Харчування під час вагітності

Харчування під час вагітності

Вагітній жінці потрібно харчуватися так, щоб забезпечити, з одного боку, правильний внутрішньоутробний розвиток плоду, а з іншого – збереження власного здоров’я.

Якщо в раціоні матері не вистачає якихось речовин, потрібних дитині для будівництва свого організму, він їх бере з тіла матері. Тоді у неї розвивається патологічний стан, наприклад, залізодефіцитна анемія, або псуються зуби.

Іноді жінки, боячись сильно погладшати, намагаються поменше їсти, не думаючи про те, як це відіб’ється на дитині. В результаті у нього розвивається внутрішньоутробна гіпотрофія, він народжується ослабленим, опірність її організму знижена, деякі органи і системи залишаються незрілими. За даними вчених, неповноцінне харчування вагітних є однією з причин викиднів, загибелі дітей під час пологів і після них.

Однак і надмірне (підвищеної калорійності) харчування призводить до несприятливих наслідків і для матері, і для новонародженного. Посилене утворення жирової тканини у жінки (аж до ожиріння) може стати причиною слабкої пологової діяльності. Багато вагітних жінок посилено харчуються, для того щоб дитина народилася великою – богатирем. Однак більша маса новонародженного аж ніяк не говорить про його богатирське здоров’я. Швидше, навпаки. Хоча би уже тому, що народити велику дитину важко. А значить, він відчуває значно більший родовий стрес, ніж новонародженний з оптимальною масою тіла – від 3000 до 3500 г. Крім того, під час пологів великі діти часто отримують травми, і перш за все – голови. Вони в 2 рази частіше гинуть безпосередньо перед пологами, у пологах або відразу після них, ніж діти з нормальною масою тіла. Великі діти гірше адаптуються до життя поза материнським організмом, повільно ростуть, частіше хворіють. Жінки, що народжують великих дітей, як правило, отримують травми родових шляхів – аж до їх розривів.

Іншими словами, харчування вагітної жінки має бути раціональним – достатнім для матері та плоду. В іншому випадку підвищується ризик захворюваності та смертності дітей.

Харчування жінки міняється в залежності від терміну вагітності. Пов’язано це насамперед із збільшенням маси плоду. Протягом останніх 12 тижнів перед пологами дитина росте найбільш інтенсивно – за цей час вона додає в масі від 2200 до 2500 г.

Тому в першій половині вагітності харчування жінки, як правило, мало відрізняється від звичного. Але треба, щоб воно було різноманітним і містило в необхідній кількості білки, жири, вуглеводи і мінеральні сполуки. Крім того, слід вживати свіжоприготовлену їжу, оскільки при вживанні несвіжих продуктів токсини через плаценту потрапляють до плоду.

На початку вагітності жінці хочеться то одного, то іншого – часто кислого, солоного, гострого. Можна задовольняти ці бажання, але в міру.

При нормальному перебігу вагітності у першій її половині краще їсти від 4 до 5 разів на день, по можливості в один і той же час. У цей період добовий раціон жінки з масою тіла 58-65 кг і зростом 158-165 см повинен відповідати 2400-2700 ккал. У нього входять 110 г білка, 75 г жиру і 350 г вуглеводів, тобто на білки припадає 20-25%, на жири – 20-30% і на вуглеводи – 40-45% раціону.

Через те що в другій половині вагітності плід швидко зростає, органи шлунково-кишкового тракту у жінки відсуваються і трохи здавлюються. Збільшується не тільки плід, збільшуються розміри плаценти, маса молочних залоз, крові, тканинної рідини, жирових відкладень. Зростають навантаження на всі органи і системи. Тому харчування необхідно перебудувати. Загальна кількість їжі збільшується. У раціоні в середньому повинно втримуватися (для тієї ж маси тіла і зросту жінки): 120 г білка, 85 г жиру, 400 г вуглеводів на добу. Енергетична цінність їжі зростає до 2800-3000 ккал. Навіть при нормальному перебігу вагітності, особливо в останні 2 місяці, не можна їсти гостре й солоне, копченості та консерви. Їжу рекомендується недосолювати. М’ясо краще їсти вареним, через день-два.

Смажене м’ясо, грибні та рибні бульйони, м’ясну підливу – не частіше ніж 1 раз на тиждень. Добре щодня вживати в їжу сир, сметану, молочно-кислі сири, випивати до 0,5 л молока. Слідкуйте за тим, щоб їжа була багата повноцінними білками. Ці речовини не тільки є джерелами енергії і постачальниками будівельних “цеглинок” для синтезу власних тканинних білків, ферментів, гормонів матері та плоду, але і виконують в організмі вагітної особливу функцію. Білки забезпечують стійкість нервово-психологічної сфери, підвищують опірність до впливу несприятливих факторів, і насамперед збудників інфекційних хвороб.

У другій половині вагітності потрібно, щоб 50% загальної кількості білків денного раціону доводилося на білки тваринного походження. З них 50% складають білки м’яса та риби, 40% – молока і молочних продуктів, 10% – яєць. Решта 50% можуть бути рослинними білками.

Існує й інший розрахунок. До 16-го тижня вагітності включно жінка повинна отримувати 1 г білку на 1 кг маси тіла, а починаючи з 17-го тижня – по 1,5 г.

