Нейродерміт

Image 640xs

Нейродерміт є специфічним шкірним захворюванням, яке в більшості випадків має хронічну форму і до кінця не лікується. У будь-якому випадку, дане захворювання вимагає своєчасного виявлення і адекватного лікування.

Нейродерміт – це захворювання шкіри дитини нервово-алергічного характеру. У медицині можна зустріти й іншу назву цієї хвороби – атопічний дерматоз. Причиною виникнення захворювання найчастіше виступає спадковість, але також її можуть спровокувати будь-які алергени, такі як продукти харчування, пилок квітів, пух, пил і шерсть тварин.

Лікарі виділяють два основних види нейродерміту – дифузний і атопічний. При дифузному нейродерміті відзначається одночасне ураження будь-яких ділянок шкіри дитини, таких як обличчя, шия, підколінні згини і т.д. Хвороба характеризується тривалим перебігом і сезонністю. При атопічному нейродерміті спостерігається досить важкий перебіг хвороби, яка виражається у формі спадкового шкірного аллергоза.

Основними симптомами хвороби є поява сухого або вологого висипу у вигляді пухирів, плям, гнойничков, рубців, здуття, кірочок, лусочок. Локалізується такий висип зазвичай на колінах, ліктях, за вухами, на шиї і пальцях дитини.
Дитина відчуває при цьому дискомфорт, так як висип дуже свербить.

Дифузний нейродерміт у малюків у віці до 2 років спостерігається у вигляді мокрих вогнищ червоного кольору, покритих кірками. Цей висип найчастіше буває на шиї, щоках, голові, тобто на верхній частині тулуба. У більш старших діток, хвороба протікає тривало і наполегливо, а сам висип може спостерігатися на таких ділянках як, область очей, рота, поверхня рук і ніг.

Нейродерміт повинен діагностувати лише лікар, хоча зробити це досить просто. При цьому призначаються біохімічні та імунологічні аналізи. За результатами аналізів у хворих нейродермітом спостерігається підвищений рівень імуноглобулінів класу Е в крові.

Лікування даного захворювання повинно бути спрямоване на усунення порушень в системах і органах дитини і фіксування даного результату.

При лікуванні лікар підбирає спеціальну дієту, з обмеженням гострих, копчених, жирних страв, цитрусових, шоколаду, яєць і коров’ячого молока. Також необхідно забезпечити маляті постійне знаходження в чистому, провітреному приміщенні без квітів, тварин та акваріумів. Особливу увагу потрібно приділити одягу хворої дитини, для виключення тертя об уражені ділянки шкіри. Для зовнішнього застосування доктор призначає спеціальні мазі, примочки та пасти.

В цілях профілактики захворювання необхідно повністю виключити контактування дитини з алергенами і подразниками.

Авторизуйтесь Щоб мати змогу залишати коментарі