Фізичний розвиток дітей середнього та старшого шкільного віку
Середній шкільний вік (підлітковий) охоплює дітей в віці от 12 до 15 років (V—VIII класи).
Антропометричний розвиток
Середній шкільний вік характеризується інтенсивним зростанням і збільшенням розмірів тіла. Річний приріст довжини тіла досягає 4-7 см головним чином за рахунок подовження ніг. Маса тіла додається щорічно на 3-6 кг.
Найбільш інтенсивний темп зростання хлопчиків відбувається в 13-14 років, коли довжина тіла додається за рік на 7-9 см. А у дівчаток відбувається інтенсивне збільшення зростання в 11-12 років у середньому на 7 см.
У підлітковому віці швидко ростуть довгі трубчасті кістки верхніх і нижніх кінцівок, прискорюється ріст у висоту хребців. Хребетний стовп підлітка дуже рухливий. Надмірні м’язові навантаження, прискорюють процес закостеніння, можуть уповільнювати зростання трубчастих кісток в довжину.
У цьому віці швидкими темпами розвивається і м’язова система. З 13 років відзначається різкий стрибок у збільшенні загальної маси м’язів, головним чином за рахунок збільшення товщини м’язових волокон. М’язова маса особливо інтенсивно наростає у хлопчиків в 13-14 років, а у дівчаток – в 11-12 років
Статевий розвиток
Спостерігаються істотні відмінності в термінах статевого дозрівання дівчаток і хлопчиків. Процес статевого дозрівання у дівчаток настає зазвичай на 1-2 роки раніше, ніж у хлопчиків.
В одному класі навчаються школярі з різним ступенем статевого дозрівання, а отже, і з різними функціональними адаптаційними можливостями.
Звідси очевидно, що в підлітковому віці набуває особливої актуальності проблема індивідуального навчання в умовах колективних форм виховання.
Розвиток серцево-судинної системи
У підлітків на тлі морфологічної та функціональної незрілості серцево-судинної системи, а також триваючого розвитку центральної нервової системи особливо помітно виступає незавершеність формування механізмів, що регулюють і координують різні функції серця і судин.
Тому адаптаційні можливості системи кровообігу у дітей 12-15 років при м’язовій діяльності значно менші, ніж в юнацькому віці. Їх система кровообігу реагує на навантаження менш економічно.
Повного морфологічного і функціонального досконалення серце досягає лише у 20 років.
Розвиток дихальної системи
У період статевого дозрівання у підлітків відзначається найбільш високий темп розвитку дихальної системи. Об’єм легенів у віці з 11 до 14 років збільшується майже в два рази, значно підвищується хвилинний об’єм дихання і росте показник життєвої ємності легень (ЖЄЛ):
у хлопчиків – з 1970 мл (12 років) до 2600 мл (15 років),
у дівчаток – з 1900 мл (12 років) до 2500 мл (15 років)
Режим дихання у дітей середнього шкільного віку менш ефективний, ніж у дорослих. За один дихальний цикл підліток споживає 14 мл кисню, в той час як дорослий – 20 мл.
Підлітки менше, ніж дорослі, здатні затримувати дихання і працювати в умовах нестачі кисню. У них швидше, ніж у дорослих, знижується насичення крові киснем.
Розвиток фізичних якостей
Підлітковий вік – це період триваючого рухового вдосконалення моторних здібностей, великих можливостей у розвитку рухових якостей. Приріст основних рухових здібностей в середньому шкільному віці наведено в таблицях нижче.
У дітей середнього шкільного віку досить високими темпами поліпшуються окремі координаційні здібності (в киданні на влучність і на дальність, в спортивно-ігрових рухових діях), силові і швидкісно-силові здібності, помірно збільшуються швидкісні здібності і витривалість. Низькі темпи спостерігаються у розвитку гнучкості.
Старший шкільний вік (юнацький) охоплює дітей з 16 до 18 років (IX-XI класи). До цього віку відносяться і учні середніх спеціальних навчальних закладів.
Старший шкільний вік характеризується продовженням процесу росту і розвитку, що виражається у відносно спокійному і рівномірному його протіканні в окремих органах і системах.
Одночасно завершується статеве дозрівання. У зв’язку з цим чітко проявляються статеві та індивідуальні відмінності як в будові, так і в функціях організму.
У цьому віці сповільнюється ріст тіла в довжину і збільшення його розмірів в ширину, а також приріст у масі. Відмінності між юнаками та дівчатами в розмірах і формах тіла досягають максимуму.
Юнаки переганяють дівчат у зростанні і масі тіла. Юнаки (в середньому) вище дівчат на 10-12 см і важче на 5-8 кг. Маса їх м’язів по відношенню до маси всього тіла більше на 13%, а маса підшкірної жирової тканини менше на 10%, ніж у дівчат. Тулуб юнаків трохи коротше, а руки і ноги довші, ніж у дівчат.
У старших школярів майже закінчується процес окостеніння більшої частини скелета. Зростання трубчастих кісток в ширину посилюється, а в довжину сповільнюється. Інтенсивно розвивається грудна клітина, особливо в юнаків. Скелет здатний витримувати значні навантаження.
Розвиток кісткового апарату супроводжується формуванням м’язів, сухожиль, зв’язок. М’язи розвиваються рівномірно і швидко, у зв’язку з чим збільшується м’язова маса і зростає сила. У цьому віці відзначається асиметрія в збільшенні сили м’язів правої і лівої половини тіла.
Це передбачає цілеспрямований вплив (з великим ухилом на ліву сторону) з метою симетричного розвитку м’язів правої і лівої сторін тулуба. У цьому віці з’являються сприятливі можливості для виховання сили і витривалості м’язів.
У дівчат на відміну від юнаків спостерігається значно менший приріст м’язової маси, помітно відстає в розвитку плечовий пояс, але зате інтенсивно розвиваються тазовий пояс і м’язи тазового дна.
Грудна клітка, серце, легені, життєва ємкість легень, сила дихальних м’язів, максимальна легенева вентиляція і обсяг споживання кисню також менш розвинуті, ніж у хлопців. В силу цього функціональні можливості органів кровообігу і дихання у них виявляються набагато нижчі.
Серце юнаків на 10-15% більше за обсягом і масою, ніж у дівчат, пульс рідше на 6-8 уд / хв, серцеві скорочення сильніше, що обумовлює більший викид крові в судини і більш високий кров’яний тиск. Дівчата дихають частіше і не так глибоко, як юнаки, життєва ємність їх легких приблизно на 100 см3 менше
У 15-17 років у школярів закінчується формування пізнавальної сфери. Найбільші зміни відбуваються в розумовій діяльності. У дітей старшого шкільного віку підвищується здатність розуміти структуру рухів, точно відтворювати і діфференціювати окремі (силові, часові та просторові) рухи, здійснювати рухові дії в цілому.
Старшокласники можуть проявляти досить високу вольову активність, наприклад наполегливість в досягненні поставленої мети, здатність до терпіння на тлі втоми і стомлення. Однак у дівчат знижується сміливість, що створює певні труднощі у фізичному вихованні.
У старшому шкільному віці в порівнянні з попередніми віковими групами спостерігається зниження приросту в розвитку кондиційних і координаційних здібностей.