Трави камінь точать. Як боротися з сечокам'яною хворобою?
Внаслідок порушення обміну речовин в організмі створюються умови для випадання солей в осад, з якого й утворюються камені, що в свою чергу призводить до хвороби, яку і називають сечокам'яною. Сечокам'яна хвороба вражає переважно дорослих.
Звідки виникають камені?
Виникненню каменів сприяє тривале вживання продуктів, що містять велику кількість мінеральних солей, порушення обміну речовин, а також застій сечі в сечових шляхах - нирках, сечоводах, сечовому міхурі.
До розвитку сечокам'яної хвороби можуть призвести такі фактори, як спадкова схильність;
хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту (гастрит, коліт, виразкова хвороба тощо) та органів сечостатевої системи (пієлонефрит, простатит, аденома передміхурової залози, цистит та ін );
порушення функції навколощітовидних залоз;
остеомієліт, остеопороз, інші захворювання кісток або травми;
тривале зневоднення організму, що відбувається внаслідок отруєння або інфекційного захворювання;
нестача в організмі вітамінів, особливо групи D;
постійне вживання продуктів, які підвищують кислотність сечі (гостре, кисле, солоне);
вживання жорсткої води з високим вмістом солей;
географічний фактор (у людей, що проживають в жаркому кліматі, ймовірність виникнення сечокам'яної хвороби вище);
постійна нестача ультрафіолетових променів.
Вимотуючий біль
Сечокам'яна хвороба розвивається поступово і проявляється тільки, коли камінь досягає відповідних розмірів і порушує відтік сечі. Почавши свій рух по сечоводу камінь розміром 3-4 мм може викликати таку ниркову кольку, що людина в буквальному сенсі слова лізе на стінку.
Ниркова колька - найбільш характерний симптом сечокам'яної хвороби. Це різка, раптова, переймоподібна біль. Найсильніша біль в поперековій області, стихаючи і поновлюючись, може тривати кілька днів.
Біль припиняється у випадку, якщо камінь переміщується або виходить з сечоводу в сечовий міхур.
Крім ниркової коліки при сечокам'яній хворобі з'являються тупі, виснажливі болі в попереку, які посилюються під час фізичного навантаження або навіть просто при зміні положення тіла. Це один з найбільш типових симптомів наявності каменів у сечовивідних органах.
Коли з нирки камінь потрапляє в сечовід, біль відчувається внизу живота, паху, статевих органах, може навіть віддавати в ногу.
Після сильного нападу болю камені можуть відходити разом з сечею.
Про сечокам'яну хворобу свідчить біль при сечовипусканні і прискорене сечовипускання. Подібна біль говорить про те, що камені присутні в сечовому міхурі або сечоводі.
Під час сечовипускання струмінь сечі може перериватися, хоча хворий відчуває, що сечовий міхур не випорожнився. Це так званий синдром «закладання»; сечовипускання продовжиться, якщо поміняти положення тіла.
Симптомами хвороби також є кров у сечі (може з'явитися після сильного болю або після фізичного завантаження);
помутніння сечі;
високий артеріальний тиск;
підвищення температури тіла до 38-40 градусів (характерно для приєднання пієлонефриту - запалення нирок).
Як уникнути ускладнень?
Не вилікувана вчасно сечокам'яна хвороба може викликати загострення інфекційних захворювань нирок і сечового міхура.
При відсутності лікування виникає пієлонефрит (запальне захворювання нирки) в гострій або хронічній формі.
Далі процес може розвинутися в гнійне розплавлення нирки. В цьому випадку нирка може бути вилучена.
Камені сечового міхура можуть бути причиною надзвичайно болючих нападів гострого циститу і ниркової недостатності.
Для лікування і профілактики сечокам'яної хвороби сучасна медицина радить застосовувати фітопрепарати з екстрактами цілющих лікарських трав (золотушника, любистку, польового хвоща, споришу, петрушки і т.д.) з комплексною дією (Уронефрон).
Золотарник, любисток і насіння пажитника мають протизапальну, антисептичну дії і полегшують перебіг таких захворювань, як хронічний цистит, простатит і пієлонефрит.
Польовий хвощ і листя берези знімають біль, спазми, виводять токсини з організму.
Такі препарати сприяють безболісному виведенню сечі і запобігають утворенню нових каменів у нирках.