Анемія

Анемія

Недокрів’я або анемія, – це захворювання, при якому в крові знижений вміст червоних кров’яних тілець і гемоглобіну.

Для дітей, які страждають недокрів’ям, характерна блідість шкірних покривів і слизових оболонок.

Частіше хворіють діти раннього віку, при цьому анемія у них може бути як самостійним захворюванням, так і досимптомом іншої (основної) хвороби. Розрізняють декілька форм анемії. Більшість з них протікає сприятливо, деякі відрізняються важким перебігом і важко піддаються лікуванню. Розглянемо основні причини, що призводять до розвитку анемії.

У всьому світі головним чинником, що викликає недокрів’я у дітей, є недолік заліза. Залізо необхідно організму для побудови гемоглобіну. При нестачі в їжі заліза або ускладненому його всмоктуванні з шлунково-кишкового тракту виникає залізодефіцитна анемія. Цій формі в ряді випадків супроводжує так звана дізаліментарна анемія, що виникає від недостатнього надходження з їжею білка і вітамінів. Названа форма анемії виникає, як правило, у дітей раннього віку (6-18 місяців) при одноманітному неправильному вигодовуванні. Деякі матері вважають, що молоко – єдинонеобхідний продукт для дитини, і бувають абсолютно спокійні, якщо дитина отримує одне тільки молоко. Насправді вже з 4-5 місяців життя, крім молока, дитина потребує і в інших продуктах.

Найменш цінним є козяче молоко, при тривалому вживанні якого у дітей неодмінно розвивається важка анемія. Виникненню анемії сприяє також перегодовування дитини борошняною їжею і кашами.

Недокрів’я розвивається і в тих випадках, коли малюка не починають своєчасно підгодовувати яйцями, соками, овочами, фруктами і м’ясом (з 4-5 місяців). Оскільки материнське молоко – найцінніше джерело заліза (залізо, що міститься в ньому всмоктується краще, ніж з будь-якої іншої їжі), дуже важливо годувати дитину грудьми.

“Діти-штучники” хворіють анемією значно частіше. У раціон дитини, яку вигодовують коров’ячим молоком з четвертого місяця, необхідно вводити залізо.

Другою важливою причиною розвитку анемії є різні гострі і хронічні інфекційні захворювання (запалення легенів, нирок і ниркових мисок, кишкові інфекції, вірусні захворювання), а також гнійні процеси (запалення середнього вуха) Ця форма анемії носить назву постінфекційної. Схильність до розвитку анемії спостерігається у часто хворіючих дітей.

Поєднання анемії, яка виникає внаслідок неправильного харчування, з анемією постінфекційної може виникнути у дітей з неправильним раціоном харчування, у яких опірність інфекції знижена.

Ще однією причиною анемії є недоношеність. У недоношених малюків схильність до розвитку недокрів’я виникає внаслідок дефіциту заліза в організмі і більш інтенсивного порівняно з доношеними дітьми зростання протягом першого року життя.

П р о ф і л а к т и к а Дитину бажано годувати грудьми, необхідно своєчасно вводити прикорм. З дитиною треба довго перебувати на свіжому повітрі. Слід уникати контактів з інфекційними хворими.

Хвору дитини потрібно лікувати, повністю дотримуючись порад лікаря. Якщо ваша дитина народилася недоношеною, будьте готові до того, що лікар з метою профілактики анемії призначить йому ряд препаратів, оскільки без лікування неодмінно виникне недокрів’я.

Велике значення мають правильний гігієнічний режим, своєчасне лікування рахіту і позбавлення від глистів, якщо такі є.

Картина захворювання при недокрів’ї розвивається надзвичайно повільно. Температура у дитини нормальна Часто анемію виявляють випадково на підставі аналізу крові, зробленого через яке-небудь інше захворювання.

Основними ознаками недокрів’я є блідість шкіри і слизових оболонок (губ, повік, нігтів) Якщо блідість посилюється, колір шкіри стає восковим. Дитина буває млявою, швидко втомлюється, тремтить і плаче без причини, легко збуджується. Апетит погіршується, малюк не додає в масі тіла, ріст затримується.

Д о г л я д і домашнє лікування залежать в основному від причини анемії. Дитячий лікар перш за все повинен виявити причину хвороби. Якщо причиною недокрів’я є якесь інше захворювання, необхідно почати його лікування.

Якщо анемія розвинулася внаслідок неправильного харчування, необхідно провести корекцію харчового раціону. В залежності від тяжкості недокрів’я лікар вирішує, лікувати дитину вдома або в лікарні.

При домашньому лікуванні необхідно забезпечити дитині правильний режим дня, приділивши при цьому достатньо часу для на перебування на свіжому повітрі. Через побоювання застудити дитини батьки часто недооцінюють значення прогулянок на свіжому повітрі. Приміщення, в якому перебуває дитина, необхідно часто провітрювати.

Велику увагу слід приділяти харчуванню хворої дитини. При неправильному харчуванні не допоможуть і ліки. З цього приводу консультуйтеся з дитячим лікарем. Якщо ви щось забули, зверніться за допомогою до літератури для батьків, присвяченої дитячому харчуванню.

На правильне харчування переходьте поступово, в іншому випадку незвичні продукти можуть викликати у дитини відмову від їжі або розлад шлунку. Для того щоб привчити дитину до смаку овочів, давайте їх їй в невеликій кількості і разом з молоком. До м’яса також привчайте дитину поступово. Для початку можна приготувати дитині варений фарш. Давайте дитині достатню кількість тваринного білка (яйця, м’ясо, сир). Рекомендуються багаті вітамінами і мінеральними речовинами овочеві пюре, густі фруктові соки, сирі фрукти і ягоди.

Грудну дитину, що страждає недокрів’ям, рекомендується вже з 2,5 місяців підгодовувати яєчним жовтком, з 4,5 місяців – вводити до складу овочевого пюре поряд з картоплею та морквою качана і цвітну капусту, буряк, редьку. Дітям, хворим недокрів’ям, рекомендують давати багаті мінеральними речовинами м’ясо, вівсяні пластівці, гречану крупу, картоплю, буряк, редис, капусту, горіхи, чорну смородину, сливи, груші та яблука.

Для лікування анемії дітям зазвичай призначають різні ліки. Їх слід приймати, суворо керуючись приписами лікаря. У ряді випадків загальний стан дитини, що страждає анемією, може бути не порушено.

Незважаючи на це, не слід нехтувати лікуванням, оскільки анемія ослаблює дитину і робить її більш сприйнятливою щодо інших, особливо інфекційних, захворюваннь. На фоні анемії інші захворювання протікають
важче.

Джерело: “Якщо дитина захворіла”. Лаан І., Луйга Е., Тамм С.