Мамоведія
Все про здоров'я і розвиток дитини

Проблеми травлення

Проблеми травлення

Як і у внутршіньоутробному періоді розвитку, так і в грудному віці основною турботою батьків є травна система дитини. Незважаючи на те що швидкий ріст дитини висуває перед її травним трактом й обміном речовин високі вимоги, ці функції ще недостатньо розвинені. Активність травних ферментів низька.Особливо багато хвилювань з цього приводу буває відразу після народження, коли дитина тільки починає опановувати прийом їжі і її перетравлення.

Часто матері скаржаться, що діти гикають після їжі.

Гикавка не є болісним симптомом. Зупинити гикавку буває важко, але в цьому і немає особливої ​​необхідності.

Іноді гикавка припиняється, якщо потримати дитину у вертикальному положенні або напоїти її.

Намагайтеся уникати потрапляння в шлунок повітря.

Гикавка ніколи не буває пов’язана з охолодженням, як вважають багато матерів.

Зригування їжі – звичайне явище у новонароджених. Воно може тривати протягом перших 2 – 3 місяців.

Зригування проявляється в тому, що відразу ж після їжі невелика кількість молока виходить у дитини з шлунку назад. Зригування може спостерігатися після одного або після кожного годування.

Основною причиною цього є заковтування дитиною повітря під час смоктання чи потрапляння в шлунок занадто великої кількості молока.

Повітря може потрапити в шлунок, якщо дитина на початку годування їсть дуже жадібно.

До цього також призводить неправильне положення пляшечки при годуванні, коли горлечко не повністю заповнене молоком.

Як правило, зригування проходить саме, і в один прекрасний день ви просто помітите, що у вашого малюка воно зникло.

Перед їжею дитину бажано потримати на животі (це сприяє вивільненню кишечника від газів).

Після їжі потримайте дитину вертикально, пригорнувши її до свого плеча, до тих пір, поки не відчуєте або не почуєте, як повітря зі шлунка вийшло у вигляді відрижки.

Якщо зригування викликано надмірною кількістю молока або пов’язане з інтенсивним смоктанням, зменьшіть час годування.

Якщо дитина відригує сильно, порадьтеся з лікарем. Рясне зригування буває характерним і для надзбуджених новонароджених. Намагайтеся довше тримати вертикально такого малюка, а потім покладіть його на бік.

Спостерігайте за масою тіла дитини. Якщо дитина нормально додає у вазі, значить, хвилюватися нема про що.

Блювота буває у новонароджених досить часто і ще не свідчить про хворобу. Факторами, що викликають блювоту у новонароджених, є горизонтальне розташування шлунка, його малий обсяг і слабкість шлункових м’язів.

Якщо блювота буває не часто, дитина активна і добре додає в масі тіла, на це не варто звертати увагу. Можливо, дитина переїла або після їжі її відразу ж сповили.

При судомній блювоті, яка повторюється під час кожного годування або незабаром після нього, слід запідозрити звуження або спазм шлунка.

Гострий приступ блювоти, що супроводжується проносом, свідчить про розлад травлення. Це вимагає негайного звернення до лікаря. Новонароджений надзвичайно чутливий до зневоднення, внаслідок чого його стан може швидко погіршитися.

З блювоти починається більшість гострих захворювань новонароджених, таких, як ГРЗ, отит, запалення легенів і т. д.

Тому, якщо раніше у дитини ніколи не було блювоти і вона раптом виникла, та до того ж ви помітили, що дитина неспокійна або, навпаки, млява, виміряйте їй температуру і викличте лікаря.

Не годуйте дитину відразу після того, як її вирвало: шлунку потрібен спокій, хоча б до наступного годування.

Якщо причиною блювоти став розлад травлення, до приходу лікаря дайте дитині чайною ложечкою ромашковий чай.

Пронос. Травний тракт новонародженого тільки починає пристосовуватися до перетравлювання їжі. Перше випорожнення новонародженого являє собою клейку темно-зелену масу без запаху. Протягом 2-3 днів випорожнення стає більш світлим і рідким, через 5-6 днів воно світло-жовте з кислуватим запахом.

Випорожнення у новонародженого буває від 2-3 до 5-6 разів на день. При сильному газоутворенні в кишечнику після кожного годування на пелюшках може виявлятися невелика кількість жовтуватого калу.

Якщо випорожнення нормального кольору та консистенції, малюк активний і їсть з апетитом, турбуватися не варто.

Якщо ж у дитини , у якої випорожнення було 2-3 рази на день, почастішало до 7-8 разів і стало зеленуватим і водянистим, можна говорити про розлад травлення.

