Мамоведія
Все про здоров'я і розвиток дитини

Резус фактор при вагітності.

Резус фактор при вагітності.

Що таке несумісність крові матері та плоду? Чи впливає вона на внутрішньоутробний розвиток дитини. Для того щоб відповісти на ці питання, нагадаємо про деякі властивості крові.

Кров складається з плазми (55%) і формених елементів (45%), до яких відносяться еритроцити, лейкоцити і тромбоцити. Якщо змішувати плазму крові однієї людини з еритроцитами іншої, то в деяких випадках еритроцити почнуть склеюватися, утворюючи грудочки. Це явище було названо реакцією аглютинації, або склеювання. Пізніше в плазмі були виявлені антитіла, які позначили a і b, а в еритроцитах – антигени, названі А і В.

Антигени – це речовини, що володіють здатністю при введенні їх в кров або під шкіру викликати утворення специфічних білків – антитіл.

Коли зустрічаються антитіла і відповідні їм антигени виникає реакція аглютинації. Порівнюючи антигени еритроцитів і антитіла плазми крові у різних людей, К. Ландштейнер і Я. Янський виділили чотири групи крові: 0 або I, А чи II, В або III, АВ або IV. Пари антиген – антитіло (А і a, В і b) були названі однойменними.

Виявилося, що в крові людини не можуть одночасно існувати однойменні антигени і антитіла, так як це викликало б реакцію аглютинації.

В еритроцитах крові групи 0 (I) немає антигенів, але в її плазмі присутні антитіла a і b. В еритроцитах групи А (II) є антиген А, а в сироватці – антитіло a . Група крові B (III) характеризується наявністю в сироватці антитіла b, а в еритроцитах – антигенів В. І нарешті, еритроцити групи АВ (IV) містять обидва антигени, в сироватці ж антитіл немає.

Cумісною за групою вважають кров, якщо в еритроцитах донора і плазмі реципієнта не міститься однойменних антигенів та антитіл. Цей принцип використовується при переливанні крові.

У 1940 році К. Ландштейнер і І. Вінер виявили ще один антиген в крові людини. Вперше він був знайдений в еритроцитах мавпи макаки-резус. Цей антиген назвали резус-фактором. Виявилося, що він присутній в еритроцитах 85% людей (резус-позитивні) і тільки у 15% його немає (резус-негативні). На відміну від антигенів А і В резус-фактор не має відповідних йому вроджених антитіл. При першому введенні резус-позитивної крові резус-негативній людині нічого небезпечного для неї не відбувається – еритроцити донора не встигають склеїтися, так як швидко руйнуються. Однак антитіла до резус-фактору в організмі резус-негативного реципієнта починають вироблятися і тривалий час зберігаються. Відбувається сенсибілізація його організму, він стає чутливим до резус-фактору. І якщо такій людині знову ввести резус-позитивну кров, наявні в її крові антитіла на цей раз призведуть до склеювання еритроцитів донора. Можливий розвиток гемотрансфузійного шоку (розлад кровообігу, дихання і обміну речовин, пошкодження нирок).

На формування плоду впливає і резус-, і групова несумісність з кров’ю матері.

Резус-несумісність крові. Якщо кров матері резус-негативна, а у дитини резус-позитивна, то в цьому випадку плід може захворіти. Організм матері починає виробляти антитіла проти резус-фактора дитини. Антитіла, проникаючи в його кров через плаценту, викликають склеювання еритроцитів у плода, а потім їх руйнування. При повторних вагітностях резус-конфлікт стає все більш вираженим, так як резус-антитіла у матері зберігаються від попередніх вагітностей, і, отже, небезпека для дитини підвищується.

Оскільки резус-фактор з’являється в крові плода до 12-го тижня внутрішньоутробного розвитку, руйнівний вплив на кров дитини буде тривалим і викличе серйозні порушення в його життєдіяльності – через нестачу еритроцитів у плоду розвиваються гіпоксія тканин і органів, важка хронічна анемія , глибокі порушення обміну речовин і кровообігу. Дитина може загинути в утробі матері або народитися з гемолітичною хворобою.

При набряковій формі у дитина може народиться з набряком підшкірного жирового шару, накопиченням рідини в порожнинах тіла і тяжкою анемією. У більшості випадків при набряку гемолітичної хвороби новонароджені гинуть у перші години життя.

Найбільш поширена і важка форма гемолітичної хвороби новонародженого - жовтянична форма – характеризується збільшенням печінки і селезінки, помірною анемією і жовтяничним забарвленням шкіри, яке з’являється в 1-2-гу добу життя і швидко прогресує. Це пов’язане з підвищенням в крові дитини концентрації білірубіну.

Білірубін утворюється при розпаді еритроцитів, суха речовина яких на 90-95% складається з гемоглобіну. Під час перетворення гемоглобіну утворюється так званий «непрямий», або вільний, білірубін. Ця сполука потрапляє в печінку, де знешкоджується, перетворюючись на «прямий» білірубін, і виводиться з організму. Із двох форм білірубіну «непрямий» володіє сильною токсичною дією, тоді як «прямий» є сполукою нешкідливою.

