Особливості перебігу захворювань у дітей

Особливості перебігу захворювань у дітей

Можливо, ви звернули увагу на те, що в ранньому дитячому та дошкільному віці ваша дитина часто хворіє гострими респіраторними захворюваннями (ГРЗ) та іншими хворобами. Як правило, більшість батьків схильні звинувачувати в цьому дитячі установи. Проте в школі ваша дитина також контактує з іншими дітьми, на перервах вона іноді навіть вибігає на вулицю, забувши надіти пальто, приходить додому з мокрими ногами або встигає замерзнути, чекаючи автобуса, але при цьому чомусь залишається здоровою.

Як свідчить статистика, діти протягом перших 6 років життя хворіють 4 – 5 разів на рік, надалі лише 1 – 2 рази на рік або навіть рідше. Цифри говорять про те, що найбільша смертність відзначається у дітей протягом першого дня, першого місяця і першого року життя.

Таким чином, чим молодша дитина, тим легше їй захворіти і тим важче протікає у неї хвороба.

Новонароджений малюк, який виріс в стерильних внутрішньоутробних умовах, ще не адаптувався до умов зовнішнього середовища, він ще не контактував з хвороботворними збудниками. Захисні сили новонародженого слабкі. Особливостями грудного віку є також недостатнє вироблення антитіл і нездатність утворювати клітинний бар’єр навколо вогнища інфекції. У зв’язку з цим захворювання у грудних дітей і дітей молодшого віку розвиваються швидко і мають тенденцію до поширення по всьому організму.

Наприклад, невеликі гнійники на шкірі немовляти можуть легко стати причиною загального захворювання – сепсису. Захворювання в ранньому дитячому віці характеризуються також одночасним ураженням декількох органів.

Так, запалення легенів у дитини може супроводжуватися ураженням печінки та нирок, проносом, симптомами подразнення мозкових оболонок. Важкий стан може розвинутися практично відразу ж після початку захворювання.

Особливістю дитячого віку є також швидке виснаження резервів організму під час хвороби. Наприклад, у грудних дітей і дітей молодшого віку при сильному проносі і блювоті легко розвивається зневоднення, яке саме по собі викликає вкрай важкий стан. У дорослої людини запасів поживних речовин вистачає на 7 – 8 днів, у дитини ж при голодуванні резерви виснажуються протягом 3 – 4 діб. У зв’язку з цим немовля з сильним проносом небезпечно залишати вдома. Ось чому педіатри особливо наполягають на госпіталізації таких дітей.

У хворих дітей значно частіше, ніж у дорослих, розвивається дихальна недостатність. Порушення серцевої діяльності спостерігаються у дітей рідко, крім випадків запалення серцевого м’яза (міокардит). Значно частіше розвивається у них судинна недостатність – колапс. Нерідко на фоні важких захворювань у дитини уражається головний мозок і виникає стан так званого нейротоксикоза, при якому короткий період збудження змінюється млявістю, апатією, помутнінням свідомості. З’являється блювання, підвищується температура, яка не знижується навіть при прийомі жарознижуючих препаратів, можуть виникнути і судоми.

Незважаючи на важкий перебіг захворювання, дитина одужує швидше, ніж при аналогічній ситуації дорослий. Відбувається це завдяки здатності тканин дитячого організму до відновлення.

Джерело: “Якщо дитина захворіла”. Лаан І., Луйга Е., Тамм С.