Адаптація і родовий стрес

Адаптація і родовий стрес

Після народження дитина повинна перебудувати життєво важливі системи та включити механізми, які під час внутрішньоутробного розвитку у неї не функціонували. Якщо раніше вона забезпечувалась киснем через пупочну венозну систему (кров переходила з правої половини серця в ліву через овальне вікно), то тепер вона може отримувати кисень тільки за допомогою легенів. Повино почати функціонувати мале коло кровообігу. Дитина тепер змушена сама регулювати температуру тіла, так як знаходиться в середовищі, температура якого змінюється і до того ж істотно відрізняється від її власної. Після появи дитини на світ тиск на її шкіру зменшується і кровоносні судини розширюються. Немовля стає рожевим, а шкіра зігрівається теплом, принесеним кров’ю. Змінюється також кровообіг печінки і нирок.

Пристосовуватися (адаптуватися) до нових умов життя непросто, навіть при нормальному розвитку дитини в утробі й появі її на світ без ускладнень. До того ж потрібно врахувати, що перебудова і налагодження систем організму починаються не в спокійних умовах, а під час родового стресу.

До пологів готується не тільки материнський організм, але і сама дитина. Як же це відбувається? Відповідно до теорії Сельє, в механізмі стресу активну участь беруть наднирники. Гормони, що виділяються ними, допомагають організму благополучно перенести надзвичайну ситуацію, пристосуватися до нових умов. Було встановлено, що наднирники мають найбільші відносні розміри перед народженням людини. У народженого немовляти вони швидко зменшуються, відбувається їх інволюція.

Родовий стрес «запускає» адаптаційні системи дитини. Розрізняють три основні фази її адаптації до позаутробних умов існування. Перша триває протягом 3 годин після народження. У цей період в крові малюка висока концентрація материнських гормонів. Найбільш активно вони проникають у плід наприкінці вагітності і особливо під час пологів. Висока їх концентрація в пуповинній крові відображає стресову реакцію на пологах і матері, і дитині. У наступній (другій) фазі адаптації вміст материнських гормонів в крові дитини знижується, але зате збільшується концентрація її власних гормонів. У третій фазі – на 4-6-й день після народження – у крові немовляти починає зменшуватися кількість і материнських, і власних гормонів.

Після народження у дитини розвивається ряд станів, які можуть сильно хвилювати мати, якщо вона не знає, що зміни, які відбуваються з дитиною пов’язані з її пристосуванням до нових умов життя. Ці стани неможливо віднести до патологічних, але й нормою їх також назвати не можна. У дитини можуть змінитися маса тіла, колір і температура шкіри, зовнішній вигляд статевих органів, випорожнення, можуть бути й інші прояви. Характерно, що такі зміни виникають незабаром після народження дитини і порівняно швидко зникають. Тому їх називають перехідними, транзиторними, приграничними фізіологічними станами. Пристосування до нових умов існування і становить суть періоду новонародженності.

Тривалість цього періоду за рекомендацією Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) визначена в 4 тижні (28 днів). Однак діти всі різні. Тому період новонародженності може скорочуватися до 2 тижнів, а у недоношених він буває і більше місяця. Розрізняють ранній (перші 7 діб) і пізній (з 8-ої доби по 28-у добу) неонатальні періоди.

Джерело: Мати і дитя. Кишенькова енциклопедія молодої мами. О.В. Єремєєва, А.В. Митрошенков