Оцінка стану новонародженного

Оцінка стану новонародженного

В усьому світі для визначення стану здоров’я дитини після народження використовується 10-бальна шкала, запропонована в 1953 році австралійською дослідницею Вірджинією Апгар. Ця методика дозволяє прогнозувати, як буде надалі розвиватися дитина. Оцінюються п’ять показників: фарбування шкірних покровів, характер дихальних рухів і особливості лементу, частоти серцебиття, м’язовий тонус і рефлекторні реакції. Кожен параметр оцінюється в межах від 0 до 2 балів.

Що це означає? Якщо малюк добре дихає, йому ставлять вищий бал – 2, за хорошу діяльність серця – 2, рожеве забарвлення шкіри – 2, нормальні рефлекси і м’язовий тонус – також по 2 бали. При погіршенні показників оцінку знижують.

Перший раз стан дитини визначають через 1 хвилину після народження. Тільки 15 дітей з 100 мають при цьому оцінку 10 балів. Більшість отримують 7-8 балів через синюшне забарвлення кінцівок (акроціаноз), що є наслідком перебудови кровообігу і зниженого м’язового тонусу. Через 5 хвилин оцінку повторюють. Як правило, вона вища – 8-10 балів. Сумарна оцінка від 8 до 10 балів означає задовільний стан дитини, від 4 до 7 – стан середньої тяжкості і від 1 до 3 – важкий стан малюка.

Хоча ця оцінка надзвичайно важлива й батькам необхідно знати її й пам’ятати, так як в подальшому це може допомогти дільничному лікарю при лікуванні малюка, тим не менш вона відносна для прогнозу подальшого розвитку дитини. Багаторічні спостереження показують, що навіть при низькій оцінці за шкалою Апгар правильно і своєчасно надана медична і педагогічна допомога нерідко дають можливість немовляті нормально розвиватися.

Стан недоношеної дитини оцінюють за шкалою Апгар тричі: через 1 хвилину, 10-15 хвилин і 2 години. Цю останню оцінку розглядають як прогностичну для подальшого розвитку дитини. У недоношених застосовуються й інші методики, наприклад шкала Сильверман, та ін.

Джерело: Мати і дитя. Кишенькова енциклопедія молодої мами. О.В. Єремєєва, А.В. Митрошенков