) заднього проходу або з мегаколоном – розширенням прямої кишки зі значним потовщенням її стінок, через щоослаблюється перистальтика кишки. У будь-якому випадку дитина повинна перебувати під наглядом лікаря.

Якщо запор – випадкове явище, то дитині зазвичай допомагає додаткове пиття. Якщо ж і воно не призводить до зміни консистенції випорожнень, в молочну суміш додають половину чайної ложки цукру. Або після ранкової годівлі малюкові дають трохи солодкого, розведеного водою фруктового соку (наприклад, сливового). У окремих випадках, і краще за порадою лікаря, можна застосовувати клізми. Нерідко запор є передвісником якого-небудь захворювання дитини (простудного або інфекційного).

Якщо у новонародженого випорожнення стали рідкими, а до цього мали нормальний вигляд, вам відразу ж потрібно звернутися до лікаря – можливо, у малюка будь-яка з кишкових інфекцій. При цьому зазвичай з’являються й інші ознаки: випорожнення частішає, змінюються його консистенція і колір – воно стає зеленуватим або брудно-зеленим з білими вкрапленнями, пізніше в ньому зустрічаються сліди крові і гною. Воно може бути пінистим, світло-жовтим або зеленим. Випорожнення бувають і жирними – світло-жовтого кольору, об’ємним, ковзає по горщику. Зовнішній вигляд випорожнень залежить від захворювання. Під час проносу їх запах стає дуже неприємним.

Якщо у малюка легкий пронос, то, поки ви чекаєте лікаря, продовжуйте годувати дитину. Грудне молоко допомагає при багатьох видах кишкових розладів. Але краще, щоб малюк їв менше.

Якщо новонародженого годують штучними молочними сумішами, то їх наполовину розбавляють кип’яченою водою. Малюк може не наїдатися. Тоді його годують потроху, але часто.

При тяжкому проносі у дитини виникає блювота, температура піднімається вище 38 ° C. Починається зневоднення організму, що дуже небезпечно, – малюк виглядає виснаженим, з сірими кругами під очима. Якщо у вас немає можливості терміново доставити його до лікарні, до приходу лікаря давайте дитині замість молока пиття такого складу: на 250 мл води – 1 столову ложку цукру (без верху) і чайну ложку солі. Нехай малюк п’є стільки, скільки зможе. Це необхідно для запобігання зневоднювання.

При деяких хворобах бувають і криваві випорожнення (мелена) – вони чорного кольору. Це ознака сильної кровотечі у верхніх відділах кишечника. На пелюшках при цьому навколо випорожнень утворюється червона облямівка. Дитину потрібно терміново доставити в стаціонар, інакше вона може померти.

Якщо малюк, у якого пронос знаходиться під наглядом лікаря, все одно будьте уважні до стану дитини. Буває і так, що призначене лікування малоефективне, а між тим прояви хвороби слабшають під час водно-чайної паузи – малюкові стає значно легше. Але його самопочуття погіршується одразу після годування. Це дуже важлива ознака, і лікар повинен знати про неї. Пронос у дитини може бути пов’язаний зі спадковою непереносимістю одного з цукрів молока або молочної суміші. Немовля потребує дієтичного харчування. Пронос нерідко виникає і при інших хворобах обміну речовин.

Джерело: Мати і дитя. Кишенькова енциклопедія молодої мами. О.В. Єремєєва, А.В. Мітрошенков