Єдина дитина в сім’ї: як уникнути помилок виховання

Єдина дитина в сім’ї: як уникнути помилок виховання

Як живеться єдиній дитині в сім’ї, ким вона зростає і як уникнути помилок у вихованні?

Не кожна сучасна сім’я може дозволити собі виховувати декількох дітей. Для більшості, навіть двоє – це справжня розкіш. Діти потребують постійної уваги, яку часто просто не можуть дати зайняті допізна на роботі батьки. Матеріальне становище теж важливе. Зараз забезпечити малюка всім необхідним складно, ось чому не можуть зважитися на ще хоча б одну дитину.

Але як живеться єдиній дитині в сім’ї і як уникнути помилок у вихованні? Про це і піде мова нижче.

Якщо дитина в сім’ї одна, то вся любов батьків, як і матеріальні блага, дістаються тільки їй. У дитини, що не має братів чи сестер, немає перед собою об’єкта порівняння, що вкрай важливо для розвитку особистості. Тому доводиться порівнювати себе з оточуючими дорослими, що не завжди добре для дитячої психіки. У єдиної дитини менше можливості спілкування з іншими дітьми. Ігри в пісочниці цього не компенсують – дитині доводиться багато часу проводити на самоті. І, звичайно ж, щоб вирішити будь-яке завдання, дитині часто просто нема до кого підійти, крім батьків, що вона і змушена робити. Але тут є багато мінусів, адже малюк блискавично звикає до того, що батьки завжди і у всьому допоможуть. Він просто відмовляється робити деякі речі самостійно.

Єдина дитина – центр всесвіту.

Так зазвичай і відчуває себе така дитина, навколо якої сконцентроване життя членів родини. І найстрашнішу помилку допускають дорослі, які підтримують в дитині подібне відчуття. Наприклад, малюк не може зав’язати шнурок на кросівках – і мама одразу ж біжить на допомогу. Так наступного разу дитина навіть намагатися не стане, а навіщо? Адже мама за першим покликом виправить все за дві секунди. Лише пару разів ви допустите подібну ситуацію – і дитина почне вимагати допомогу. Згодом такі діти ревнують батьків до роботи, до друзів, вимагаючи до себе підвищеної уваги.

Адаптація єдиної дитини до нових умов. Якщо у вас одна дитина в сім’ї, то їй буде набагато важче перенести адаптацію до нового колективу. І в школі, і в дитячому садку, і в спортивній секції їй буде складно ужитися з іншими дітьми, звикнутися з режимом і новими правилами. Адже вона звикла, що в будинку вся увага звернена тільки на неї, а тут доводиться ділити увагу з усіма. Якщо дитина потрапляє в конфліктну ситуацію з вчителями або однокласниками, то вона може навіть виявляти агресію і мучитися від почуття образи, наче їй всі чимось зобов’язані.

Виховувати єдину дитину непросто. Тут є безліч нюансів, які краще врахувати батькам. Через надмірну опіку і потурання всім дитячим примхам з дитини може вийти один з нижчеописаних типів особистості.

Тип перший – сором’язливий.

Це дитина, для якої дорослі готові зробити все що завгодно. Вона виростає абсолютно позбавленою самостійності. Кожен крок, що вимагає прояву ініціативи, відразу ж викликає у неїх величезне складне становище. Така дитина найчастіше залишається в тіні однолітків, їй важко заводити нових друзів, вона не може нормально жити в навколишньому світі без допомоги дорослих.

Другий тип – егоїстичний.

Така дитина всерйоз думає, що вона особлива, а оточуючі люди стоять рангом нижче неї. Вона важко адаптується в будь-якому колективі, так як не хоче підлаштовуватися під інших. Чіткі правила, режим і певні ситуації її дратують, вона вважає, що все має бути навпаки. Така дитина – маленький деспот, але в майбутньому вона перетворюється на великого егоїста. Вона назавжди звикає вважати свою персону найбільш значущою і важливою.

Як виховувати єдину дитину?

Щоб не прищепити своїй дитині егоїзм або зайву сором’язливість, потрібно правильно підійти до питань виховання. Безумовно, виховувати будь-яку дитину необхідно в турботі та любові, але всього цього має бути в міру. Потрібно навчитися розуміти, що всі навколишні люди не менше її самої потребують уваги і любові.  Віддайте своє чадо в дитячий сад, навіть якщо бабуся вільна від роботи і може посидіти з ним. Не бійтеся, що в садку дитина нахапається болячок. Це, до речі, навіть на думку медиків піде дитині тільки на користь. Багатьма хворобами краще перехворіти в дитинстві, ніж мучитися від них потім.

Нехай у дитини будуть друзі, щоб вона могла порівнювати себе з ними, а не з дорослими, які поруч. Навіть якщо у вашої дитини немає рідного брата і рідної сестри – у неї швидше за все є двоюрідні чи троюрідні родичі. Обов’язково підтримуйте з ними родинні зв’язки, нехай ваша дитина привчається до поважного і ніжного відношенню до всіх членів сім’ї.

Не давайте дитині собою керувати. Не прагніть по першому побажанню виконувати всі забаганки дитини, навіть якщо ви маєте всі можливості для цього. Ряд деяких обмежень принесе лише користь.

Дуже важливо виховувати в дитині самостійність. Дайте їй можливість частіше допомагати вам. Так дитина стане почувати себе впевненіше, вона зможе впоратися з будь-якими труднощами під час відсутності дорослих. Нехай ваша дитина зрозуміє, що в житті треба вміти не тільки отримувати, а й віддавати щось взамін. Тоді з неї не виросте егоїст або боязкий скромник. Доведено, що діти, які відчувають батьківську любов, завжди стають щасливими, навіть якщо в житті не все йде так, як хотілося б.

Джерело: kolo.poltava.ua