Якщо під час внутрішньоутробного розвитку вільний білірубін, що утворюється у плода через масовий розпад еритроцитів під дією резус-антитіл матері, виводиться через плаценту і знешкоджується в печінці вагітної жінки, то новонароджений позбавлений цієї можливості. Розпад еритроцитів у дитини продовжується під впливом резус-антитіл материнського організму, що містяться в його крові. Нейтралізувати токсичну дію білірубіну печінка дитини не в змозі: ферментна система, що бере участь у перетворенні цієї сполуки, у неї ще не дозріла. І вільний білірубін накопичується в крові дитини. Якщо в нормі в крові людини міститься від 0,25 до 1,2 мг%, а частіше 0,8 мг% вільного білірубіну, то його концентрація 2 мг% і вище призводить до жовтяниці, яку називають гемолітичною (гемоліз – розпад еритроцитів).

Якщо кількість вільного білірубіну в крові зростає до 18-20 мг%, відбувається ураження мозку дитини (ядерна жовтяниця). Цього ускладнення можна запобігти, якщо вжити екстрених заходів (провести, наприклад, штучне переливання крові).

Найбільш легкою є анемічна форма гемолітичної хвороби.

Отже, резус-несумісність крові матері та плоду може призвести до дуже тяжких наслідків для дитини. Тому кожна дівчинка, дівчина, жінка повинна знати свою резус-приналежність. Може статися так, що через травми або під час операції потрібне переливання крові. І жінці, дівчинці, дівчині з резус-негативною кров’ю можуть перелити кров від резус-позитивного донора. Її організм буде сенсибілізований, в ньому почнуть вироблятися резус-антитіла. І тоді вже перша дитина у такої жінки народиться з гемолітичною хворобою.

Жінці з резус-негативною кров’ю краще абортів не робити. Як ми вже говорили, резус-фактор у плода з’являється досить рано, і, хоча в ті терміни вагітності, коли дозволено робити аборт, плацента ще не сформована, резус-фактор потрапляє в кров жінки під час операції і сенсибілізує її організм. Якщо у резус-негативної жінки не було абортів і переливань резус-позитивної крові, перша вагітність у неї з імовірністю 95% завершується народженням здорової дитини. Тільки один новонароджений з 25 у такому випадку з’являється на світ хворим. Від другої вагітності хворою народжується кожна друга дитина. Тому молоде подружжя повинно пам’ятати: якщо у жінки кров резус-негативна, перша вагітність у неї повинна закінчитися народженням дитини.

Відзначимо, що ефективно пригнічує утворення резус-антитіл введення протягом 48 годин після штучного аборту, або перших пологів, або переливання резус-позитивної крові резус-негативній жінці імуноглобуліну антирезус-Rho (D) людини.

Групова несумісність крові. Якщо у жінки перша група крові (0), а у дитини – друга (А) або третя (В), то антитіла матері проникають через плаценту в кров плода і викликають спочатку аглютинацію, а потім руйнування його еритроцитів. Дитина і в цьому випадку може народитися з гемолітичною хворобою. Групова несумісність крові матері та плоду дуже поширена. Незважаючи на те що групові антигени у плода з’являються з 5-6-го тижня внутрішньоутробного розвитку, а у матері є вроджені a- та b-антитіла, гемолітична хвороба у новонароджених виникає рідше і в більш легкій формі, ніж при резус-несумісності крові. Тільки в одному випадку на 2500 у дитини розвивається важка патологія, коли потрібно штучне переливання крові.

Чому так відбувається? Групові антигени містяться не тільки в еритроцитах, але і у всіх тканинах організму. Так, групові антигени плода знаходяться в дитячій частині плаценти, амніотичній оболонці, у великій кількості виділяються в навколоплідні води. Створюється своєрідний захисний бар’єр, який приймає на себе основний удар імунної системи материнського організму. Її антитіла агглютинують з антигенами захисного бар’єру і затримуються. Нехай не повністю, але так чи інакше їх дія на плід стає значно слабкішою. У той же час амниотична оболонка і рідина позбавлені резус-антигенів, тому резус-антитіла безперешкодно проникають до плоду, викликаючи більш важкі форми гемолітичної хвороби, ніж при груповій несумісності крові.

Зустрічається й такий варіант, коли резус-негативна жінка має першу групу крові, а її чоловік – резус-позитивну другу. Здавалося б, резус-позитивній дитині з другою групою крові в цьому випадку загрожує важка гемолітична хвороба. Однак цього не відбувається. Найчастіше дитина народиться здоровою або з легкою формою патології. У чому ж справа? Це явище пов’язане з так званою конкуренцією антигенів. Якщо в організм потрапляє кілька антигенів, то антитіла виробляються до найсильнішого з них. Групові антигени сильніше резус-фактора. В організмі матері будуть утворюватись антитіла тільки проти групового антигену А. Групова ж несумісність крові, як ми тільки що показали, для плоду менш небезпечна, ніж несумісність по резус-фактору.

Під час вагітності резус-негативні жінки повинні щомісяця здавати кров для дослідження на резус-антитіла, особливо на 24-й, 32-й, 36-й тижнях. Важливо також визначити і резус-приналежність батька. Під особливим спостереженням у жіночій консультації та пологовому будинку повинні перебувати і жінки з першою групою крові, якщо чоловік має іншу групу.

Завдяки грамотній профілактиці можна запобігти багатьом ускладненням під час вагітності.

 

Статті на тему "Все про вагітність"

Планування вагітності Все про вагітність

Друга вагітність: що змінюється?

Планування вагітності Все про вагітність

ХГЛ під час вагітності: що означає, і навіщо сдавати аналізи