Косоокість

Image 640xs

Як повернути зір на правильний шлях .

Ви стали помічати, що одне око вашої дитини якось блукає, дивлячись в різні боки, в той час, як інше око дивиться прямо. У новонароджених це звичайне явище, коли очі блукають. Але по мірі того, як дитина стає старше, її очі повинні почати фокусуватися і функціонувати разом – і обов’язково до того часу, коли немовляті виповниться чотири місяці. Так що ж відбувається з вашою дитиною?

Дитина, у якої одне око блукає на відміну від іншого, може страждати на косоокість, або “ледаче” око. Ця проблема з зором виникає у кожної третьої із сотні людей, говорить Роберт Д. Гросс, клінічний доцент педіатричної офтальмології в Південно Західній медичній школі Техаського університету в Далласі і дитячий офтальмолог в дитячому медичному центрі Кук-Форт Уерт в місті Форт Уерт. Хоча ви можете відчувати занепокоєння і стурбованість з приводу того, як виглядає ваша дитина, коли її око блукає, становище набагато серйозніше. Косоокість виникає на слабкому оці, у якому не розвинувся нормальний зір.

Діагноз "косоокість" повинен ставити лікар-офтальмолог. На думку фахівців, критично важливо починати лікування якомога раніше, і його повинен проводити фахівець.

Для лікування косоокості очні лікарі часто застосовують метод, який називається оклюзія. Дитина, яка носить пов’язку, що закриває здорове око протягом певного часу кожен день, привчається більше використовувати слабке око. Чим раніше ви закриваєте здорове око пов’язкою, тим краще, каже доктор Гросс. Батьки можуть почувати себе нещасними через те, що дитині у віці двох років надягають очну пов’язку, але змусити носити її дитину шести років набагато важче. До того ж чим старшою стає дитина, тим важче отримати позитивні результати у виправленні зору.

Це повинно здійснюватися під наглядом лікаря і необхідно беззаперечно виконувати його вказівки. Якщо лікар рекомендує носити пов’язки на здоровому оці, ось що потрібно зробити, щоб все пройшло легше для вас і вашої дитини.

Допоможіть вашій дитині зрозуміти необхідність пов’язки. Носіння пов’язки не приносить задоволення дитині, але вам потрібно переконати її, наочно продемонструвавши, чому це необхідно, говорить Роберт Б. Санет, доктор офтальмології, дитячий оптометрист і директор Центру догляду за зором Сан-Дієго в Лемон Гроув, штат Каліфорнія, і ад’юнкт- професор в Південно-Каліфорнійському коледжі оптометрії в Фуллертон. Якщо ваша дитина достатньо доросла, щоб зрозуміти вас, закрийте рукою її здорове око і запитайте, як вона бачить “ледачим” оком. Поясніть, що це око слабке і що носіння пов’язки зробить його таким же здоровим, як і друге око.

Виберіть час для носіння пов’язки. Призначте час для носіння пов’язки вашою дитиною. Назвіть його “часом пов’язки” і нехай воно починається і закінчується кожен день в один і той самий час, говорить доктор Гросс. Таким чином, носіння пов’язки перетвориться в звичку і дитина буде знати, що її чекає. Якщо потрібно, щоб вона носила пов’язку три години на день, то нехай вона сама обере, в які сами три години це буде відбуватись.

Може виявитися корисним, щоб час носіння пов’язки співпадав з тією частиною дня, коли дитина перебуває вдома. Переконайте її обрати такий час, скажімо, з трьох до шести дня, коли дитина перебуває не в школі і не в дитячому садку, радить доктор Гросс. Вона буде менше соромитися і тому більш охоче буде носити пов’язку, якщо це не зобов’язує її перебувати з нею перед товаришами по школі.

Іншою важливою причиною, по якій краще носити пов’язку вдома, є те, що ви зможете спостерігати за носінням пов’язки. Не розраховуйте на те, що няня яка приходить або співробітники дитячого садочку змусять дитину носити пов’язку коли вас немає поряд, зауважує доктор Гросс.

