Правила проведення масажу у дітей
Техніка, прийоми виконання масажу дітям – такі ж, як і дорослим, проте методика більш щадна, оскільки шкіра у дітей неясна, вони легко збудливі.
Масаж не повинен викликати або посилювати больові відчуття.
Особливість масажу для дітей грудного і молодшого дошкільного віку – обов’язкове поєднання його (в кожній процедурі) з фізичними вправами.
Проводять масаж в провітреному приміщенні при температурі повітря не нижче +20 ° С, грудним дітям-не нижче +22 ° С.
Після масажу дітей раннього віку слід одягнути в теплу білизну і дитина повинна відпочити.
Масаж проводять через 1-1,5 год після годування або між годуваннями.
Не можна масажувати дітей перед сном.
Тривалість процедури – від 5-8 до 30 хв (в залежності від віку і кількості охоплених областей тіла).
На курс лікування призначають 10-15 процедур; при дитячому церебральному паралічі, млявих парезах, сколіозі, кіфозі – до 20-25 процедур, щодня або (найчастіше) через день.
Перерву між повторними курсами визначають індивідуально, але вона повина бути не менше 10-15 днів.
Загальний масаж дітям грудного і молодшого дошкільного віку призначають у поєднанні з фізичними вправами через день, тривалістю не більше 30 хв.
При масажі дітям, як правило, не слід користуватися мазями, кремами. При жирній шкірі, підвищеній пітливості дитини шкіру його припудрюють тальком; при сухій шкірі дитини масажист змащує свої руки гліцерином, олією (для грудних дітей – прокип’яченою), дитячим кремом або припудрує шкіру дитини тальком.
Масаж ефективний при максимальному розслабленні м’язів у дитини.
Дозування масажних прийомів і інтенсивність їх виконання повинні наростати поступово.
Масаж грудей, живота, спини, кінцівок для посилення лімфо-і кровообігу, поліпшення венозного відтоку проводять по ходу лімфатичних і кровоносних судин в напрямку струму крові й лімфи:
- на руках рухи направляють від пальців до пахвової западини;
- на ногах – від пальців до пахової області;
- на грудях – від грудини в обидві сторони до пахвової западини;
- у верхній і середній частинах спини – від хребта до пахвової западини;
- в попереково-крижовій області – в напрямку до пахової області;
- на шиї, голові – вниз до підключичної області;
- на животі рухи направляють за годинниковою стрілкою навколо пупка і далі, розширюючи, до бічної поверхні тіла.
Не можна масажувати пахвову западину, пахову область, пупок, соски, статеві органи, внутрішню поверхню стегон – щоб уникнути прояву сексуальних рефлексів; у грудних дітей – також і область печінки і суглоби.
Сучасною основою масажу служить клініко-фізіологічний підхід при виборі методики з урахуванням причини захворювання, особливостей перебігу патологічного процесу, функціонального стану нервової системи, віку дитини, знання дії прийомів.
Тому методика масажу при кожному захворюванні має специфічні особливості.
Так, наприклад, при спастичних паралічах у дітей, які страждають дитячим церебральним паралічем, масажні прийоми для спастичних м’язів повинні носити переважно характер легких погладжувань, розтирань, вібрації.
Для м’язів-антагоністів можна застосовувати всі прийоми, крім глибокого розминання, і потрібно прагнути не посилювати спастичні прояви, досягати розслаблення.
При млявих парезах, паралічах (наприклад, при поліомієліті) масаж повинен бути більш енергійним і тривалим, із застосуванням всіх прийомів.