Мабуть, не менше значення має для нормального перебігу вагітності правильне вживання в їжу вуглеводів. Це основний вид «палива» в організмі, головне джерело енергії, що використовується в різних реакціях обміну речовин. Повне окислення вуглеводів, що входять в денний раціон у другій половині вагітності (400 г), забезпечує більш 50% добової енергетичної потреби організму.
Є пряма залежність між кількістю вуглеводів в раціоні вагітної і масою плода. При нестачі вуглеводів в організмі в якості «палива» використовуються білки. А це означає, що їх мало надходить до плоду, через що його розвиток погіршується. Якщо жінка не отримує вуглеводів тільки протягом 8 годин, виникають зрушення в обміні речовин – з печінки зникає глікоген, і в результаті знижується опірність організму. Крім того, недолік вуглеводів підсилює процеси збудження в корі головного мозку, що вкрай несприятливо позначається на перебігу вагітності.

Найкраще, якщо вагітна отримує вуглеводи з продуктів, багатих на клітковину – хліба, фруктів, овочів. Починаючи з четвертого місяця вагітності кількість цукру в раціоні потрібно знизити до 40-50 г на добу, замість нього можна їсти мед.

Приблизно 10-20% маси тіла людини доводиться на жири. Вони мають переважно енергетичне значення. Але, крім того, жири містять поліненасичені жирні кислоти – попередники простагландинів – гормоноподібних речовин, виявлених у різних органах і тканинах людини. Ці речовини впливають на діяльність серцево-судинної системи, гладкої мускулатури кишечника, жіночого репродуктивного тракту. У вагітних простагландини беруть участь в родових переймах. Жирова тканина виконує і чисто механічну роль – охороняє інші тканини організму від поштовхів і ударів, а також служить термоизолятором, допомагаючи зберігати внутрішню температуру тіла. У зв’язку з цим необхідно, щоб вагітна жінка отримувала в їжу достатню кількість жирів. Тривале вживання їжі, майже позбавленої жирів, може призвести до загибелі плоду.

Найбільше жирів міститься в рослинних оліях, які до того ж багаті поліненасиченими жирними кислотами. У соєвій олії їх 65-70%, кукурудзяній – 68%, а соняшниковій – 60%, бавовняній – 51%, гірчичній – 23%, оливковій – 14%. Крім того, в жирах різного походження розчинений вітамін Е (токоферол), який ще називають вітаміном розмноження. Якщо його в їжі недостатньо, вагітність не виношується, закінчуючись самовільним абортом. Всмоктаний з їжі вітамін Е концентрується в основному в плаценті і передній долі гіпофіза – свого роду депо цього вітаміну.

У раціоні вагітної має бути до 40% жирів рослинного походження. З тваринних жирів рекомендується вживати в їжу коров’яче масло. Баранячий і яловичий жир, а також маргарин не слід включати в раціон вагітної жінки.

Нормальний перебіг вагітності, здоров’я плоду та новонародженного неможливі, якщо жінка не отримує вітаміни А, D, PP, C, Е, групи В та інші. Вітаміни в якості активної групи багатьох ферментів беруть участь в обміні речовин. Велика їх роль у функціонуванні нервової і серцево-судинної систем, а також травного тракту. Нестача вітамінів в їжі призводить до затримки росту, порушень в розвитку плоду.

Доросла людина має отримувати на добу: вітаміну А – 1,25 мг (або 2-5 мг каротину), D – 13-25 мкг, Е – 30 мг суміші природних токоферолов, РР – 15-25 мг, С – 100 мг, В – 3 мг, В (рибофлавін) – 2-4 мг, В (піридоксин) – близько 2 мг, пантотенової кислоти – 10 мг. Потреба у вітамінах під час вагітності збільшується приблизно у 2 рази.

Щоб отримувати достатньо вітамінів, потрібно більше їсти овочів і фруктів. Однак якщо вагітність припадає на зимові та весняні місяці, в раціон слід додавати за призначенням лікаря вітамінні препарати, наприклад вітамінний комплекс для вагітних Гендевіт (але тільки в тому випадку, якщо жінці не більш ніж 30 років). В останні місяці вагітності корисно опромінюватися ультрафіолетовими променями (кварц) в консультації, завдяки чому в організмі синтезується вітамін D. Ці процедури запобігають розвитку рахіту у дитини.

Під час вагітності не можна забувати про мінеральні солі(кальцій, фосфор, калій, натрій) і мікроелементи (залізо, кобальт, йод і т. д.).

Окремо зупинимося на вживанні кухонної солі. Якщо в першій половині вагітності жінка може отримувати на добу 10-12 г солі, то в другій – не більше 8 г, а в останні 2 місяці ще менше – 5-6 г. Справа в тому, що натрій сприяє затримці рідини в організмі, а отже, появі набряків. У другій половині вагітності це небезпечно, так як нирки працюють з перевантаженням і може розвинутися тяжкий патологічний стан – еклампсія.

Майже 70% загальної маси людини доводиться на рідину. Втрату рідини організмом необхідно заповнювати. Вагітній жінці слід отримувати 1,5 л вільної рідини з водою, молоком, соками, супом, чаєм. Однак в останні 2 місяці вагітності споживання рідини потрібно обмежити 1-1,2 л на добу, особливо якщо жінка схильна до набряків.

Ми розповіли про харчування жінки при благополучному перебігу вагітності. Якщо ж вагітна хвора або вагітність розвивається з відхиленнями від норми, лікар консультації скорегує раціон і режим харчування.

Джерело: Мати і дитя. Кишенькова енциклопедія молодої мами. О.В. Єремєєва, А.В. Мітрошенков