Вжийте заходів, щоб дитина не підглядала. Для лікування косоокості, на думку доктора Гросса, повинна застосовуватися тільки та пов’язка, яка обрана вашим очним лікарем. Ці пов’язки випускаються двох розмірів, і кружечок, що закриває око, забезпечений липкою стрічкою, навколо нього. Це робиться для того, щоб кружечок щільно прилягав до обличчя, виключаючи можливість підглядання здоровим оком. Пов’язка, яка призначена для вашої дитини, повинна бути розміру, що випускається для дітей приблизно до п’яти років. Діти більш старшого віку зазвичай користуються нормальною пов’язкою. Важливо надійно закріпити кружечок пов’язки, зафіксувавши її на обличчі дитини і ні в якому разі не на окулярах. Якщо кружечок оклюзії прикріплювати до окулярів, дитина зможе підглядати з-під окулярів здоровим оком і тому навантаження на слабке око буде недостатнім, – говорить доктор.

Наполягайте на своєму. Наполягайте на носінні пов’язки твердо і рішуче. Обоє батьків повинні бути абсолютно переконаними в необхідності виконувати процедуру носіння пов’язки. Що б не сталося, дитина зобов’язана коритися, говорить доктор Гросс. Будьте дуже послідовними і неопхитними. Ніколи не робіть виключень. Якщо ви зробите одне виключення, це підірве віру дитини в необхідність носіння пов’язки.

Не допускайте порушень. Доктор Гросс пропонує три варіанти поводження з дитиною, яка відмовляється носити пов’язку, як це їй наказано. Будьте послідовні у забезпеченні дисципліни. Ставтеся до непокори і відмови носити пов’язку так само як ви ставитеся до будь-якої іншої непокори, говорить він. Якщо ви раніше застосувували конкретні тактичні прийоми (наприклад казали - “йди до себе в кімнату”), то не міяйте тактики і в цьому випадку. 

По-друге: віднімайте час, який дина відмовлялась носити пов’язку, незважаючи на ваші вимоги з денного періоду, виділеного їй для її носіння. Це час не входить в денну квоту періоду носіння пов’язки і дитина зобов’язана компенсувати його. Як тільки вона зрозуміє це, непокора припиниться.

По-третє: якщо дитина знімає пов’язку для якихось занять, ви не повинні дозволяти їй займатися ними. Якщо дитина знімає пов’язку, коли дивиться телевізор, наприклад, то не дозволяйте їй дивитися телевізор.

Коли звернутися до лікаря .

Якщо у вашої дитини “ледаче” око, покажіть її очному лікарю якомога швидше. Чим раніше ви почнете лікування, тим менше ймовірністі того, що косоокість залишиться, говорить Шервін Айзенберг, доктор медицини, професор і віце-голова департаменту офтальмології в медичній школі Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі і очному інституті Жюля Стейна.

Навіть у тому випадку, коли ви не помічаєте нічого незвичайного, кожна дитина повинна пройти процедуру повного огляду очей у віці від трьох до чотирьох років, радить Кетлін Маоні, доктор медицини, дитячий офтальмолог, клінічний професор педіатрії та хірургії в медичній школі університету Невади і директор очного центру Мехоні в Лас-Вегасі. До того ж косоокість може бути спадковою, і якщо ви знаєте, що в родині були випадки косоокості або страбізму, вам слід подумати про те, щоб показати дитину очному лікарю набагато раніше.

Очний лікар може бути або офтальмологом або оптометристом. Обидва займаються проблемами зору, такими як косоокість, але у цих двох професій різний підхід. Офтальмологи – це медичні лікарі, які отримали освіту і ліцензію на забезпечення повного контролю за очима – від огляду до очної хірургії. Оптометристи не є медиками та їх орієнтація не пов’язана з хірургією. Однак вони навчені оглядати очі, ставити діагноз і прописувати коригуючі окуляри. Дитячі оптометристи також відстоюють метод лікування, який називається тренуванням зору і полягає в спеціально призначених вправах для очей.

