Фізичний розвиток дітей молодшого шкільного віку

Фізичний розвиток дітей молодшого шкільного віку

Молодший шкільний вік характеризується відносно рівномірним розвитком опорно-рухового апарату, але інтенсивність росту окремих розмірних ознак різна. Так, довжина тіла збільшується в цей період в більшій мірі, ніж його маса.

Суглоби дітей цього віку дуже рухливі, зв’язковий апарат еластичний, скелет містить велику кількість хрящової тканини. Хребетний стовп зберігає велику рухливість до 8-9 років. Дослідження показують, що молодший шкільний вік є найбільш сприятливим для спрямованого зростання рухливості у всіх основних суглобах.

М’язи дітей молодшого шкільного віку мають тонкі волокна, містять в своєму складі лише невелику кількість білка та жиру. При цьому великі м’язи кінцівок розвинені більше, ніж дрібні.

У цьому віці майже повністю завершується морфологічний розвиток нервової системи, закінчується ріст і структурна диференціація нервових клітин. Однак функціонування нервової системи характеризується переважанно процесами збудження.

До кінця періоду молодшого шкільного віку об’єм легенів становить половину обсягу легень дорослого. Хвилинний об’єм дихання зростає з 3500 мл/хв у 7-річних дітей до 4400 мл/хв у дітей у віці 11 років. Життєва ємність легень зростає з 1200 мл в 7-річному віці до 2000 мл в 10-річному.

Для практики фізичного виховання показники функціональних можливостей дитячого організму є провідними критеріями при виборі фізичних навантажень, структури рухових дій, методів впливу на організм.

Для дітей молодшого шкільного віку природньою є потреба в високій рухововій активності. Під руховою активністю розуміють сумарну кількість рухових дій, яку виконує людина в процесі повсякденного життя. При довільному режимі в літній час за добу діти 7-10 років здійснюють від 12 до 16 тис. рухів. Природна добова активність дівчаток на 16-30% нижче, ніж хлопчиків. Дівчатка у меншій мірі виявляють рухову активність самостійно і потребують більше організованих форм фізичного виховання.

У порівнянні з весняним і осіннім періодами року взимку рухова активність дітей знижується на 30-45%, а у дітей, які проживають в північних широтах - на 50-70%

З переходом від дошкільного виховання до систематичного навчання в школі у дітей 6-7 років обсяг рухової активності скорочується на 50%.

У період навчальних занять рухова активність школярів не тільки не збільшується при переході з класу в клас, а навпаки, все більше зменшується. Тому вкрай важливо забезпечити дітям відповідно до їх віку та стану здоров’я необхідний обсяг добової рухової діяльності.

Вчені встановили, який обсяг добової рухової активності необхідно забезпечити дітям при виконанні ними різних видів фізичних вправ.

Після навчальних занять у школі діти повинні не менше 1,5-2,0 години провести на повітрі в рухливих іграх і спортивних розвагах.

Молодший шкільний вік є найбільш сприятливим для розвитку фізичних здібностей (швидкісні і координаційні здібності, здатність тривало виконувати циклічні дії в режимах помірної і великої інтенсивності), про що свідчать узагальнені дані вітчизняних і зарубіжних авторів (В.Ф. Ломейко, В. І. Лях та ін.)

У віці 7-10 років починають формуватися інтереси і схильність до певних видів фізичної активності, проявляється специфіка індивідуальних моторних проявів, схильність до тих чи інших видів спорту. А це створює умови, що сприяють успішній фізично-спортивній орієнтації дітей шкільного віку, визначенню для кожного з них оптимального шляху фізичного вдосконалення.