Мононуклеоз

Image 640xs

Мононуклеоз – це інфекційна хвороба, спровокована вірусом Енштейн-Барр, або цитомегаловірусом.

Типовими симптомами хвороби є наступні – підвищена температура тіла, яка може триматися 5-10 діб, збільшення шийних лімфатичних вузлів, збільшення печінки та селезінки, сухий риніт. У дітей дуже часто спостерігаються нічне хропіння через закладеніть носа, набряк повік і підшкірної клітковини обличчя, запалення лімфоїдної тканини аденоїдів і піднебінних мигдалин (тонзиліт).

У малюків до трьох років дуже часто мононуклеоз протікає без особливих симптомів, або супроводжується симптомами, дуже схожими на ГРВІ, а також помірним збільшенням печінки і селезінки, помірним запаленням шийних лімфовузлів, висипом, найчастіше на обличчі і грудях.

Вірус не є стійким до факторів зовнішнього середовища, і інфікування може відбутися тільки при безпосередньому контакті з хворим повітряно-крапельним шляхом. У дитячих установах діти можуть заражатися, взявши в рот заражену іграшку, або інший предмет. Також дитину може заразити хворий дорослий, поцілувавши її. Інкубаційний період може тривати від двох днів до двох тижнів.

Мононуклеоз є небезпечним для дитячого організму, оскільки може спровокувати ряд серйозних ускладнень:

1.Виникнення імунодефіциту, оскільки віруси мононуклеозу вражають лімфоцити, які відповідають за лімфоїдну систему.

2.Приєднання бактеріальної флори, наприклад стрептококової або стафілококової інфекції, що спричиняє гнійні або фолікулярні затяжні ангіни, отит, бронхіт або пневмонію.

3.Ураження печінки, що загрожує гепатитом, який викликаний вірусом Енштейн-Барр.

Рідко у малюків зі слабким імунітетом, на тлі мононуклеозу, можуть виникнути захворювання крові, центральної нервової системи, захворювання очей, розрив селезінки.

Для діагностування захворювання досить виявити його симптоми, які дуже добре спостерігаються, тому мононуклеоз можна встановити при звичайному огляді лікаря. Також потрібно здати аналізи крові на виявлення в ній атипових мононуклеарів, збільшення кількості лімфоцитів і моноцитів, аналіз на наявність антитіл імуноглобулін M і G до вірусу Енштейн-Барр і до цитомегаловірусу.

Лікування мононуклеозу призначається тільки лікарем, виходячи з віку малюка, стадії і тяжкості захворювання та враховуючи результати аналізів. Конкретного препарату, який би надавав безпосередній вплив на мононуклеоз, не існує, тому проводять симптоматичне лікування. Призначаються судинозвужувальні краплі й інтерферон у ніс, імуномодулятори, а в разі необхідності – противірусні препарати. Малюкові, у якого спостерігається збільшення печінки та селезінки показана дієта.

При лікуванні мононуклеозу у більшості дітей сильно слабшає імунітет, і такі діти можуть легко захворіти простудними захворюваннями. Повний процес відновлення після хвороби може тривати близько півроку. Слід мати на увазі, що якщо у дитини дуже довго спостерігаються зміни в загальному аналізі крові, то її слід обов’язково показати гематологу.

У разі проведення неправильного лікування мононуклеозу, дитина може бути носієм цього вірусу. Саме тому, після лікування необхідно здати спеціальний аналіз, щоб упевнитися у відсутності даного вірусу в крові дитини.

Авторизуйтесь Щоб мати змогу залишати коментарі