Більшість лікарів-медиків і оптометристів лікують косоокість за допомогою пов’язок або спеціальних окулярів. Основним методом є носіння пов’язки, а окуляри застосовуються в разі необхідності, говорить доктор Айзенберг У деяких випадках, коли косоокість викликана причинами, що відносяться до області зору, деякі лікарі можуть виступити за хірургічне втручання після того, як зір покращився в результаті носіння очної пов’язки. Для деяких дітей, які категорично відмовляються носити пов’язку, існують спеціальні очні краплі, які погіршують зір у здоровому оці, змушуючи дитину користуватися “ледачим” оком, щоб бачити, говорить доктор Маоні.

Рахуйте секунди – не скорочуйте час, виділений для носіння пов’язки.

Якщо дитина знімає пов’язку навіть на кілька хвилин раніше зазначеного часу, змусьте її надіти пов’язку назад. Якщо ви не впевнені, коли вона зняла пов’язку, нехай починає відлік часу з самого, початку, говорить доктор Гросс. А якщо носіння пов’язки не закінчено протягом одного дня, змусьте дитину компенсувати втрачений час, додавши цей час до періоду носіння пов’язки на наступний день …

Відверта розмова про косоокість.

Косоокі очі можуть здатися смішними у плюшевого ведмедика, але для реальної живої дитини тут немає над чим сміятися. Око, що спрямоване всередину, є однією з найпоширеніших форм відсутності координації рухів очей, говорить Шервін Айзенберг, доктор медицини, професор і віце-голова департаменту офтальмології в медичній школі Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі і очному інституті Жюля Стейна. Якщо косоокість залишити без лікування на занадто довгий час, слабке око ніколи не досягне повного потенціалу нормального зору.

Дуже важливо звернутися за допомогою якомога раніше. Якщо ваша дитина народилася з оком, яке весь час косить, негайно зверніться до лікаря, говорить доктор Айзенберг. У разі, якщо офтальмолог прийме рішення про необхідність хірургічного втручання, він швидше за все порекомендує провести операцію якомога раніше, на думку доктора Айзенберга.

Іноді можна виявити страбізм (косоокість) у маленької дитини по фотографії, вважає Кетлін Маоні, доктор медицини, дитячий офтальмолог, клінічний професор педіатрії та хірургії в медичній школі університету Невади і директор очного центру Мехоні в Лас-Вегасі. Якщо на фотографії очей дитини здаються різного кольору, це може вказувати на те, що одне око злегка косить. Це потребує перевірки, радить доктор Маоні.

Поговоріть з учителем щодо насмішок. Очна пов’язка може зробити дитину об’єктом для насмішок, тому якщо час носіння пов’язки припадає на школу, заручіться підтримкою вчителя. Учитель може пояснити дітям, що всі ми різні, що є люди маленького зросту, а є й високого, товсті і худі. Учитель може також підкреслити, що відмінності, такі як носіння окулярів або пов’язки – це всього лише відмінності, які зовсім не роблять людей кращими або гіршим за інших.

Поставте до відома шкільну медсестру. Надішліть шкільній медсестрі лист з інформацією про носіння пов’язки вашою дитиною, пропонує Кетлін Маоні, доктор медицини, дитячий офтальмолог, клінічний професор педіатрії та хірургії в медичній школі університету Невади і директор очного центру Мехоні в Лас-Вегасі. У ньому поясніть, в чому полягає проблема зору дитини і вкажіть час, протягом якого вона повинна ходити з пов’язкою. Зверніться за допомогою до вчителя і медсестри. Буде корисно, якщо у школі хтось буде наглядати за дитиною.

Джерело: «Домашній лікар для дітей», Поради американських лікарів під ред. Клафлін Едвард

Авторизуйтесь Щоб мати змогу залишати коментарі