Дитина і стрес: від чого, чому і що з цим робити?

Дитина і стрес: від чого, чому і що з цим робити?

Стрес може відчувати будь-яка людина, в тому числі і діти. Стрес у дитини – це специфічний стан, при якому спостерігається підвищене емоційне напруження унаслідок інтелектуальних і емоційних перевантажень.

Проблемою є те, що розпізнати стрес у дитини буває досить складно, оскільки малюк не завжди розуміє і може висловити те, що з ним відбувається.

Батьки повинні бути дуже уважними до свого малюка і їх повинні насторожити наступні симптоми: поганий настрій дитини, сильна стомлюваність, зниження працездатності, головні болі, істотне погіршення пам’яті, пригніченість і дратівливість, порушення сну, іноді агресивність малюка, плаксивість, відмова від їди. Всі ці симптоми можуть свідчити про те, що у Вашої дитини стрес.

Чому дитина може відчувати стрес?

Стрес у дитини виникає з багатьох причин, в тому числі, через змыни в житті (відвідування дитячого садочку або школи, переїзд, розлучення батьків, смерть близької людини тощо), при звичайних життєвих ситуаціях, які супроводжуються невідомістю або болем, а також з причини кризових ситуацій (насильство на очах у дитини, стихійне лихо тощо).

Крім цього, дитина може відчувати стрес на тлі досить інтенсивних розумових і емоційних навантажень, неблагополучної обстановці в сім’ї, конфліктів з батьками, однокласниками та друзями.

У більшості випадків, дитина дуже важко переживає стресовий стан, так як у неї ще не сформувався захист проти стресу на належному рівні.

Що ж робити батькам, якщо їх дитина відчуває стрес?

У тому випадку, якщо у дитини стрес, то батьки можуть надати їй необхідну допомогу. Найголовніше для початку зрозуміти, що малюк знаходиться в стресовому стані і намагатися максимально уберегти його від непосильних навантажень. При цьому не потрібно намагатися захистити його абсолютно від усіх стресових ситуацій, оскільки, таким чином, у малюка не буде вироблятися стресостійкість.

Якщо у дитини стрес, що батьки повинні всіляко її підтримувати, а, у разі необхідності, вчасно звернутися за допомогою до фахівця. Також батьки повинні навчити малюка доступним способам зняття надлишкового стресу. Це може бути прогулянка на природі, заняття спортом або улюбленою справою, спілкування з близькими людьми і багато іншого.

Крім цього, існує безліч спеціальниx прийомів негайної самопомочі в стресових ситуаціях, у тому числі м’язова релаксація, дихальні вправи, викликання зорових образів та ін.

Що ж робити батькам у тому випадку, якщо дитина відчуває стрес з причини втрати близької людини?

По-перше, такому малюкові варто допомогти пережити втрату. Безперечно, втрати в житті дитини є найбільш травмуючими подіями, але, в той же час різні втрати – це природна, нормальна частина життя. По-друге, потрібно спробувати поговорити з дитиною на цю тему, вислухати його переживання і почуття. Також можна обговорити з малюком тему того, на що схожі горе, радість, сум, страх. Добре якщо дитина погодиться намалювати різні почуття. Під час малювання попросіть її подумати, що їй може допомогти пережити втрату.

Будь-яка дитина досить важко переживає втрату близької людини. У цей момент потрібно постаратися оточити малюка турботою і любов’ю, для того, щоб він відчув, що, не дивлячись на те, що дорога людина пішла з його життя, але він, як і раніше, буде оточений любов’ю і матиме захист.

У тому випадку, якщо дитина протягом досить тривалого часу не здатна самостійно керувати своєю поведінкою, у неї відсутні будь-які прояви почуттів, зовсім відмовляється від їжі, у неї спостерігається порушення сну і сильні страхи, то такій дитині необхідна допомога фахівця.

Що ж робити батькам дитини, яка відчуває стрес через екстремальні обставини, у тому числі насильство, стихійні лиха, конфлікти?

У такому випадку дуже важливо розуміти, що діти, які потрапили в екстремальні ситуації, можуть до безкінечності грати в ігри, які з боку здаються жахливими: у війну, землетрясіння, похорон та ін. Не варто забороняти або перешкоджати таким іграм, оскільки саме такі ігри можуть допомогти малюкові пережити стрес, вилікуватися емоційно і психічно.

Ніколи не залишайте малюка наодинці зі своїми переживаннями і постарайтеся допомогти йому подолати стрес.