Легкі розлади можуть бути викликані занадто частим годуванням (перерви між годуваннями менше 3-3,5 години),  якщо дитині дають їжу не за віком.

Незважаючи на те що частіше розлади травлення виникають у дітей, які перебувають на штучному вигодовуванні, вони зустрічаються і у дітей, які отримують грудне молоко.

При легкому розладі травлення викличте додому дільничного лікаря. Не починайте самі лікувати новонародженого або немовля. Хвороба, яка спочатку здається дрібницею, може виявитися важкою.

Якщо випорожнення зеленуватого відтінку, водянисте, містить слиз або кров і при цьому у дитини блювота, підвищена температура, негайно викличте «швидку допомогу». Ці симптоми свідчать про інфекційне кишкове захворювання.  

До приходу лікаря не годуйте дитину, дайте їй тільки ромашковий чай (по 15-30 мл з перервами на 30-60 хвилин). Якщо ромашки немає, можна дитині дати звичайний чай або кип’ячену воду, в яку додати на склянку 1/2 чайної ложки солі або соди на кінчику ножа.

Під час наступного годування дайте малюку 2/3-3/4 звичайної порції зцідженого грудного молока.

Дитині, що знаходиться на штучному вигодовуванні, дайте також 2/3-3/4 звичайої кількості молока, розведеного навпіл з рисовим відваром а 1/3-1/4 кількості замініть ромашковим чаєм.

Ліки без призначення лікаря не застосовуйте.

Запор у новонародженого являє для батьків не меншу проблему, ніж пронос.

Потрібно пам’ятати, що у дитини, яка знаходиться на грудному вигодовуванні, випорожнення може бути через день. Якщо випорожнення нормальної консистенції, це ще не можна назвати запором.

Запор буває, коли новонародженому бракує грудного молока. Така дитина неспокійна і погано додає в масі тіла. Запор може супроводжуватися спазмом.

Якщо у дитини на штучному вигодовуванні випорожнення буває через декілька днів, їй потрібно давати кефір або кисле молоко.

Рекомендується ввести в раціон трохи сирого соку і давати його на порожній шлунок, перед годуванням.

Навіть якщо у дитини є схильність до запору, утримайтеся від клізм. Порадьтеся з лікарем, він допоможе відкоригувати дієту новонародженого.

Гази.  Починаючи з 2-4 тижнів до 3-4 місяців малюки страждають від болю в животі від газів, які там утворюються. Зазвичай гази виникають у другій половині дня в один і той же час, відразу ж після їжі або через півгодини.

Дитина надривно плаче і перебирає ніжками, животик у неї роздутий. Час від часу у дитини відходять гази.

Болі від газів бувають як при грудному, так і при штучному вигодовуванні. Їх причина не зовсім зрозуміла.

Вважається, що певне значення має заковтування повітря при смоктанні, переїдання і алергічна реакція на молоко

Коли травний тракт звикає до їжі, газоутворення зменшується.

Намагайтесь зрозуміти, що дитина, яка страждає від газів, насправді здорова. Вона добре їсть, приріст маси тіла у неї зазвичай навіть вище від норми, частину дня вона спокійно спить, активна і весела.

Дитині, яка страждає від газів, потрібно допомогти.

До годування завжди кладіть дитину на живіт.

Не давайте їй смоктати занадто інтенсивно і багато.

Після годування потримайте дитину вертикально, щоб повітря могло вийти зі шлунку.

При виникненні болю покладіть дитині на живіт теплий масляний компрес або помасажуйте живіт 5 хвилин легкими погладжувальними круговими рухами-праворуч догори і ліворуч донизу.

Дитині краще лежати на лівому боці, тоді гази легше відходять, іноді допомагає, якщо притиснути коліна дитини до животика і так потримати.

Можна посадити дитину в теплу ванну, це заспокоює.

Якщо вам здається, що біль у дитини дуже сильний, дайте їй 1/2 таблетки медичного вугілля, розчиненого у воді, або 1 чайну ложку кминного чаю або укропної води.

Обов’язково порадьтеся з лікарем. Може, щось потрібно змінити в харчовому раціоні.

Коліки, відрижки, запори, послаблення випорожнень -- основні привиди занепокоєння  батьків. Але батьки повинні розуміти, що це вікова функціональна особливість, яка в нормі не вимагає уваги лікарів і будь-яких обстежень.

 

Статті на тему "Проблеми першого року життя"

Вигодовування Проблеми першого року життя

Метод введення прикорму БЛВ

Календар розвитку до 1 року Фізичний та психічний розвиток Проблеми першого року життя

Розвиток мовлення дитини від народження до року